58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
02 грудня 2025 року Справа № 926/3226/25
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Руданського, 24»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ-Профіт»
про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 45 197,60 грн.
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
Від позивача - адвокат Карпюк Ю.М.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Руданського, 24» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ-Профіт» про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 45 197,60 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у період з 16 вересня 2022 року по день звернення із позовом до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “БВ-Профіт» є власником квартири № 8, що знаходиться в м. Чернівці, вул. Руданського,24.
У період, коли квартира № 8 в м. Чернівці, вул. Руданського,24, перебуває у власності ТОВ “БВ-Профіт», останнім не було оплачено послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Так, наявна заборгованість відповідача по внескам на покриття витрат пов'язаних із утриманням житлового будинку за період з 16 вересня 2022 по 25 вересня 2025 року становить 45 197,60 грн. стала підставою для звернення з позовом до суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2025 року, судову справу № 926/3226/25 передано на розгляд судді Байталюку В.Д.
Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 13/25 від 03 жовтня 2025 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Байталюка В.Д., відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 926/3226/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2025 року, судову справу № 926/3226/25 передано на розгляд судді Проскурняк О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху; для усунення зазначених в ухвалі недоліків позивачу необхідно було надати докази, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн; встановлено позивачу строк для виправлення недоліків - 3 дні з моменту отримання ухвали суду.
10 жовтня 2025 року через систему “Електронний суд» до суду надійшла письмова заява позивача про усунення недоліків разом із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки 72 від 10 жовтня 2025 року про сплату судового збору на загальну суму 3 028,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2025 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/3226/25 на 10 листопада 2025 року; вирішено повідомити відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10 листопада 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 926/3226/25; призначено справу до розгляду по суті на 02 грудня 2025 року.
Адвокат позивача в судовому засідання 02 грудня 2025 року підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач явку належного представника в судове засідання 02 грудня 2025 року вкотре не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.
В силу приписів частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
При цьому, відповідач як юридична особа, не виконав імперативні приписи статті 6 ГПК України щодо реєстрації в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Згідно частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає, що у зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, ухвали по справі № 926/3226/25 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання надсилались на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
До суду повернулися без вручення адресовані відповідачу поштові відправлення з ухвалами суду з зазначенням причин невручення адресат “за закінченням терміну зберігання».
Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Установлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.
Крім того, суд зауважує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.
Разом з тим, суд, додатково в порядку статей 120-122 ГПК України, повідомляв відповідача про дату, час і місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.
Згідно статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Згідно із частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на неодноразову неявку представника відповідача, який належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 02 грудня 2025 року за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до пункту 1.1. Розділу Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Руданського, 24», затвердженого протоколом № 1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 02 квітня 2012 року (далі Статут), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на вул. Степана Руданського в м. Чернівцях відповідно до Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно статті 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Пунктом 2.1 Статуту встановлено, що метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав та інтересів його членів, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Відповідно до пункту 2.2. Статуту, завданням та предметом діяльності об'єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та коригування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членами об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїй зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно з статті 16 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів тощо.
Статтею 20 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Згідно абзацу 3 статті 23 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Пунктом 4.1. Статуту визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання.
Відповідно до пункту 4.5. Статуту, до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить, зокрема, визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання.
Так, протоколом № 1-КВП загальних зборів членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Руданського-24» від 10 квітня 2012 року затверджено щомісячну квартплату з власників квартир з розрахунку за 1 м.кв у розмірі 4 грн 52 коп.
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав, що міститься в матеріалах справи, з 16 вересня 2022 року, Товариству з обмеженою відповідальністю “БВ-Профіт» належить на праві приватної власності квартира, загальною площею 285,7 кв.м. в м. Чернівці, вул. Руданського Степана, буд. 24, кв. 8.
Як зазначає позивач та не спростовується матеріалами справи, у відповідача наявна заборгованість з покриття витрат пов'язаних із утриманням житлового будинку за період з 19 вересня 2022 року по 25 вересня 2025 року в сумі 45 197,60 грн.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ “БВ-Профіт» є Хмельницька обл., місто Кам'янець-Подільський, вул. Першотравнева, буд. 1/3, оф. 3.
При цьому, оскільки предметом спору у даній справі є заборгованість за надані послуги по обслуговуванню багатоквартирного будинку за адресою: м. Чернівці, вул. Руданскього, 24, в якому знаходиться майно, що перебуває у власності відповідача, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Чернівецької області.
Частиною 3 статті 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Так, суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся з даною позовню заявою за виключною підсудністю до Господарського суду Чернівецької області.
Згідно абзацу 3 статті 13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Згідно частини 6 статті 22 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно абзацу 5, 10 частини 1 статті 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов'язані: виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Пунктом 11.3 Статуту визначено, що член об'єднання зобов'язаний, зокрема: виконувати вимоги Статуту об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку позов про стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку за період з 19 вересня 2022 року по 25 вересня 2025 року в сумі 45 197,60 грн слід задовольнити.
Стосовно розподілу судових витрат.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону України “Про судовий збір» унормовано, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2025 року статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Відтак, розмір судового збору, що підлягає оплаті за подання позовної заяви майнового характеру про стягнення 45 197,60 грн становить 3 028,00 грн
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з огляду на задоволення позову, сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БВ-Профіт» (32302, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Кам'янець-Подільський, вул. Першотравнева, буд. 1/3, оф. 3, код ЄДРПОУ 44848287) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Руданського, 24» (58000, м. Чернівці, вул. Руданського, буд. 24, код ЄДРПОУ 38178693) заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку в сумі 45 197,60 грн та 3 028,00 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано - 05 грудня 2025 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк