8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"05" грудня 2025 р. м ХарківСправа № 922/4286/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр Слобожанський" (майдан Повстання, будинок 2, місто Харків, 61001), 2) Департаменту реєстрації Харківської міської ради (майдан Павлівський, 4, м. Харків, 61050)
про зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Харківської області до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр Слобожанський", 2) Департаменту реєстрації Харківської міської ради, про визнання припиненими повноважень Колташевої Наталі Миколаївни, як директора (одноосібного виконавчого органу) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЛОБОЖАНСЬКИЙ» та правовідносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЛОБОЖАНСЬКИЙ» щодо управління таким Товариством з моменту набрання законної сили судовим рішенням, що буде постановлено за результатом розгляду матеріалів справи за цим позовом. Також, позивач просить зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), як керівника (директора) та особи, яка може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ЦЕНТР СЛОБОЖАНСЬКИЙ» (ЄДРПОУ: 22617669), адреса: м. Харків, Майдан Повстання, будинок 2, 61001).
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статті 164 ГПК України з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру, позовну заяву направлено поштовим відправленням, а отже при зверненні до суду з даною позовною заявою позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
У наданому разом з позовною заявою клопотанні позивач просить суд звільнити ії від сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання позивач вказує, що знаходиться в скрутному матеріальному становищі, що підтверджується вироком Вищого антикорупційного суду від 03.06.2025 по справі № 991/4290/25, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. До позивача застосовано спеціальну конфіскацію до грошових коштів у сумі 54 618 075 грн, які надійшли на рахунок ТОВ "Узелектро" (де ОСОБА_1 була засновником Товариства та виконувала повноваження директора), стягнувши їх на користь держави. Цим же вироком ОСОБА_1 зобов'язано частково відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 000 000 грн. Також одним із видів покарання, що застосовано до ОСОБА_1 за цим же вироком, є позбавлення останньої права обіймати посади в юридичних особах приватного права, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій або адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки. Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 15.10.2025 по справі № 725/2369/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні п'яти епізодів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 за ст. 483 МК України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 7 313 720 грн. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 17.11.2025 вищезазначену постанову скасовано частково (в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статі 483 МК України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 264 987,83 грн). В іншій частині - постанову суду Чернівецького районного суду м. Чернівці залишено без змін. ОСОБА_1 не володіє жодним рухомим чи нерухомим майном, що підтверджується відповідним витягом з порталу Opendatabot.
Суд, розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору зазначає наступне.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року, у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001року, у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95), зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" (пункт 60).
Таким чином, звільнення від сплати судового збору відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) у випадках визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Частинами 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним (подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 17.06.2022 у справі № 910/12556/20 тощо).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 вересня 2023 у справі № 127/27466/20 (12-10гс23), від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).
Враховуючи наведене вище та матеріали додані до заяви позивачем даний спір не є трудовим, а є корпоративним. При цьому про те, що даний спір є корпоративним зазначає у позовній заяві сам позивач.
Таким чином, позивач не відноситься до категорії осіб, визначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, що виключає підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, згідно чинного законодавства, господарському суду надано право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольнити клопотання учасників судового процесу про відстрочення, розстрочення або звільнення їх від сплати судового збору, отже суд висновує в задоволені клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не подано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що має бути усунуто позивачем шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн.
Згідно з п.1 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, з матеріалів поданих позивачем до суду судом встановлено, що позивачем вказано код ЄДРПОУ 2-го відповідача у справі: Департаменту реєстрації Харківської міської ради - 26526811.
Судом здійснено перевірку та встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом: 26526811 зареєстрована інша юридична особа, що має бути усунуто позивачем шляхом подання заяви про уточнення коду ЄДРПОУ 2-го відповідача у справі - Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Частиною 3 ст. 50 ГПК України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Позивачем у позовній заяві вказано третіх осіб: Закрите акціонерне товариство "Промтекс"; Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Проте обґрунтування залучення вказаних вище осіб до участі у розгляді справи позовна заява не містить. Клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору позивачем до позовної заяви не додано. Необхідності залучення до участі у справі третьої особи з ініціативи суду зі змісту спірних правовідносин також не вбачається.
Вказані обставини мають бути усунені позивачем шляхом подання заяв про залучення вказаних позивачем у позовній заяві третіх осіб із правовим обґрунтуванням необхідності їх залучення.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
3. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
1) подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн;
2) заяву про уточнення коду ЄДРПОУ 2-го відповідача у справі - Департаменту реєстрації Харківської міської ради;
3) заяву про залучення вказаних у позовній заяві третіх осіб із правовим обґрунтуванням необхідності їх залучення.
5. Попередити позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України має наслідком визнання заяви не поданою і повернення її позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 05.12.2025.
Суддя Ю.Ю. Мужичук