Рішення від 26.11.2025 по справі 916/2538/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2538/25

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО» (67570, Одеська обл., Лиманський район, смт Чорноморське(з), "Ветеран ОдВО"; код ЄДРПОУ 22452352)

про визнання недійсними та скасування рішень, скасування запису в реєстрі;

представники сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО» (далі - відповідач, СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», товариство), в якому просить суд:

1) визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 2 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 09.07.2023;

2) скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: зміна керівника юридичної особи (зміни від 08.09.2023), що здійснена на підставі протоколу № 2 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 09.07.2023;

3) визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 1/2024 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 14.07.2024.

Стислий виклад доводів, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що з 2008 року він є членом СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» та, відповідно, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5122755900:02:002:0084, що знаходиться по АДРЕСА_2 . Вказує про порушення його прав, як члена товариства, при проведенні 09.07.2023 та 14.07.2024 загальних зборів членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО». При цьому покликається на такі обставини:

1) щодо загальних зборів, які відбулись 09.07.2023:

- 09.07.2023 проведено звітно-виборчі загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», на яких вирішувалися наступні питання: 1) прийняття рішення про обрання голови та секретаря зборів; 2) звіт голови правління про роботу правління товариства за звітний період; 3) обрання голови правління товариства; 4) обрання членів правління товариства; 5) обрання ревізійної комісії товариства;

- на зборах було вирішено, зокрема: обрати головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем - ОСОБА_3 , доручити зазначеним особам підписати протокол та додатки до нього; обрати ОСОБА_4 новим головою правління; обрати членів правління - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 ;

- прийняті на зборах рішення було затверджено протоколом № 2 від 09.07.2023;

- згідно реєстру на зборах були присутні 54 фізичні особи, в протоколі зазначено, що загальна присутність складала більше 50%, що згідно п. 5.2.1. Статуту достатньо, щоб вважати звітно-виборчі загальні збори правомочними для прийняття рішень;

- реєстр присутніх, які беруть участь у звітно-виборчих загальних зборах долучений до протоколу № 2 від 09.07.2023, але даний реєстр не містить підписів жодного з вказаних в реєстрі осіб, що унеможливлює встановлення кворуму на зборах, необхідного для прийняття рішень, та є безумовною підставою для визнання їх недійсними;

- за обраних голову та членів правління ОСОБА_1 особисто не голосував, хоча був присутнім на зборах;

- в протоколі вказано, що всі рішення були прийняті одноголосно, що не відповідає дійсності та підтверджується відсутністю підписів присутніх осіб в реєстрі;

- під час прийняття рішення про зміну голови правління та обрання членів правління товариства було порушено Розділ 5 Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: на зборах приймали участь та голосували не члени товариства, які в реєстрі зазначені за порядковими номерами 1, 16, 47, 48, а прізвище, вказане за порядковими номерами 22 та 23 - фігурує двічі; головою загальних зборів обрано ОСОБА_2 , який не є членом товариства; головою правління обрано ОСОБА_4 , який не є членом товариства; членами правління обрано, в тому числі, осіб, які не є членами товариства - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ; разом з тим, згідно положень Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» головою загальних зборів, головою правління та членом правління можуть бути виключно члени товариства;

2) щодо загальних зборів, які відбулись 14.07.2024:

- 14.07.2024 були проведені збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», що ініційовані незаконно обраним головою правління ОСОБА_4 , з наступним порядком денним: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів; 2) звіт бухгалтера товариства - ОСОБА_11 ; 3) надання дозволу правлінню товариства на підвищення витрат з оплати праці у випадку підвищення рівня мінімальної заробітної плати у відповідності до Закону України «Про державний бюджет; 4) розробка відповідної платформи та можливість проведення зборів та голосування членів товариства за допомогою електронних засобів; 5) питання заборгованості члена правління товариства ОСОБА_5 ; 6) штрафи за порушення фінансової дисципліни зі сплати членських внесків та комунальних платежів членами товариства, запровадження санкцій; 7) встановлення розміру штрафних санкцій у випадку припинення надання комунальних послуг членам товариства, внаслідок порушення статутних зобов'язань із сплати комунальних послуг, передбачених п. 3.8.3. Статуту товариства; 8) посилення контрольно-перепускного режиму під час дії воєнного стану; 9) вжиття заходів до колишнього голови правління товариства ОСОБА_12 з питань передачі фінансової документації та матеріальних засобів товариства, нанесення матеріальної шкоди товариству; 10) затвердження кошторису товариства, прийнятого у листопаді 2023 року; 11) затвердження кошторису на 2024-2025 роки; 12) про стан території товариства та стихійного звалища; 13) різне;

- по дев'ятому питанню було прийнято рішення про затвердження кошторису від 01.11.2023 і зобов'язання членів товариства, які сплачували іншу (меншу) суму, здійснити доплату до суми 500,00 грн кожного місяця, починаючи з 01.11.2023;

- по десятому питанню було вирішено затвердити кошторис на 2024-2025 роки з членськими внесками у розмірі 500,00 грн на місяць;

- прийняті на зборах рішення було затверджено протоколом № 1/2024 від 14.07.2024;

- за даними протоколу присутні на зборах 59 членів товариства із 86 осіб, з яких 44 особи присутні особисто, а інші 15 осіб присутні в режимі онлайн через месенджер Вайбер, та передали свої голоси у відповідності до п. 5.2.1 Статуту;

- згідно даних протоколу загальна присутність складала більше 50%, що згідно п. 5.2.1. Статуту достатньо, щоб вважати загальні збори правомочними для прийняття рішень;

- в протоколі вказано, що кошторис на 2024-2025 роки додається до протоколу, але до сьогодні даний кошторис відсутній у якості додатку до протоколу;

- на зборах 09.07.2024 позивач присутній не був, запрошення на збори та порядок денний з додатками не отримував, хоча в реєстрі ОСОБА_1 фігурує, його прізвище наявне, а встановити хто з 59 членів був присутній на зборах та приймав участь в голосуванні неможливо взагалі;

- в протоколі вказано, що всі рішення були прийняті майже одноголосно, що не відповідає дійсності, оскільки в реєстрі відсутні підписи осіб, що унеможливлює встановлення кворуму на зборах, необхідного для прийняття рішень, та є безумовною підставою для визнання їх недійсними;

- під час проведення загальних зборів 14.07.2024 порушено право позивача, як члена товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, порядок денний та зміст кошторисів, що підлягали затвердженню; також порушено приписи ст. 168 Податкового кодексу України, де вказано, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, в той час як відповідач фактично заклав у кошторисі за 2023 рік сплату податку на прибуток та військового збору не за рахунок працівників, які отримують заробітну платню, а за рахунок членів товариства, що суперечить нормам податкового законодавства.

Процесуальні дії суду. Заяви та клопотання сторін.

Ухвалою від 02.07.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом: зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

08.07.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2538/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження у розумний строк, підготовче засідання призначено на 08.09.2025, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

08.09.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. У цьому ж клопотанні представник відповідача також просив надати додатковий час для складання відзиву.

З метою надання відповідачу можливості скористатися процесуальними правами на стадії підготовчого судового провадження, суд протокольною ухвалою від 08.09.2025 відклав підготовче судове засідання на 22.09.2025.

19.09.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про відкладення судового засідання у зв'язку з хворобою.

22.09.2025 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, згідно якого він просив:

1) витребувати у Відділу організації надання адміністративних послуг Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області копію реєстраційної справи Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО»;

2) витребувати у Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) рішення державного реєстратора стосовно Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО» про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 08.09.2023 09:25:19, 1005381070007015703 та рішення державного реєстратора стосовно Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО» про державну реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.09.2025 11:23:17, 1005381070009015703, та копії документів, що подавались державному реєстратору для вчинення вказаних реєстраційних дій.

Протокольною ухвалою від 22.09.2025 суд залишив без задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів. При цьому суд керувався наступними мотивами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

За змістом ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, у розумінні ч. 2 ст. 80, ч. 1 ст. 81 ГПК України позивач має подати клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, у зв'язку з тим, що позивач не дотримався встановленого ч. 1 ст. 81 ГПК України строку для подачі клопотання про витребування доказів, суд залишив вказане клопотання без задоволення. При цьому, суд також врахував, що докази, щодо яких заявлено клопотання, не мають жодного відношення до предмета спору.

Протокольною ухвалою від 22.09.2025 суд задовольнив заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи та призначив наступне судове засідання на 06.10.2025.

24.09.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 916/2538/25 до вирішення іншої справи № 916/3169/25 за позовом ОСОБА_13 до СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» про скасування та визнання недійсним рішення загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» про затвердження нової редакції Статуту Товариства, що оформлено протоколом №1 від 07.03.2021. Клопотання мотивовано об'єктивною неможливістю розгляду справи № 916/2538/25 до вирішення справи № 916/3169/25, предметом позову у якій є вимога про скасування рішення щодо затвердження нової редакції Статуту товариства (протокол № 1 від 07.03.2021), на порушення положень якого покликається ОСОБА_1 у справі № 916/2538/25.

03.10.2025 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову шляхом його доповнення наступними позовними вимогами:

1) визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 1/2025 загальних зборів СТ «Ветеран ОДВО» від 24.08.2025;

2) скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівниче товариство «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: зміна керівника юридичної особи (зміни від 15.09.2025) та зміни до Статуту, що здійснене на підставі протоколу № 1/2025 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 24.08.2025.

У заяві про зміну предмета позову представник позивача зазначає про подальше порушення прав останнього, оскільки 24.08.2025 відбулись звітно-виборчі загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», на яких із низкою порушень приймались рішення, оформлені протоколом № 1/2025, про що більш детально зазначено у заяві (а.с. 124-131).

03.10.2025 від представника позивача також надійшло клопотання про витребування у Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) рішення державного реєстратора стосовно СТ "ВЕТЕРАН ОДВО" про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 08.09.2023 09:25:19, 1005381070007015703 та рішення державного реєстратора стосовно СТ "ВЕТЕРАН ОДВО" про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, 15.09.2025 11:23:17, 1005381070009015703, та копії документів, що подавались державному реєстратору для вчинення вказаних реєстраційних дій.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.10.2025, суд розглянув клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі від 24.09.2025, заяву представника позивача про зміну предмета позову від 03.10.2025 та клопотання останнього про витребування доказів від 03.10.2025.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18 та від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18.

Суд зазначає, що за змістом положень п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Здійснивши ґрунтовний аналіз матеріалів справи, суд установив, що в даному конкретному випадку відсутня об'єктивна неможливість вирішення спору у справі № 916/2538/25 до закінчення розгляду справи № 916/3169/25, оскільки позивач, крім посилань на порушення відповідачем положень Статуту СТ "ВЕТЕРАН ОДВО", покликається також і на низку інших доказів та обставин, у зв'язку із чим, на думку суду, наявні матеріали справи дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, в той час як зупинення провадження у справі з наведених відповідачем підстав, на переконання суду, суперечило б завданням господарського судочинства, якими є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності. З урахуванням викладеного, суд протокольною ухвалою від 06.10.2025 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання позивача про зміну предмета позову та витребування доказів.

За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема про те, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

При поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України (яка кореспондується зі ст. 46 ГПК України) виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Суд установив, що першочергово позивач у даній справі заявив наступні позовні вимоги:

1) визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників Садівничого Товариства «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 2 загальних зборів СТ «Ветеран ОДВО» від 09.07.2023 року;

2) скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівничого Товариства «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: зміна керівника юридичної особи (зміни від 08.09.2023 року), що здійснене на підставі протоколу № 2 загальних зборів СТ «Ветеран ОДВО» від 09.07.2023;

3) визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників Садівничого Товариства «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 1/2024 загальних зборів СТ «Ветеран ОДВО» від 14.07.2024.

В обґрунтування цих позовних вимог позивач посилається на проведення відповідачем 09.07.2023 та 14.07.2024 загальних зборів, на яких були прийняті рішення, зокрема про зміну голови правління та обрання членів правління СТ "Ветеран ОДВО", що оформлені протоколом № 2 від 09.07.2023, рішення про затвердження кошторису від 01.11.2023 і зобов'язання членів товариства, які сплачували іншу (меншу) суму, здійснити доплату до суми 500,00 грн кожного місяця, починаючи з 01.11.2023, та рішення про затвердження кошторису на 2024-2025 роки, за відсутності самого кошторису, що оформлені протоколом № 1/2024 від 14.07.2024, які, як зазначає позивач, є незаконними, прийнятими з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, без підписання поіменних списків голосуючих членів товариства, з порушенням положень Статуту СТ "ВЕТЕРАН ОДВО". Водночас позивач посилається і на коло інших фактичних обставин, про що більш детально йдеться у позовній заяві (а.с. 1-14).

У заяві про зміну предмета позову позивач доповнив свої вимоги, додатково заявивши наступні:

У цій заяві позивач зазначає про подальше порушення його прав, оскільки 24.08.2025 відбулись звітно-виборчі загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», на яких із низкою порушень приймались рішення, оформлені протоколом № 1/2025.

Отже, розгляд первісно заявлених та додаткових позовних вимог вимагає дослідження різного кола обставин та доказів, зокрема щодо порядку скликання та проведення окремих загальних зборів, процесу прийняття такими загальними зборами рішень, аналізу конкретних порушень вимог закону та положень Статуту товариства.

Ураховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, суд вважає, що подана позивачем заява про зміну предмета позову за своєю правовою природою є новим позовом, оскільки містить у собі нові позовні вимоги, в обґрунтування яких наведені інші обставини (фактичні підстави), що не були визначені позивачем первісно підставою позову. Наведене у своїй сукупності надає позивачу право на звернення до суду з новим окремим позовом, який, до речі, і було подано (справа № 916/4096/25).

З урахуванням викладеного, суд протокольною ухвалою від 06.10.2025 відмовив у прийнятті заяви представника позивача про зміну предмета позову, що призвело також до залишення без задоволення клопотання про витребування доказів від 03.10.2025, оскільки вказане клопотання стосувалося доказів, пов'язаних із позовними вимогами, якими позивач мав намір доповнити свій позов. При цьому, залишаючи без задоволення клопотання про витребування доказів, суд також врахував, що воно було заявлено з порушенням встановленого ч. 1 ст. 81 ГПК України строку для звернення з відповідним клопотанням.

06.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.11.2025.

26.10.2025 представник відповідача через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, який протокольною ухвалою від 03.11.2025 суд залишив без розгляду з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 2 ст. 14 ГПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 14.07.2025 суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 19.07.2025, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення (а.с. 71а), а отже відзив на позовну заяву відповідач мав подати до суду не пізніше 04.08.2025. Втім, відзив було подано 26.10.2025, тобто з пропуском встановленого судом строку на 83 дні. При цьому відповідач не заявляв клопотання про поновлення строку на подання відзиву, не навів жодних поважних причин пропуску строку, що і стало підставою для залишення відзиву без розгляду.

03.11.2025, після заслуховування вступних промов представників сторін, суд оголосив перерву у судовому засіданні до 19.11.2025.

18.11.2025 від представників позивача та відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Письмові пояснення позивача містять додаткові аргументи щодо законності та правомірності позовних вимог, які за своїм змістом схожі з доводами позовної заяви.

Представник відповідача у своїх письмових поясненнях зазначає, що позов ОСОБА_1 є незаконним, необґрунтованим, спрямованим на дестабілізацію роботи товариства та поданий з корисливих мотивів. Свою позицію аргументує наступним.

Про внесення змін до Розділу 5 Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» в частині призначення до керівних органів та головування на зборах лише членів товариства відповідачу не було відомо, ця інформація була прихована колишнім головою правління ОСОБА_12 , ОСОБА_1 та ОСОБА_14 . Про вказаний факт стало відомо після пред'явлення позову у даній справі. Також встановлено, що ОСОБА_12 підробив декілька підписів, з приводу чого наразі вирішується питання щодо порушення кримінального провадження. При проведенні зборів 07.03.2021 ОСОБА_12 пояснив, що Статут товариства необхідно привести у відповідність до сучасного податкового законодавства, та жодним чином не обмовився про внесення змін до Розділу 5 Статуту з питань порядку обрання голови зборів та членів правління. Навіть ті, хто був на зборах 07.03.2021 (згідно реєстру - 48 осіб), не були обізнані про дії ОСОБА_12 та ОСОБА_1 . Таким чином, в результаті обману та/або свідомого приховування інформації, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 внесли зміни до Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», які ОСОБА_1 використовує для того, щоб дестабілізувати роботу товариства та не сплачувати членські внески відповідно до прийнятого у 2024 році кошторису. ОСОБА_1 перебував на посаді члена правління товариства щонайменше з 2019 по 2023 роки (дані і досі приховуються колишнім головою правління ОСОБА_12 ). Усі справи приховані та не передані новим керівникам. 03.11.2019 на посаду голови правління обрано ОСОБА_12 . До складу правління також увійшов ОСОБА_14 . Після цього утворилося «угруповання пенсіонерів», до складу якого також увійшли ОСОБА_14 , ОСОБА_12 . Завданням «угруповання» було «віджим» вступних внесків осіб, яких приймали до членів товариства, хаос та несплата членських внесків, комунальних послуг ОСОБА_1 та ОСОБА_14 , перешкоджання роботі товариства. 09.07.2023 повноваження ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , як членів правління товариства, та ОСОБА_12 , як голови правління, припинені внаслідок незадовільного виконання обов'язків. Рішенням загальних зборів від 09.07.2023 робота правління, у складі якого перебував ОСОБА_1 , визнана незадовільною. Вони довели товариство до жахливого стану. ОСОБА_1 умисно не реєструвався у створеному для обміну інформацією та оповіщення чаті товариства, щоб потім оскаржувати прийняті на зборах рішення. Товариство має 91 земельну ділянку, не сплачують членські внески у повному обсязі три людини: ОСОБА_1 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 . Вказані особи входять до складу старого правління, не поважають думку усіх інших, не можуть змиритися, що їх відсторонили від керівництва, не приймають тривалий час участі у роботі товариства та виконанні його завдань. Після отримання попереджень про оплату боргу ОСОБА_1 , після 2 років мовчання, швидко згадав, що його не було на зборах та намагається вирішити свої боргові питання за допомогою суду. Для сповіщення членів товариства на в'їзді біля адміністративної будівлі розташована дошка оголошень. Крім того, у зв'язку із військовим станом, для обміну інформацією та з метою інформування членів товариства було створено групу «Дача» у месенджері «VIBER». Товариство не має фінансової можливості сповіщати своїх членів поштою. Усі мають інформацію у групі та прибувають на збори без будь-яких питань, більш того, ставлять питання та отримують відповідну інформацію. У вищенаведеній групі «Дача» відразу вказується порядок денний, відповідна інформація розміщується на дошці оголошень. ОСОБА_1 спеціально не зареєструвався у вказаному чаті. Дії ОСОБА_1 завдають шкоди більш ніж 80 сім'ям товариства, він зловживає правами та намагається ввести в оману суд. Скасування рішення про затвердження нового кошторису паралізує роботу товариства. Відповідач наполягає на тому, що формальний підхід до вирішення справи («був не був на зборах»), при наявності обману з боку позивача, не може бути правильним шляхом для вирішення справи по суті. Свідоме, умисне ухилення позивача від участі, зокрема у зборах, не повинно заплутати суд. Статутом не передбачено адресне повідомлення, є дошка повідомлень на виїзді. ОСОБА_1 проїжджав її кожного разу та проігнорував оголошення про збори у 2024 році умисно. Більш того, члени товариства ОСОБА_3 , ОСОБА_15 пам'ятають, що ОСОБА_1 був на зборах 2024 року, тому що з ним обговорювали новий розмір членських внесків. ОСОБА_1 штучно створив умови для звернення до суду шляхом обману з корисних мотивів і це не може залишитись поза увагою суду. У зв'язку із неадекватною поведінкою, ОСОБА_1 перестав користуватися повагою членів товариства, тому його голос на будь яких зборах не є вирішальним для прийняття рішень. Після зняття з посади у липні 2023 року ОСОБА_1 перестав приймати участь у діяльності товариства, а до цього разом із ОСОБА_12 лише наносив шкоду товариству. Підвищення членських внесків у 2024 році було необхідним для підтримки життєдіяльності товариства.

У судове засідання, яке було призначено на 19.11.2025, відповідач явку свого представника не забезпечив, в той час як про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

19.11.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши в порядку ст. 219 ГПК України його проголошення на 26.11.2025.

26.11.2025 на оголошення рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим суд ухвалив рішення без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення садівництва, площею 0,0800 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наявним у матеріалах справи Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 152993 (а.с. 20). Також, ОСОБА_1 є членом СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», що не заперечується відповідачем та про що водночас свідчить список членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», затверджений загальними зборами товариства станом на 01.06.2023 (а.с. 36-39).

07.03.2021 рішенням загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», затвердженим протоколом № 1 від 07.03.2021, прийнято Статут товариства (нова редакція) (далі - Статут; а.с. 23-35).

Згідно п. 1.1. Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Це добровільна громадська організація, що об'єднує громадян України, які бажають займатися садівництвом та городництвом на земельних ділянках, переданих їм у приватну власність рішенням Чорноморської селищної ради № 31/3 - XXІІІ від 24.10.1998 загальною площею 8,1 га за його місцезнаходженням.

Статут містить наступні положення, які потребують уваги при розгляді даного спору:

- членство в товаристві є добровільним та індивідуальним. Членами товариства можуть бути громадяни України, які мають земельні ділянки у товаристві на правах приватної власності та набули 16-річного віку і які визнають Статут товариства та сприяють діяльності, що спрямована на досягнення мети і завдань товариства (п. 3.1.);

- прийом у члени товариства здійснюється рішенням загальних зборів членів товариства, на підставі письмової заяви на ім'я голови правління та подання правління товариства, яке приймається на найближчих загальних зборах. Загальні збори мають право відмовити у прийнятті особи в члени товариства. Загальні збори членів товариства мають право делегувати право прийняття в члени товариства правлінню товариства (п. 3.3.);

- прийняття громадян в члени товариства і виключення з нього здійснюється згідно з письмовою заявою загальними зборами товариства за поданням правління (п. 3.5.);

- до прав члена товариства належить (п. 3.7.):

участь в управлінні товариством (пп. 3.7.1.);

право голосу у вищому органі товариства (пп. 3.7.2.);

обирати і бути обраними до керівних органів товариства, брати участь у всіх заходах, що проводяться товариством (пп. 3.7.3.);

брати участь у роботі постійних та тимчасових комісій, створених за рішенням уповноважених органів товариства (пп. 3.7.4.);

оскаржувати рішення, дії, бездіяльність керівних органів товариства, подавати заяви, заперечення і скарги на прийняті ними рішення до правління та вимагати розгляду скарг та заяв на загальних зборах (пп. 3.7.6.);

оскаржувати рішення загальних зборів до суду (пп. 3.7.7.);

вільно відстоювати і пропагувати ідеї та пропозиції з питань, що обговорюються в товаристві до прийняття рішень з цих питань (пп. 3.7.10.);

пропонувати свої варіанти кошторису витрат, чисельності найманих робітників й розміри грошових винагород, вимагати голосування з поставлених питань на загальних зборах (пп. 3.7.18.);

- управління товариством здійснюється органами, обраними з числа членів товариства, на засадах самоуправління, широкої демократії та гласності, активної участі його членів в діяльності товариства. Органами управління товариства є: загальні збори членів товариства, правління товариства, голова правління товариства. Засідання керівних органів товариства (загальних зборів, правління) можуть проводитись як за безпосередньої участі членів (їх уповноважених представників за довіреністю), так і за допомогою інтернет зв'язку з використанням аудіовізуальних комп'ютерних програм онлайн конференцій. Рішення про форму проведення такого засідання приймає правління товариства та повідомляє про прийняте рішення членів товариства не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати проведення такого засідання (загальних зборів, правління). Будь-яке засідання керівних органів оформлюється протоколом. Про форму засідання обов'язково вказується у протоколі: якщо засідання відбувалось за допомогою інтернет зв'язку, у протоколі обов'язково фіксується за допомогою якої комп'ютерної програми відбувалось засідання (п. 5.1.);

- вищий орган управління садівничого товариства загальні збори членів товариства (збори уповноважених) товариства скликаються не рідше ніж 1 раз на рік та уповноважені вирішувати, зокрема такі питання (п. 5.2.):

прийняття, затвердження Статуту товариства, внесення в нього змін і доповнень (пп. «а»);

прийом в члени товариства і виключення з нього (пп. «в»);

обрання терміном на два роки правління садівничого товариства, голови правління і ревізійної комісії (пп. «г»);

встановлення розміру вступних, членських та інших цільових внесків і строки їх сплати (пп. «е»);

затвердження прибутково-видаткового кошторису, річних планів робіт (пп. «ж»);

вирішення питання про припинення діяльності товариства (пп. «о»);

- у загальних зборах товариства беруть участь його члени особисто чи через уповноваженого представника за довіреністю. Кожний член товариства має один голос. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половин всіх членів товариства. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (пп. 5.2.1.);

- головує на засіданнях загальних зборів особа з числа членів товариства, обраний загальними зборами головуючим зборів. Хід загальних зборів протоколюється. Протоколи засідань загальних зборів ведуться секретарем загальних зборів, який обирається загальним зборами, підписуються головуючим і секретарем загальних зборів (пп. 5.2.2.);

- рішення загальних зборів приймаються шляхом голосування та вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість від числа присутніх учасників загальних зборів; з питань, передбачених п. 5.2. (пп. «а», «о») рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четвертих присутніх учасників загальних зборів (п. 5.2.4.);

- загальні збори приймають рішення, які оформляються у вигляді протоколів засідання загальних зборів. Рішення, прийняті загальними зборами з дотриманням вимог даного Статуту, внутрішніх документів та законодавства України, обов'язкові для всіх інших органів управління та членів товариства. Рішення, прийняті загальними зборами, набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо інше не визначено загальними зборами (пп. 5.2.5.);

- правління товариства є керівним органом товариства на період між загальними зборами, обирається з членів товариства терміном на 2 роки та виконує функції з управління його поточною, організаційною діяльністю з питань досягнення цілей і задач його діяльності (п. 5.3.);

- загальні збори членів товариства після обрання правління можуть обрати голову правління своїм рішенням або доручити це правлінню (пп. 5.3.1.);

- структура правління, його склад затверджуються загальними зборами (пп. 5.3.3.);

- голова правління обирається з членів товариства загальними зборами членів товариства або за їх рішенням правлінням товариства раз на два роки, є підзвітним загальним зборам та підконтрольним правлінню товариства, за посадою вправі вносити на розгляд загальних зборів та правління товариства пропозиції з будь-якого аспекту діяльності товариства (пп. 5.5.1.);

- на дії, бездіяльність або рішення загальних зборів товариства скарга подається до суду відповідно до чинного законодавства на момент оскарження таких дій, бездіяльності або рішень (пп. 6.1.3.).

Рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 5 від 18.06.2023, затверджено список членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» станом на 01.06.2023 (а.с. 38-39).

Відповідно до цього списку, станом на 01.06.2023 до складу товариства входило 86 членів.

Щодо загальних зборів, які відбулись 09.07.2023.

09.07.2023 відбулись звітно-виборчі загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», на яких вирішувалися наступні питання: 1) прийняття рішення про обрання голови та секретаря зборів; 2) звіт голови правління про роботу правління товариства за звітний період; 3) обрання голови правління товариства; 4) обрання членів правління товариства; 5) обрання ревізійної комісії товариства.

На зборах було вирішено, зокрема: обрати головою зборів ОСОБА_2 , а секретарем - ОСОБА_3 , доручити зазначеним особам підписати протокол та додатки до нього; обрати ОСОБА_4 новим головою правління; обрати членів правління - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 .

Прийняті на зборах рішення було затверджено протоколом № 2 від 09.07.2023 (а.с. 40-42).

В протоколі зазначено, що особисто присутніми на зборах є 54 члени товариства із 86, загальна присутність склала більше 50%, що згідно п. 5.2.1. Статуту достатньо, щоб вважати звітно-виборчі загальні збори правомочними для прийняття рішень.

Додатком до протоколу № 2 від 09.07.2023 є Реєстр осіб, які брали участь у звітно-виборчих загальних зборах членів товариства (а.с. 43-45).

Реєстр підписано головою зборів - ОСОБА_2 та секретарем - ОСОБА_3 .

В цьому реєстрі фігурують 54 особи. Підписів присутніх осіб реєстр не містить.

Позивач у позовній заяві зазначив, що він був присутнім на зборах 09.07.2023, проте не голосував за голову та секретаря зборів, голову та членів правління.

При цьому позивач звертає увагу, що під час прийняття рішень на загальних зборах 09.07.2023 було порушено Розділ 5 Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: на зборах приймали участь та голосували не члени товариства, які в реєстрі зазначені за порядковими номерами 1, 16, 47, 48, а прізвище, вказане за порядковими номерами 22 та 23 - фігурує двічі; головою загальних зборів обрано ОСОБА_2 , який не є членом товариства; головою правління обрано ОСОБА_4 , який не є членом товариства; членами правління обрано, в тому числі, осіб, які не є членами товариства - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ; разом з тим, згідно положень Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» головою загальних зборів, головою правління та членом правління можуть бути виключно члени товариства. При цьому наголошує, що через відсутність у реєстрі підписів осіб, неможливо встановити наявність кворуму для прийняття рішень.

08.09.2023 державний реєстратор Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тарасенко Н. І. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинив реєстраційну дію щодо змін до відомостей про СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», зокрема щодо керівника товариства.

Щодо загальних зборів, які відбулись 14.07.2024.

14.07.2024 відбулись загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», які було ініційовано головою правління товариства ОСОБА_4 у зв'язку із необхідністю впорядкування діяльності товариства, ведення бухгалтерського обліку, погашення заборгованості, яка виникла під час роботи попереднього голови правління - ОСОБА_12 .

Порядок денний загальних зборів 14.07.2024 охопив наступні питання: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів; 2) звіт бухгалтера товариства - ОСОБА_11 ; 3) надання дозволу правлінню товариства на підвищення витрат з оплати праці у випадку підвищення рівня мінімальної заробітної плати у відповідності до Закону України «Про державний бюджет; 4) розробка відповідної платформи та можливість проведення зборів та голосування членів товариства за допомогою електронних засобів; 5) питання заборгованості члена правління товариства ОСОБА_5 ; 6) штрафи за порушення фінансової дисципліни зі сплати членських внесків та комунальних платежів членами товариства, запровадження санкцій; 7) встановлення розміру штрафних санкцій у випадку припинення надання комунальних послуг членам товариства, внаслідок порушення статутних зобов'язань із сплати комунальних послуг, передбачених п. 3.8.3. Статуту товариства; 8) посилення контрольно-перепускного режиму під час дії воєнного стану; 9) вжиття заходів до колишнього голови правління товариства ОСОБА_12 з питань передачі фінансової документації та матеріальних засобів товариства, нанесення матеріальної шкоди товариству; 10) затвердження кошторису товариства, прийнятого у листопаді 2023 року; 11) затвердження кошторису на 2024-2025 роки; 12) про стан території товариства та стихійного звалища; 13) різне.

У позовній заяві позивач звертає увагу на прийняті рішення по питанням порядку денного за №№ 9 та 10.

Так, по дев'ятому питанню було прийнято рішення про затвердження кошторису від 01.11.2023 і зобов'язання членів товариства, які сплачували іншу (меншу) суму, здійснити доплату до суми 500,00 грн кожного місяця, починаючи з 01.11.2023.

По десятому питанню було вирішено затвердити кошторис на 2024-2025 роки з членськими внесками у розмірі 500,00 грн на місяць.

Прийняті на зборах рішення було затверджено протоколом № 1/2024 від 14.07.2024 (а.с. 47-51).

У вказаному протоколі йдеться про те, що на зборах були присутніми 59 членів товариства із 86, з яких 44 особи присутні особисто, а інші 15 осіб присутні в режимі онлайн засідання через месенджер Вайбер та передали свої голоси згідно п. 5.2.1. Статуту; загальна присутність склала більше 50%, що згідно п. 5.2.1. Статуту достатньо, щоб вважати загальні збори правомочними для прийняття рішень.

Додатком № 1 до протоколу № 1/2024 від 14.07.2024 є список присутніх на зборах членів товариства (а.с. 52-53), а додатком № 2 - Кошторис від 01.11.2023 (а.с. 54).

У списку присутніх вказано, що особисто присутні на зборах 44 особи, в режимі онлайн через месенджер Вайбер - 15 осіб. Всього за списком 90 осіб.

Список присутніх підписано головою зборів ОСОБА_16 та секретарем зборів Карповим І. О. Підписів присутніх осіб список не містить.

Позивач наголошує, що на зборах 09.07.2024 позивач присутній не був, запрошення на збори та порядок денний з додатками не отримував, хоча в реєстрі його прізвище фігурує. Також звертає увагу, що в протоколі вказано, що кошторис на 2024-2025 роки додається до протоколу, але до сьогодні даний кошторис відсутній у якості додатку до протоколу. В протоколі вказано, що всі рішення були прийняті майже одноголосно, що не відповідає дійсності, оскільки в реєстрі відсутні підписи осіб, що унеможливлює встановлення кворуму на зборах, необхідного для прийняття рішень, та є безумовною підставою для визнання їх недійсними. Так, позивач вказує, що під час проведення загальних зборів 14.07.2024 було порушено його право, як члена товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, порядок денний та зміст кошторисів, що підлягали затвердженню; також порушено приписи податкового законодавства.

Предметом позову є вимоги позивача про:

1) визнання недійсними та скасування рішення загальних зборів засновників СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 2 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 09.07.2023;

2) скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: зміна керівника юридичної особи (зміни від 08.09.2023), що здійснені на підставі протоколу № 2 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 09.07.2023;

3) визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 1/2024 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 14.07.2024.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 314 Цивільного кодексу України фізичні особи мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації. Належність чи неналежність фізичної особи до політичної партії або громадської організації не є підставою для обмеження її прав, надання їй пільг чи переваг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 у справі № 695/2665/16-ц роз'яснила, що садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватись у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація.

За статтею 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

З огляду на положення статті 85 Цивільного кодексу України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 Цивільного кодексу України).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» за організаційно-правовою формою є громадською організацією.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань регулює Закон України «Про громадські об'єднання», який є спеціальним нормативним актом і застосовується до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

За положеннями ч. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Частиною 5 статті 1 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено, що громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадські об'єднання» дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадські об'єднання» громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.

За положеннями ч. 2 ст. 3 Закону України «Про громадські об'єднання» добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадські об'єднання» членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років.

Статтею 11 Закону України «Про громадські об'єднання» визначено, що статут громадського об'єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі № 924/641/17.

Суд зазначає, що у правових висновках, викладених Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 27.11.2018 у справі № 916/58/18, від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, окрім іншого, зазначено, що обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Аналогічні висновки викладенні в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 01.09.2023 у справі № 909/1154/21.

Верховний Суд вказував про те, що прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону (подібні висновки у правовідносинах щодо визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативів викладено Верховним Судом у постановах від 27.03.2023 у справі № 906/908/21, від 03.12.2024 у справі № 910/10683/21, від 28.05.2025 у справі № 904/1357/24 тощо).

Більше того Верховний Суд у пунктах 40, 41 постанови від 13.12.2023 у справі № 914/1011/22, в якій розглядався позов про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів членів кооперативу, зазначив, що така права позиція є усталеною та послідовною, про що неодноразово зазначалося у низці постанов Верховного Суду при вирішенні подібних спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Висновки суду.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 2 від 09.07.2023, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 09.07.2023 відбулись звітно-виборчі загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», на яких вирішувалися наступні питання: 1) прийняття рішення про обрання голови та секретаря зборів; 2) звіт голови правління про роботу правління товариства за звітний період; 3) обрання голови правління товариства; 4) обрання членів правління товариства; 5) обрання ревізійної комісії товариства.

Прийняті на зборах рішення офрормлені протоколом № 2 від 09.07.2023 (а.с. 40-42).

Позивач у позовній заяві зазначив, що він був присутнім на зборах 09.07.2023, проте не голосував за голову та секретаря зборів, голову та членів правління. При цьому позивач стверджував, що під час прийняття рішень на загальних зборах 09.07.2023 було порушено Розділ 5 Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: на зборах приймали участь та голосували не члени товариства, які в реєстрі зазначені за порядковими номерами 1, 16, 47, 48, а прізвище, вказане за порядковими номерами 22 та 23 - фігурує двічі; головою загальних зборів обрано ОСОБА_2 , який не є членом товариства; головою правління обрано ОСОБА_4 , який не є членом товариства; членами правління обрано, в тому числі, осіб, які не є членами товариства - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ; разом з тим, згідно положень Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» головою загальних зборів, головою правління та членом правління можуть бути виключно члени товариства. При цьому наголошує, що через відсутність у реєстрі підписів осіб, неможливо встановити наявність кворуму для прийняття рішень.

Суд вважає слушними вказані доводи позивача, з огляду на таке.

Згідно Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО»:

- до прав члена товариства належить (п. 3.7.):

участь в управлінні товариством (пп. 3.7.1.);

право голосу у вищому органі товариства (пп. 3.7.2.);

оскаржувати рішення загальних зборів до суду (пп. 3.7.7.);

- структура правління, його склад затверджуються загальними зборами (пп. 5.3.3.);

Отже, за змістом положень п. 3.1., 3.3., 3.5., 3.7., 5.1., 5.2. (пп.5.2.1., 5.2.2., 5.2.4.), 5.3. (пп. 5.3.1.,), п. 5.5. (пп. 5.5.1.) Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» лише члени товариства, які прийняті до його складу у встановленому Статутом порядку, мають право на участь в управлінні товариством, право голосу на загальних зборах товариства, обирати і бути обраними до керівних органів товариства, брати участь у всіх заходах, що проводяться товариством. Водночас, управління товариством здійснюється органами, обраними з числа членів товариства. Таким органом є, у тому числі, загальні збори товариства, право на участь в яких мають лише його члени (особисто чи через уповноваженого представника). Головувати на загальних зборах також може лише особа з числа членів товариства. Іншим керівним органом товариства, покликаним здійснювати управління його поточною діяльністю в період між загальними зборами, є правління, яке очолює голова. Разом з тим, як члени правління, так і його голова можуть бути обрані лише із членів товариства.

Відповідно до цього списку, станом на 01.06.2023 до складу товариства входило 86 членів.

Проте, як свідчать матеріали справи, всупереч положень Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», на звітно-виборчих загальних зборах членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» 09.07.2023 головував ОСОБА_2 , який станом на час проведення загальних зборів не був членом товариства.

Головою правління СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» на загальних зборах 09.07.2023 було обрано ОСОБА_4 , який також не входив до складу членів товариства.

Членами правління 09.07.2023 було обрано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .

Втім, частина обраних членів правління, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 не були членами товариства, що, як вже було зазначено, суперечить положенням Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО».

В ході розгляду справи відповідач не довів, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , станом на 09.07.2023, у встановленому Статутом порядку були прийняті до складу членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО».

Крім того, суд вважає, що рішення на звітно виборчих загальних зборах членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» були прийняті за відсутності кворуму, з огляду на таке.

У протоколі № 2 від 09.07.2023, яким затверджено рішення загальних зборів, йдеться про те, що із 86 членів товариства особисто присутні 54, тобто більше 50%, що згідно з пп. 5.2.1. Статуту достатньо, щоб вважати загальні збори правомочними для прийняття рішень.

Додатком до протоколу є реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах 09.07.2023 (а.с. 43-45).

Вказаний реєстр містить визначення прізвищ імен та по батькові фізичних осіб, а також дату їх народження. Всього у реєстрі фігурують 54 особи. Реєстр підписано головою ( ОСОБА_2 ) та секретарем ( ОСОБА_3 ) загальних зборів.

З цього приводу суд зазначає, що по-перше, ОСОБА_2 , як особа, яка взагалі не була членом товариства станом на час проведення загальних зборів (09.07.2023), не мав права головувати на загальних зборах та, відповідно, підписувати будь-які документи за результатами їх проведення.

По-друге, суд наголошує, що у реєстрі відсутні підписи кожного із зазначеного в ньому члена товариства та такий реєстр не засвідчено печаткою СТ «ВЕТЕРАН ОДВО».

Дійсно, Статутом товариства не передбачено проставлення особистого підпису кожного члена товариства у протоколі (додатку до нього) загальних зборів.

Разом з цим, відповідно до положень пп. 5.2.1., 5.2.4. п. 5.2. Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» кожний член товариства має один голос. Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половин всіх членів товариства. Рішення загальних зборів, крім тих, що стосуються питань щодо затвердження Статуту та припинення діяльності товариства, приймаються шляхом голосування та вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість від числа присутніх учасників загальних зборів.

Тому, на думку суду, задля встановлення обставин дійсної присутності члена товариства у загальних зборах, голосування такого члена та відповідно врахування його голосу, необхідна наявність відповідного підпису такої особи, оскільки відсутність таких даних унеможливлює встановлення дійсних обставин справи, зокрема загальної кількості зареєстрованих членів на загальних зборах, а також загальної кількості осіб, які брали участь у голосуванні.

Більше того, суд приймає до уваги доводи позивача щодо того, що у реєстрі за порядковими номерами 1, 16 вказано осіб, які не є членами товариства, а особа, вказана за порядковими номерами 22 та 23 фігурує двічі.

Отже, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити дійсну кількість осіб, які приймали участь у загальних зборах 09.07.2023 та голосували по питанням порядку денного, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення кворуму на зборах, необхідного для прийняття рішень.

Як вже зазначалося судом, відповідно до усталеної практики Верховного Суду самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.

Таким чином, враховуючи порушення положень Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» при проведенні 09.07.2023 звітно-виборчих загальних зборів, які виявилися у тому, що голову зборів, голову правління та частину його членів обрано з числа осіб, які станом на час проведення загальних зборів не були членами товариства, а також у зв'язку з неможливістю встановлення кворуму на зборах, необхідного для прийняття рішень, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсними рішень загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», оформлених протоколом № 2 загальних зборів від 09.07.2023, у зв'язку з чим позов у відповідній частині підлягає задоволенню.

Поряд із вимогою про визнання оспорюваних рішень недійсними, позивач заявив вимогу про їх скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц вказала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (п. 31)).

Так, у даному випадку, позивач звернувся до суду за захистом власного порушеного права та інтересу, який полягає у проведенні оспорюваних загальних зборів з порушенням приписів чинного законодавства та Статуту товариства, тобто фактично позивач вважає прийняті на зборах рішення незаконними. Тобто, виходячи із змісту та суті заявлених позовних вимог, позивач прагне досягнути певного результату, а саме визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними.

Верховний Суд у постанові від 17.06.2021 у справі № 910/2478/20 зазначив, що за своєю правовою природою рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників) є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційно письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання правових актів індивідуальної дії (ненормативних актів) незаконними (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час їх видання (затвердження) законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що з урахуванням предмета та підстав заявленого позову, єдиним правильним способом захисту порушеного права позивача є визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними, оскільки такий спосіб захисту забезпечує поновлення порушеного права позивача.

Що ж стосується вимоги позивача про скасування рішень загальних зборів, то таку вимогу слід залишити без задоволення на підставі того, що за своєю правовою суттю такі вимоги як визнання рішення недійсним та скасування рішення є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акта.

У разі визнання акту недійсним, у суду немає правових підстав його скасовувати, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив наслідків з дня його вчинення. Скасування ж акту означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про скасування рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 2 від 09.07.2023.

Щодо похідної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про товариство (зміна керівника юридичної особи від 08.09.2023), що здійснена на підставі протоколу № 2 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 09.07.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до принципу рівності перед законом та судом, передбаченого ст. 7 ГПК України і принципу диспозитивності господарського судочинства, передбаченого ст. 14 ГПК України, саме позивач при зверненні до суду самостійно визначає обсяг порушення свого права та спосіб його захисту, а суд лише встановлює наявність підстав для захисту (наявність порушеного права) та оцінює відповідність і ефективність обраного позивачем способу захисту.

Згідно зі ст. 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18, пункт 5.5)). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19, пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункт 40)).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19, пункт 48), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20, пункт 14), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (провадження № 12-8гс22, пункт 9.12).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява № 22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

У свою чергу, обрання неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).

Суд вже зазначав, що 03.10.2025 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову шляхом його доповнення наступними позовними вимогами:

1) визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів засновників СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», що оформлене протоколом № 1/2025 загальних зборів СТ «Ветеран ОДВО» від 24.08.2025;

2) скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», а саме: зміна керівника юридичної особи (зміни від 15.09.2025) та зміни до Статуту, що здійснене на підставі протоколу № 1/2025 загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» від 24.08.2025.

У прийнятті до розгляду вказаної заяви суд відмовив.

Водночас, як свідчать додані до заяви письмові докази, 24.08.2025 відбулись звітно-виборчі загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», на яких, зокрема, вирішувалося питання щодо обрання нового голови та членів правління товариства.

Так, 24.08.2025 рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 1/2025 від 24.08.2025, головою правління товариства було обрано ОСОБА_11

15.09.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про зміну керівника СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» - ОСОБА_11 .

Отже, суд зазначає, що після прийняття 09.07.2023 загальними зборами СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» оспорюваних рішень щодо зміни керівника, товариство в особі свого органу управління (загальних зборів) черговий раз змінило керівника з ОСОБА_4 на ОСОБА_11 .

Доказів визнання недійсними рішень загальних зборів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», оформлених протоколом № 1/2025 від 24.08.2025, матеріали справи не містять, а тому правомірність таких рішень презюмується.

Отже, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд зазначає, що задоволення позову в частині скасування реєстраційного запису змін до відомостей реєстру щодо керівника товариства ( ОСОБА_4 ) не призведе до очікуваного позивачем результату у вигляді поновлення його прав, адже такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки наразі є чинними рішення органів управління товариства, якими на посаду голови правління (керівника товариства) обрано іншу особу.

Таким чином, з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Щодо вимог про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів засновників СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», оформлених протоколом № 1/2024 від 14.07.2024, суд зазначає наступне.

З аналізу матеріалів справи суд встановив, що 14.07.2024 відбулись загальні збори членів СТ «ВЕТЕРАН ОДВО», які було ініційовано головою правління товариства ОСОБА_4 .

Порядок денний загальних зборів 14.07.2024 охоплював наступні питання: 1) обрання голови та секретаря загальних зборів; 2) звіт бухгалтера товариства - ОСОБА_11 ; 3) надання дозволу правлінню товариства на підвищення витрат з оплати праці у випадку підвищення рівня мінімальної заробітної плати у відповідності до Закону України «Про державний бюджет; 4) розробка відповідної платформи та можливість проведення зборів та голосування членів товариства за допомогою електронних засобів; 5) питання заборгованості члена правління товариства ОСОБА_5 ; 6) штрафи за порушення фінансової дисципліни зі сплати членських внесків та комунальних платежів членами товариства, запровадження санкцій; 7) встановлення розміру штрафних санкцій у випадку припинення надання комунальних послуг членам товариства, внаслідок порушення статутних зобов'язань із сплати комунальних послуг, передбачених п. 3.8.3. Статуту товариства; 8) посилення контрольно-перепускного режиму під час дії воєнного стану; 9) вжиття заходів до колишнього голови правління товариства ОСОБА_12 з питань передачі фінансової документації та матеріальних засобів товариства, нанесення матеріальної шкоди товариству; 10) затвердження кошторису товариства, прийнятого у листопаді 2023 року; 11) затвердження кошторису на 2024-2025 роки; 12) про стан території товариства та стихійного звалища; 13) різне.

Прийняті на зборах рішення було затверджено протоколом № 1/2024 від 14.07.2024 (а.с. 47-51).

Позивач наголошує, що на зборах 09.07.2024, скликаних незаконно обраним головою правління, він особисто присутній не був, запрошення на збори та порядок денний з додатками не отримував, хоча в реєстрі присутніх його прізвище фігурує. Також звертає увагу, що в протоколі вказано, що кошторис на 2024-2025 роки додається до протоколу, але до сьогодні даний кошторис відсутній у якості додатку до протоколу. Стверджує, що згідно протоколу всі рішення були прийняті майже одноголосно, що не відповідає дійсності, оскільки в реєстрі відсутні підписи осіб, що унеможливлює встановлення кворуму на зборах, необхідного для прийняття рішень, та є безумовною підставою для визнання їх недійсними. Так, позивач вказує, що під час проведення загальних зборів 14.07.2024 було порушено його право, як члена товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, порядок денний та зміст кошторисів, що підлягали затвердженню.

Суд вважає обґрунтованими вказані доводи позивача, з огляду на таке.

Насамперед суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідач жодним чином не довів обставин належного повідомлення позивача про дату, час, місце проведення загальних зборів, які відбулись 14.07.2024, та їх порядок денний.

Суд критично відноситься до доводів представника відповідача, викладених у письмових поясненнях (вх. № 36778/25 від 18.11.2025), який стверджує, зокрема наступне:

- для сповіщення членів товариства на в'їзді біля адміністративної будівлі розташована дошка оголошень;

- для обміну інформацією та з метою інформування членів товариства було створено групу «Дача» у месенджері «VIBER»;

- за останні 22 роки жодного разу ніхто з членів товариства не сповіщався про збори поштою, усі мають інформацію у групі та прибувають на збори без будь-яких питань;

- у групі «Дача» та на дошці оголошень вказується порядок денний;

- Статутом не передбачено адресне повідомлення, є дошка повідомлень на виїзді, яку ОСОБА_1 проїжджав та умисно проігнорував оголошення про збори.

Суд зазначає, що однією зі складових корпоративних прав членів товариства є їх правомочність на участь в управлінні товариством, яка реалізується, в тому числі шляхом участі в загальних зборах.

Вказані права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо член товариства не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні товариством.

Дійсно, положеннями Статуту СТ «ВЕТЕРАН ОДВО» не конкретизовано порядок оповіщення членів товариства про скликання загальних зборів та порядок денний. При цьому, в п. 5.4. Статуту визначено, що до обов'язків членів правління входить, зокрема, сповіщати членів товариства про наступні збори.

Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про проведення загальних зборів повинен забезпечити реальне персональне повідомлення члена товариства про час та місце проведення зборів з метою реалізації ним свого права на участь у цих зборах. У разі заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється. Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 916/3902/21 та від 06.02.2020 у справі № 906/307/19.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про скликання загальних зборів, які відбулися 14.07.2024, в той час як саме відповідач мав надати такі докази.

Відтак, слід дійти висновку про відсутність факту належного повідомлення позивача про дату, час, місце та порядок денний загальних зборів, які відбулися 14.07.2024.

Викладені у письмових поясненнях доводи представника відповідача, який стверджує, що ОСОБА_1 перестав користуватися повагою членів товариства, тому його голос на будь яких зборах не є вирішальним для прийняття рішень, суд відхиляє та вважає необґрунтованими, оскільки згідно з усталеною практикою Верховного Суду, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17.

Щодо кворуму.

У протоколі № 1/2024 від 14.07.2024 йдеться про те, що на зборах були присутніми 59 членів товариства із 86, з яких 44 особи присутні особисто, а інші 15 осіб присутні в режимі онлайн засідання через месенджер Вайбер та передали свої голоси згідно п. 5.2.1. Статуту; загальна присутність склала більше 50%, що згідно п. 5.2.1. Статуту достатньо, щоб вважати загальні збори правомочними для прийняття рішень.

Додатком № 1 до протоколу № 1/2024 від 14.07.2024 є список присутніх на зборах членів товариства (а.с. 52-53).

У списку присутніх вказано, що особисто присутні на зборах 44 особи, а в режимі онлайн через месенджер Вайбер - 15 осіб. Всього за списком 90 осіб.

Список присутніх підписано головою зборів ОСОБА_16 та секретарем зборів ОСОБА_17 . Підписів присутніх осіб список не містить.

Вказані обставини, аналогічно встановленим судом обставинами щодо реєстру присутніх осіб на зборах 09.07.2023, також унеможливлюють встановлення дійсної кількості осіб, які приймали участь у загальних зборах 14.07.2024 та голосували по питанням порядку денного, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення кворуму, необхідного для прийняття рішень.

Натомість, відсутність кворуму або ж неможливість його встановлення є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 1/2024 від 14.07.2024.

Отже, у зв'язку з тим, що обставини відсутності належного повідомлення позивача про дату, час, місце та порядок денний загальних зборів, які відбулись 14.07.2024, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а також з огляду на неможливість встановлення кворуму, необхідного для прийняття рішень на загальних зборах 14.07.2024, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійними рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 1/2024 від 14.07.2024.

Вимоги позивача про одночасне скасування оспорюваних рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 1/2024 від 14.07.2024, задоволенню не підлягають з тих же підстав, що і вимоги про скасування рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом № 2 від 09.07.2023, про що суд детально зазначав вище по тексту рішення.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд врахував, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За приписами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позивач на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та водночас з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача в дохід бюджету 6 056,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО», оформлені протоколом № 2 загальних зборів Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО» від 09.07.2023.

3. Визнати недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО», оформлені протоколом № 1/2024 загальних зборів Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО» від 14.07.2024.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

5. Стягнути з Садівничого товариства «ВЕТЕРАН ОДВО» (67570, Одеська обл., Лиманський район, смт Чорноморське(з), "Ветеран ОдВО"; код ЄДРПОУ 22452352) в дохід бюджету (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) 6 056,00 грн судового збору.

6. Видати наказ про стягнення судового збору в дохід бюджету, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 26 листопада 2025 р. Повне рішення складено та підписано 05 грудня 2025 р.

Суддя Р.В. Волков

Попередній документ

132355625

Наступний документ

132355627

Інформація про рішення:

№ рішення:	132355626
№ справи:	916/2538/25
Дата рішення:	26.11.2025
Дата публікації:	08.12.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (22.12.2025)
Дата надходження:	12.12.2025
Предмет позову:	про розподіл судових витрат

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

08.09.2025 10:00	Господарський суд Одеської області
22.09.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
06.10.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
03.11.2025 14:00	Господарський суд Одеської області
10.11.2025 09:30	Господарський суд Одеської області
19.11.2025 14:40	Господарський суд Одеської області
26.11.2025 09:40	Господарський суд Одеської області