04 грудня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1644/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 15949/25 від 12.11.2025 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Штрассе» (54058, м. Миколаїв, вул. Озерна, 14; код ЄДРПОУ 13842522) до Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573) про зобов'язання звільнити від сплати орендної плати, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Штрассе» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про зобов'язання відповідача звільнити ТОВ “Штрассе» від сплати орендної плати за договором оренди землі від 29 червня 2002 року, що зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 12.07.2002 р. за №1181 (кадастровий номер земельної ділянки 4810136300:12:019:0004), за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України, зокрема, доповнено новим підпунктом 69.14 пункту 69 підрозд. 10 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, за яким, тимчасово на період з березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв)), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Як зазначає позивач, ТОВ “Штрассе» мало пільги щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, яка розташована в зоні можливих бойових дій, та, в тому числі у спірному періоді, діяв згідно чинних норм Податкового кодексу України. При цьому, як зазначає позивач, 11.04.2023 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» №3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023), яким скасовано пільгу по сплаті орендної плати, щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій, на підставі чого позивачу нарахована орендна плата за січень-квітень 2023 року. Відтак, на переконання позивача, податкове зобов'язання визначено за період, у якому не були чинними положення Закону України №3050-ІХ, що суперечить нормам статті 58 Конституції України. Позивач з посиланням на положення ч. 6 ст. 762 ЦК України зазначає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Відсутність у зазначеній нормі вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для її застосування є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Наразі позивач зазначає, що ТОВ “Штрассе» не мало змоги використовувати вказану земельну ділянку у зв'язку з військовою агресією.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Штрассе» (вх. № 15949/25 від 12.11.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162 та п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України не зазначено конкретних обставин, що перешкоджали використовувати вказану земельну ділянку у період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, а також не подано відповідних доказів на підтвердження обставин неможливості використання вказаної земельної ділянки в спірний період; не подано до суду доказів нарахування відповідачем та сплати позивачем орендної плати за спірний період; не наведено обґрунтування щодо обраного способу захисту прав або інтересів. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 названої статті Кодексу, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Вказана ухвала суду була доставлена 19.11.2025 об 11:40 год. позивачу до наявного зареєстрованого в системі “Електронний суд» електронного кабінету в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документа в кабінет електронного суду від 19.11.2025 р., з якої вбачається, що повідомлення про доставлення ухвали суду до електронного кабінету позивача та представника позивача отримано судом 19.11.2025 об 11:50 год.
Таким чином, перебіг встановленого позивачу десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви розпочався з 20.11.2025 р., а кінцевий строк - до 01.12.2025 р. (з урахуванням припадання останнього дня строку на 29.11.2025, що є вихідним днем).
Однак, як встановлено судом, заявником у встановлений строк не надано доказів усунення виявлених судом недоліків вказаної позовної заяви, про які вказано в ухвалі суду від 17.11.025 р. Так, станом на 04.12.2025 р. жодної заяви про усунення недоліків позову від заявника не надходило.
Відповідно до ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Враховуючи те, що у встановлений строк Товариством з обмеженою відповідальністю «Штрассе» не усунуто недоліки позову, і вказаний строк сплив, жодних заяв про неможливість усунення недоліків або спростування цих недоліків позивачем до суду не надано, господарський суд вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе» до Миколаївської міської ради про зобов'язання звільнити від сплати орендної плати підлягає поверненню.
При цьому суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Штрассе» до Миколаївської міської ради про зобов'язання звільнити від сплати орендної плати.
2. Направити Товариству з обмеженою відповідальністю «Штрассе» позовну заяву (вх. № 15949/25 від 12.11.2025 р.) з додатками.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 04.12.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва