79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
24.11.2025 Справа № 914/2169/25
Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Бабій М.Т., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства «БТА Банк» (04174, місто Київ, вулиця Щербаківського, будинок 35; ЄДРПОУ 14359845);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Сел» (80300, Львівська область, Жовківський район, місто Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26; ЄДРПОУ 38363550);
про: стягнення заборгованості в розмірі 9'600,00 грн,-
з участю:
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство «БТА Банк» (далі також позивач, АТ «БТА Банк») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Сел» (далі також відповідач, ТзОВ «Укр Сел») про стягнення 9' 600,00 грн заборгованості за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах № ДУ-003077 від 21 грудня 2019 року.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань.
Аргументи учасників справи
Аргументи позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем та відповідачем 21 грудня 2019 року укладено договір про обслуговування рахунку в цінних паперах, відповідно до якого позивач зобов'язався надати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах, а відповідач зобов'язався здійснювати оплату за надані позивачем послуги відповідно до тарифів та інших умов договору.
Як стверджує позивач, він належним чином виконує свої договірні зобов'язання, а саме відкрив відповідачу депозитний рахунок і здійснює облік прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах відповідача, однак ТзОВ «Укр Сел» не здійснило у встановлені строки повної оплати за договором про обслуговування цього рахунку, у зв'язку із чим у нього утворився борг у розмірі 9' 600,00 грн, про стягнення якого пред'явлено цей позов.
Аргументи відповідача
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не надав, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.
Ухвала суду від 23 липня 2025 року про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, а саме: 80300, Україна, Жовківський р-н, Львівська обл., місто Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок 26, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (а.с. 120).
Зазначене поштове відправлення повернулося до Господарського суду Львівської області із приміткою «за закінчення терміну зберігання» (а.с.124).
Ухвали суду від 28 серпня 2025 року, 15 вересня 2025 року, 29 вересня 2025 року, від 16 жовтня 2025 року, 05 листопада 2025 року надсилалися за юридичною адресою відповідача, що підтверджується списками розсилки поштової кореспонденції (а.с.129, 140, 150, 158), однак вищезазначені ухвали поверталися на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 147,153, 160).
Верховний Суд у постанові від 29 березня 2021 року у справі № 910/1487/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, а також про дату, час та місце проведення судових засідань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, з огляду на належне повідомлення сторін про розгляд справи, відсутність відзиву відповідача на позовну заяву, а також завершення встановлених процесуальних строків, суд вважає за можливе розглянути спір по суті за наявними матеріалами.
Обставини, встановлені судом
21 грудня 2019 року між ТзОВ «Укр Сел» (далі також депонент) та АТ «БТА Банк» (далі також депозитарна установа) укладено договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № ДУ-003077 (далі також договір), відповідно до пункту 1.1. якого депонент доручає, а депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому діючим законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи та цим договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах депонента, проводити депозитарні операції за рахунком в цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно «Положення про провадження депозитарної діяльності», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року № 735, зареєстрованого МЮУ 27 червня 2013 року № 1084/23616.
Відповідно до пунктів 7.1.- 7.2. договору, він набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом трьох років і вважається пролонгованим на кожний наступний термін, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати.
Станом на час звернення з позовом позивач продовжує здійснювати обслуговування відкритого відповідачу рахунку в цінних паперах, доказів про розірвання договору сторонами не надано.
Відповідно до умов договору, депозитарна установа зобов'язана відкрити депоненту рахунок в цінних паперах протягом трьох робочих днів з дня отримання від депонента документів для відкриття рахунку в цінних паперах, визначених законодавством та внутрішніми документами депозитарної установи (підпункт 2.1.1. договору); здійснювати облік прав депонента на цінні папери, що обліковуються на його рахунку в цінних паперах, та обмеження таких прав, у тому числі відокремлений облік прав на цінні папери, які зарезервовані для здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів з дотриманням принципу «поставка цінних паперів проти оплати» (підпункт 2.1.3 договору).
На виконання умов договору позивач відкрив відповідачу депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 та здійснює облік прав на цінні папери (емітент ПрАТ «СК «Вона») на цьому рахунку, що підтверджується випискою про стан рахунків у цінних паперах станом на 01 липня 2025 року.
Зі змісту зазначеної виписки вбачається, що на рахунку відповідача обліковуються цінні папери в кількості 1419858 штук загальною номінальною вартістю 14'198'580,00 грн (а.с. 20).
Пунктом 5.1. договору передбачено, що депонент оплачує послуги депозитарної установи, згідно з цим договором та відповідно до затверджених депозитарною установою тарифів, що діють на момент надання послуг.
Тарифи на депозитарні послуги встановлюються депозитарною установою самостійно, на що депонент надає згоду депозитарній установі підписавши цей договір (пункт 5.4. договору).
Відповідно до тарифів на депозитарні послуги депозитарної установи АТ «БТА Банк» для юридичних осіб, затверджених протоколом тарифного комітету АТ «БТА Банк» № 13 від 05 червня 2018 року, плата за облік прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента номінальною вартістю від 2' 000' 000,01 грн до 70' 000' 000,00 грн для юридичних осіб-резидентів становить 0,002 % від загальної номінальної вартості цінних паперів, але не менше ніж 300,00 грн і не більше ніж 800,00 грн (а з 30 серпня 2022 року - не більш, ніж 3' 000,00 грн.). (а.с.12-19).
Позивач впродовж дій договору здійснював нарахування плати за відповідні послуги відповідачу у мінімальному розмірі, а саме 300,00 грн на місяць.
Згідно з пункту 5.7. договору, оплата за надані депозитарною установою послуги нараховується в останній робочий день звітного місяця та сплачується депонентом у національній валюті України не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі акта-рахунку виконаних робіт, два примірники якого депозитарна установа надає депоненту до 10 числа місяця, наступного за звітним. Один примірник акта-рахунка виконаних робіт підписується уповноваженою особою депонента, посвідчується його печаткою та повертається депозитарній установі не пізніше 15 календарних днів з дня його отримання.
В період з січня 2022 року по червень 2025 року включно, позивач надав відповідачу послуги з обліку прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, про що АТ «БТА Банк» складені акти-рахунки прийому-передачі депозитарних послуг на загальну суму 12'600,00 грн (а.с.35-64, 114-115).
Відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг у спірному періоді виконував неналежно.
28 лютого 2023 року позивачем на поштову адресу відповідача надіслано претензію (№ 16-04/84), з вимогою погашення заборгованості, що виникла станом на лютий 2023 року (а.с.70), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с 71). Документ вручено відповідачу 08 березня 2023 року.
31 березня 2023 року позивачем надіслано ще один лист (№ 16-04/111), з вимогою сплатити заборгованість, що виникла станом на березень 2023 року (а.с 67). Даний лист вручений відповідачу 10 квітня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення (а.с. 69).
Листом №?16-04/84 від 28 квітня 2023 року позивач інформував відповідача про наявну заборгованість відповідача станом на квітень 2023 року (а.с. 68).
На виконання вимог зазначених листів відповідач тільки у жовтні 2023 року частково оплатив вартість наданих позивачем послуг в сумі 3' 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01 січня 2023 року по 01 липня 2025 року (а.с.65-66).
Позивач здійснив зарахування сплачених коштів на погашення боргу за період січня по жовтень 2022 року.
Інших оплат наданих позивачем послуг у спірному періоді відповідач не здійснював.
З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості відповідача за спірний період становить 9' 600, 00 грн.
6 травня 2025 року позивач надіслав на поштову та юридичну адреси відповідача претензію-вимогу №?26/184 щодо погашення заборгованості за послуги, надані у період до квітня 2025 року включно в сумі 9' 000,00 грн. До претензії додано оригінали актів-рахунків прийому-передачі депозитарних послуг за вказаний період
Суд встановив, що направлення на юридичну адресу повернулося з причиною «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с 74) із відповідним повідомленням про повернення. Аналогічно, відправлення на поштову адресу також не було вручено через відсутність адресата за вказаною адресою (а.с 73).
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 9' 600,00 грн заборгованості за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №?ДУ-003077 від 21 грудня 2019 року.
Крім цього, судом встановлено, що позивач уже звертався до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за цим договором за період, що передує спірному - з березня 2020 року по квітень 2021 року, що підтверджується ухвалою Господарського суду Львівської області від 01 вересня 2021 року у справі № 914/1605/21 про закриття провадження у зв'язку з погашенням ТзОВ «Укр Сел» відповідної заборгованості на стадії розгляду справи судом (а.с. 92- 94).
Оцінка суду
Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України «Про депозитарну систему України».
У статті 4 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів (далі - система депозитарного обліку) - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) та неемісійні цінні папери на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків; інформації про емітентів або осіб, які видали неемісійні цінні папери; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами; про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація.
За змістом статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.
З урахуванням наведених норм вказаного закону суд зазначає, що зміст системи депозитарного обліку охоплює сукупність інформації та операцій, пов'язаних з обліком прав на цінні папери, їх власників та відповідних обмежень. Установлені у справі обставини щодо здійснення позивачем обліку прав на цінні папери відповідача узгоджуються з нормативно визначеним змістом депозитарної діяльності та підтверджують, що відповідні дії позивача здійснювалися в межах функціонування системи депозитарного обліку у розумінні зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про депозитарну систему» рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.
Відтак, суд зазначає, що відкриття рахунку в цінних паперах депонента здійснюється депозитарною установою на підставі укладеного договору про обслуговування рахунку. На виконання пункту 2.1.1. укладеного сторонами договору №?ДУ-003077 від 21 грудня 2019 року АТ «БТА Банк» було відкрито ТзОВ «Укр Сел» рахунок у цінних паперах та надано послуги з обліку прав на цінні папери на рахунках в цінних паперах відповідача. Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором обслуговування рахунка в цінних паперах, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав та обов'язків і підтверджує, що дії позивача щодо відкриття та ведення рахунку відповідача здійснювались у межах, передбачених законодавством.
За змістом частини 1 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.
Відтак, суд дійшов висновку, що надана виписка з рахунка в цінних паперах АТ «БТА Банк» належно підтверджує наявність облікового запису на рахунку ТзОВ «Укр Сел» та, відповідно до частин 1 і 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України», підтверджують існування прав ТзОВ «Укр Сел» на цінні папери та прав за цінними паперами у бездокументарній формі у спірному періоді. Крім цього, надана виписка з рахунка в цінних паперах АТ «БТА Банк» свідчить про ведення обліку прав ТзОВ «Укр Сел» на цінні папери, що є елементом виконання депозитарною установою обов'язків у межах системи депозитарного обліку у розумінні частин 1 і 2 статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України».
Відповідно, у відповідача виник обов'язок своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за депозитарні послуги, надані позивачем, у порядку та на умовах, передбачених договором №?ДУ 003077 від 21 грудня 2019 року та чинним законодавством України.
Сторонами погоджено вартість послуг депозитарної установи, яка базується на затверджених банком тарифах для юридичних осіб на відповідні періоди. Відповідно до цих тарифів, ставка для обчислення вартості послуг складала 0,002 % від загальної номінальної вартості цінних паперів, але не менше ніж 300,00 грн і не більше ніж 800,00 грн, з подальшими змінами - до 3' 000,00 грн.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що 0,002 % від загальної номінальної вартості цінних паперів відповідача (14' 198' 580,00 грн) становить 283,97 грн. Оскільки розрахована сума є меншою за мінімальний розмір, визначений тарифами, оплаті підлягала мінімальна сума - 300,00 грн. Після внесення змін до тарифів розмір мінімальної плати для відповідача залишився незмінним.
Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем коректно обчислено вартість наданих депозитарних послуг, з урахуванням встановлених судом обставин, зокрема: погодженої сторонами ставки за договором №?ДУ 003077 від 21 грудня 2019 року, затверджених тарифів АТ «БТА Банк» на відповідні періоди, фактичної номінальної вартості цінних паперів на рахунку відповідача та положень договору щодо мінімальної суми плати. Суд зазначає, що обчислення вартості послуг відповідає умовам договору та встановленим тарифам, що підтверджується наданими актами-рахунками прийому-передачі депозитарних послуг та іншими матеріалами справи
Відповідно до умов договору, сторони заздалегідь погодили порядок нарахування та сплати за надані депозитарною установою послуги відповідно до пункту 5.7 договору. Зазначені положення визначали погоджений сторонами порядок щомісячних розрахунків за депозитарні послуги, зокрема строки нарахування плати, терміни її сплати, а також процедуру оформлення, підписання та повернення актів-рахунків виконаних робіт депонентом.
Відповідно до такого порядку на позивача покладався обов'язок оформити та надати відповідачу акти-рахунки у двох примірниках у визначений строк після завершення звітного місяця, тоді як відповідач був зобов'язаний підписати один примірник уповноваженою особою, засвідчити його печаткою, повернути депозитарній установі у встановлений строк та здійснити оплату вартості послуг.
На підтвердження виконання договірних зобов'язань, позивачем надано суду акти-рахунки прийому-передачі депозитарних послуг за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах за спірний період.
При цьому суд зазначає, що позивач не надав доказів їх щомісячного направлення відповідачу у кожному звітному періоді, як це передбачають умови договору.
Водночас документом, який підтверджує вчинення позивачем дій щодо направлення актів-рахунків є претензія - вимога від 06 травня 2025 року, до якої долучені оригінали відповідних актів-рахунків за період заборгованості станом на квітень 2025 року включно, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, описом вкладення поштового відправлення.
Суд звертає увагу, що відповідач зазначені акти-рахунки не підписав та не повернув позивачу, а також не надав суду жодних доказів вчинення дій, спрямованих на виконання покладеного на нього договором обов'язку щодо їх підписання й оплати, чи заперечень стосовно обсягу або вартості наданих депозитарних послуг.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до сталої практики Верховного Суду направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24 вересня 2025 року у справі № 905/169/25).
Оскільки позивач долучив до матеріалів справи докази направлення актів-рахунків за спірний період до квітня 2025 року включно рекомендованим поштовим відправленням на юридичну адресу відповідача, суд вважає, що позивач належним чином виконав свої обов'язки щодо їх надання. Факт ненадходження кореспонденції відповідачу перебуває поза контролем позивача та не може розцінюватися як невиконання ним договірних зобов'язань.
Водночас, відповідач, маючи зобов'язання перед депозитарною установою та знаючи порядок обміну актами, зобов'язаний діяти добросовісно та сприяти належному виконанню договору, зокрема шляхом отримання поштової кореспонденції і підписання актів-рахунків.
Однак, суд одночасно звертає увагу, що доказів скерування відповідачу актів-рахунків від 31.05.2025 №003077/05 та від 30 червня 2025 року № 00/3077/06, які долучені до матеріалів справи та якими підтверджується вартість наданих послуг у період травня-червня 2025 року, позивачем суду не надано.
Разом з тим, з наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку відповідача від 01 липня 2025 року (за період з 30 листопада 2022 по 01 липня 2025 року а.с.21-34) вбачається, що фактично послуги позивачем у травні 2025 року надавалися, а за умовами договору відповідач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату наданих послуг відповідно до встановлених тарифів. Сам по собі факт відсутності доказів надання відповідачу складених актів-рахунків не має наслідком відтермінування виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг за відповідний період та не є підставою для відмови від його виконання. Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення заборгованості за спірний період до травня 2025 року включно, оскільки факт надання послуг у цьому періоді підтверджується як актом-рахунком, так і відомостями виписки по особовому рахунку відповідача, на якому обліковані відповідні нарахування за травень 2025 року.
В той же час, зі зазначеної виписки вбачається, що відомості про надання послуг у червні 2025 року та їх вартість станом на день формування виписки на особовому рахунку відповідача не обліковується (а.с.34). Останнім періодом заборгованості, що обліковується на особовому рахунку, вказано травень 2025 року.
Враховуючи зазначене, щодо суми стягнення боргу в розмірі 300 гривень за період червня 2025 року суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5.7. договору оплата за надані депозитарною установою послуги нараховується в останній робочий день звітного місяця та підлягає сплаті депонентом не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі акта-рахунку виконаних робіт, один примірник якого депонент підписує, посвідчує печаткою та повертає депозитарній установі не пізніше 15 календарних днів з дня отримання..
З цього приводу суд наголошує, що позовна заява, яка включає, окрім іншого, вимогу про стягнення заборгованості за червень 2025 року, подана позивачем 11 липня 2025 року. Відповідно, строк оплати вартості наданих у червні 2025 року депозитарних послуг за умовами пункту 5.7 договору завершився тільки 20 липня, тобто, вже після звернення позивача до суду з позовом про захист порушеного права. Зазначене вище свідчить про те, що станом на момент звернення з позовом до суду право позивача на отримання оплати за надані послуги у червні 2025 року ще не було порушено.
Суд звертає увагу, що заявлення позивачем вимоги про стягнення вартості депозитарних послуг за червень 2025 року в сумі 300,00 грн здійснено ще до того, як вказана заборгованість була облікована на особовому рахунку відповідача, шо підтверджується даними згаданої виписки та умовами договору.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Суд підкреслює, що право на захист цивільного права виникає тільки після його фактичного порушення. Поки строк виконання зобов'язання не настав або право не було порушене, звернення до суду з позовними вимогами є передчасним.
Згідно частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У зв'язку з тим, що право на захист цивільного права позивача на отримання оплати наданих у червні 2025 року послуг за договором ще не виникло, то передчасне звернення до суду не відповідає принципам справедливого, своєчасного та неупередженого розгляду спорів і не забезпечує ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін, тобто, суперечить завданням господарського судочинства.
За огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, в частині заявлених вимог про стягнення заборгованості за період до травня 2025 року включно суд встановив, що відповідач, всупереч умов договору, зобов'язання щодо по оплаті наданих послуг не виконав.
У відповідності із статті 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Згідно із статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача із зазначеними вище актами-рахунками, а також заперечень щодо тарифів, за якими позивачем проводились нарахування. Доказів на підтвердження оплати актів-рахунків, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, сторонами не надано.
Станом на дату подання позовної заяви договір не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий.
В матеріалах справи також відсутні докази звернення відповідача до позивача з приводу неможливості виконання своїх зобов'язань за Договором або з пропозицією щодо закриття рахунку у цінних паперах.
Відтак, суд дійшов висновку що в порушення умов договору відповідач прострочив виконання покладених на нього зобов'язань, зокрема, не здійснив повної оплати за надання послуг з обліку прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах за спірний період по травень 2025 року включно, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 9' 300,00 грн.
Вказане свідчить про порушення відповідачем права позивача на отримання своєчасної оплати за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах і таке право підлягає захисту судом в порядку, передбаченому пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, зокрема, шляхом примусового виконання обов'язку в натурі - стягненням боргу на підставі рішення суду.
Враховуючи зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 9' 300,00 грн за спірний період по травень 2025 року включно.
Судові витрати
Згідно з частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3'028,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 280 від 11 червня 2025 року (а.с 5).
Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог у розмірі 9' 300,00 грн, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2' 933,38 грн (9' 300,00 *3'028,00/9' 600,00).
Керуючись ст. ст. 2, 42, 46, 74, 73, 76-78, 80, 86, 129, 236-241, 252 ГПК України, суд,-
1.Позовні вимоги Акціонерного товариства «БТА Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Сел» задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Сел» (80300, Львівська область, Жовківський район, місто Жовква, вулиця Лесі Українки, будинок, 26; ЄДРПОУ 38363550) на користь Акціонерного товариства «БТА Банк» (04174,місто Київ, вулиця Щербаківського, будинок, 35; ЄДРПОУ 14359845) заборгованості в розмірі 9'300,00 грн та 2' 933,38 судового збору.
3.В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.
4.Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно статті 241 ГПК України.
6.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України.
7.Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
8. Повне судове рішення складене 05 грудня 2025 року.
Суддя Бургарт Т.І.