вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
04.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5441/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асбіт" (51217, с. Меліоративне Самарівського району Дніпропетровської області, вул. Заводська. буд. 1; ідентифікаційний код 43374867)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслідер-Д" (49000, м. Дніпро, просп. Орлика Пилипа, буд. 16, оф. 207; ідентифікаційний код 41698457)
про стягнення 160 000 грн. 00 коп.
Без повідомлення (виклику) представників сторін.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Асбіт" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5124/25 від 25.09.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслідер-Д" про стягнення 160 000 грн. 00 коп. - заборгованості за транспортні послуги, надані за договором від 01.05.2025 №01/05-2025-Т на надання послуг перевезення.
Також просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві (вх.№5124/25 від 25.09.2025) на позовну заяву зазначає про те, що заперечує, проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп., оскільки заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи та обсягом наданих послуг та вказує на те, що позивачем не долучено до позовної заяви докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, на які посилається позивач.
З огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для надання доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Асбіт", як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Транслідер-Д", як замовником, укладено договір від 01.05.2025 №01/05-2025-Т на надання послуг перевезення (надалі - Договір) (а.с. 5).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги по перевезенню, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені цим договором.
Відповідно до підпункту 2.2.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в розмірах, визначених в актах надання послуг, здійснювати платежі на користь виконавця.
Сторони погодили що вартість послуг визначена у актах надання послуг (пункт 3.1 Договору).
Виконавець готує та направляє замовнику Акти надання послуг в 2 (двох) примірниках (пункт 3.2 Договору).
Розрахунки за послуги за цим договором проводяться в національній валюті України - гривні, в безготівковій формі, шляхом прямого безготівкового банківського переказу грошових коштів замовником на поточний рахунок виконавця (пункт 3.3 Договору).
Пунктом 3.4 Договору визначено, що замовник здійснює розрахунки з виконавцем протягом 5 (п'яти) банківський днів з моменту підписання актів наданих послуг.
Термін дії договору встановлюються сторонами до 31 грудня 2025 року (пункт 6.1 Договору).
Як вбачається, на виконання умов Договору позивачем у період з 14.05.2025 по 21.05.2025 включно було надано відповідачеві транспортні послуги за Договором на загальну суму 160 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, про що свідчать підписані обома сторонами акти надання послуг (а.с. 6-7), копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:
- від 14.05.2025 №51405 на суму 40 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 16.05.2025 №51607 на суму 40 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 20.05.2025 №52003 на суму 40 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ;
- від 21.05.2025 №52102 на суму 40 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ.
Позивач стверджує, що виконав свої зобов'язання за Договором та надав відповідачеві у період з 14.05.2025 по 21.05.2025 включно транспортні послуги на загальну суму 160 000 грн. 00 коп., проте оплата відповідачем за надані послуги не проведена, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Як вбачається, відносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору від 01.05.2025 №01/05-2025-Т на надання послуг перевезення.
Як зазначалося вище, позивач виконано свої зобов'язання за Договором та у період з 14.05.2025 по 21.05.2025 включно надано відповідачеві транспортні послуги на загальну суму 160 000 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг, копії яких містять в матеріалах справи.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов Договору (пункт 3.4) строк оплати наданих за Договором послуг є таким, що настав, а саме:
- за актом від 14.05.2025 №51405 - 21.05.2025 (14.05.2025 + 5 банківських днів);
- за актом від 16.05.2025 №51607 - 23.05.2025 (16.05.2025 + 5 банківських днів);
- за актом від 20.05.2025 №52003 - 27.05.2025 (20.05.2025 + 5 банківських днів);
- за актом від 21.05.2025 №52102 - 28.05.2025 (21.05.2025 + 5 банківських днів).
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, судом встановлено, що надані первинні документи на загальну суму 160 000 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ, що складені між позивачем та відповідачем, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є такими, що підтверджують здійснення господарських операцій по наданню транспортних послуг за Договором.
Позивач зазначає, що оплата за надані послуги відповідачем не проведена, вказане відповідачем не спростовано, доказів іншого матеріали справи не містять.
На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.
Щодо заперечень відповідача
Як вбачається, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує лише проти заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп., оскільки заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи та обсягом наданих послуг та вказує на те, що позивачем не долучено до позовної заяви докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, на які посилається позивач.
Суд з цього приводу зауважує, у позовній заяві позивачем зазначено, що понесені позивачем судові витрати: судовий збір - 3028,28 грн.; витрати на послуги правової (правничої допомоги) у розмірі 15 000, 00 грн. Оскільки детальний опис виконаних робіт та акт приймання передачі за своєю правовою природою можуть бути складені після того, як відповідні роботи будуть виконані, позивач заявляє, що докази розміру понесені судові витрат будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, зазначений позивачем у позовній заяві розмір витрат на професійну правничу допомогу є попереднім орієнтовним) та в подальшому може бути змінений позивачем.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу можуть бути надані у строк, встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судового збору
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже, сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028,00 грн - 2 422,40 грн).
Таким чином, позивачу за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
З урахуванням задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 422 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асбіт" (51217, с. Меліоративне, Самарівського р-ну Дніпропетровської обл., вул. Заводська. буд. 1; ідентифікаційний код 43374867) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслідер-Д" (49000, м. Дніпро, просп. Орлика Пилипа, буд. 16, оф. 207; ідентифікаційний код 41698457) про стягнення 160 000 грн. 00 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслідер-Д" (49000, м. Дніпро, просп. Орлика Пилипа, буд. 16, оф. 207; ідентифікаційний код 41698457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асбіт" (51217, с. Меліоративне, Самарівського р-ну Дніпропетровської обл., вул. Заводська. буд. 1; ідентифікаційний код 43374867) 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Загинайко
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,
04.12.2025