вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Справа№ 910/5155/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тарасенко К.В.
Хрипуна О.О.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.11.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 07.07.2025 (повний текст складено та підписано 17.07.2025)
у справі №910/5155/25 (суддя О.А. Грєхова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення заборгованості в розмірі 199 866 486,35 грн
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості в розмірі 199 866 486,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0145-09021 від 27.06.2019, в частині здійснення розрахунків.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" заборгованість у розмірі 189 015 799 грн 94 коп., 3% річних у розмірі 1 965 940 грн 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 884 745 грн 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 847 840 грн 00 коп.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманих у вересні - грудні 2024 року послуг у повному обсязі не здійснив, що відповідачем не спростовано, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 189 015 799,94 грн підлягають задоволенню. Також суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 1 965 940,92 грн та інфляційні втрати в розмірі 8 884 745,49 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначив про відсутність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов'язує можливість зменшення розміру нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 07.07.2025 у справі №910/5155/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- судом не враховано, що витрати оператора системи передачі (яким є НЕК "Укренерго"), які здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії, як окрема складова;
- встановлення витрат відповідача на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це затверджено структурою тарифу, Законом 2019-VIII не передбачено. Так само, Законом 2019-VIII не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі;
- судом не враховано, що законодавство забороняє відповідачу оплачувати придбані послуги (в даному випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі і отримані, зокрема, в оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
15.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
У відзиві позивач наголошує про необгрунтованість доводів відповідача щодо неможливості стягнення з нього коштів через відсутність включення відповідних витрат до структури тарифів на послуги відповідача, з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.03.2023 у справі №910/1193/22 в рамках якої розглядався подібний спір.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань сторін
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 апеляційну скаргу у справі №910/5155/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/5155/25 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Витребувано матеріали справи №910/5155/25 з Господарського суду міста Києва.
14.08.2025 матеріали справи №910/5155/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
20.08.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025, у зв'язку перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5155/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.09.2025, справу №910/5155/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/5155/25. Судове засідання призначено на 02.10.2025.
15.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 29.09.2025.
У зв'язку з тим, що 02.10.2025 о 15:40 до 16:13 годин в м. Києві була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі №910/5155/25 у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2025 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/5155/25, призначено на 13.11.2025.
07.11.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 13.11.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 13.11.2025, з'явились представники сторін, які надали свої пояснення.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення від 07.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
27 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - постачальник послуг, позивач) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - замовник, відповідач) укладено Договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0145-09021 (договір), за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених договором (п.1.1).
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 №321 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" перетворено у Приватне акціонерне товариства (ПрАТ), 100% акцій якого належить державі та не підлягають відчуженню, затверджено статут новоутвореного підприємства. Новоутворене Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Згідно з п. 1.2 Договору замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов договору.
Згідно з п.п.4 п. 3.3 Договору замовник зобов'язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором.
Цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024 (п. 8.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 9 від 14.08.2024).
На виконання умов договору сторонами складено та підписано Акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг № 09/2024 від 30.09.2024 на суму 127 987 031,95 грн, № 10/2024 від 31.10.2024 на суму 80 310 422,59 грн, № 11/2024 від 30.11.2024 на суму 28 648 491,00 грн, № 12/2024 від 31.12.2024 на суму 6 621 698,74 грн.
Оскільки відповідач оплату заборгованості за Договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0145-09021 від 27.06.2019 в повному обсязі за період з вересня по грудень 2024 року не здійснив, позивач вимушений був звернутись з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 189 015 799,94 грн.
Також, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків за періоди з вересня по грудень 2024 року, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 965 940,92 грн та інфляційні втрати в розмірі 8 884 745,49 грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, посилається на те, що законодавством не передбачено інші джерела покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, визначеним у затвердженій НКРЕКП структурі тарифу, а тому від своєчасності та повноти здійснення учасниками ринку електричної енергії розрахунків за договором про надання послуг з передачі електричної енергії залежить виконання відповідачем зобов'язань за надану постачальником універсальних послуг послугу. Відповідно, відсоток оплати постачальнику універсальних послуг за надану послугу залежить від рівня надходжень коштів від такого контрагента для покриття витрат на послуги з передачі електричної енергії, проте, на сьогодні відповідачем обліковується значна дебіторська заборгованість за договірними зобов'язаннями з надання учасникам ринку послуг з передачі електричної енергії. Відповідач зазначає, що стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, що не передбачено фінансовим планом підприємства та не закладено в структуру тарифу - загрожуватиме нормальній операційній роботі відповідача як оператора системи передачі, перешкоджатиме ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, що в свою чергу ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам, а також створює ризики надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії, наслідки яких можуть бути катастрофічними в масштабах країни, в зв'язку з чим, відповідачем також заявлено клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, Закони України "Про ринок електричної енергії"," Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергетичну ефективність", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
Виходячи з положень Закону України "Про ринок електричної енергії", а також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, регулятор) від 14.06.2018 №429, позивач є постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.
Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) є оператором системи передачі (надалі - ОСП).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (частина 8 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За приписами частини 1, 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.
Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на: гарантованого покупця; постачальників універсальних послуг; оператора системи передачі; виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким встановлено "зелений" тариф, на строк застосування "зеленого" тарифу; виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку, - на строк дії підтримки таких виробників.
Згідно з абз. 3 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Отже, згідно положень статей 33, 62, 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", яке виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за №641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Порядок №641), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, продавців електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у продавці за "зеленим" тарифом, переможців аукціону, продавців за механізмом ринкової премії, активних споживачів, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію ПУП, оператора системи передачі (далі - ОСП), операторів систем розподілу, адміністратора комерційного обліку (далі - АКО), оператора ринку (далі - ОР) та організатора електронних аукціонів (пункт 1.2 глави 1 Порядку №641).
Пунктом 3.21 глави 3 Порядку №641 передбачено, що для надання послуги за механізмом ринкової премії між гарантованим покупцем та переможцем аукціону або виробником за "зеленим" тарифом укладається договір про надання послуги за механізмом ринкової премії, форма якого затверджена постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.
Як встановлено судом, між сторонами склались правовідносини, пов'язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, на підставі Договору.
В п. 2.1 договору сторонами погоджено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі-Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг, визначеними згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Порядком продажу та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, розрахунків за неї, затвердженим постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651.
Пунктом 15.2 Порядку №641 передбачено, що протягом перших 12 днів календарного місяця, наступного за розрахунковим, ПУП направляє ОСП акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП протягом п'яти календарних днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП.
В матеріалах справи наявні підписані сторонами Акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з постачальником універсальних послуг № 09/2024 від 30.09.2024 на суму 127 987 031,95 грн, № 10/2024 від 31.10.2024 на суму 80 310 422,59 грн, № 11/2024 від 30.11.2024 на суму 28 648 491,00 грн, № 12/2024 від 31.12.2024 на суму 6 621 698,74 грн.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
За умовами п.п. 15.4 Порядку №641 ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
В свою чергу, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідний період був затверджений розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг, а саме: за вересень 2024 року - постановою НКРЕП №1855 від 29.10.2024 (з урахуванням змін внесених постановою № 2057 від 04.12.2024) у сумі 106 655 859,96 грн (без ПДВ); за жовтень 2024 року - постановою НКРЕП №2017 від 26.11.2024 у сумі 66 925 352,16 грн (без ПДВ); за листопад 2024 року - постановою НКРЕП №2364 від 24.12.2024 (з урахуванням змін внесених постановою № 77 від 21.01.2025) у сумі 23 873 742,50 грн (без ПДВ); за грудень 2024 року - постановою НКРЕП №113 від 28.01.2025 (з урахуванням змін внесених постановою № 155 від 04.02.2025) у сумі 5 518 082,28 грн (без ПДВ);
Отже, є вірим висновок суду першої інстанції, що відповідач повинен був оплатити надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у вересні 2024 року послуги до 09.12.2024 включно, у жовтні 2024 року до 29.11.2024 включно, у листопаді 2024 року до 24.01.2025 включно, у грудні 2024 року до 07.02.2025 включно.
З наданих сторонами платіжних інструкцій вбачається, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" було частково та з простроченням оплачено надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у період з вересня 2024 року по грудень 2024 року послуги та станом на дату розгляду даного спору у відповідача наявний борг у розмірі 189 015 799,94 грн.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отриману послугу за період вересня по грудень 2024 року включно в повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Таким чином, оскільки відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату отриманих у вересні - грудні 2024 року послуг у повному обсязі не здійснив, що відповідачем не спростовано, суд першої інстанці дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 189 015 799,94 грн підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині здійснення розрахунків за періоди вересень-грудень 2024 року, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 965 940,92 грн та інфляційні втрати в розмірі 8 884 745,49 грн.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції встановивши, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлене обладнання та виконані роботи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 1 965 940,92 грн 3% річних та 8 884 745,49 грн інфляційних втрат, підлягає задоволенню в цій частині.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Суд звертає увагу відповідача на те, що законом не передбачено права суду на зменшення інфляційних втрат, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленому розмірі.
Стосовно зменшення 3% річних суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 сформувала висновок про те, що три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є законодавчо встановленим та мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Отже, у суду першої інстанції не було підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим, судом першої інстанції вмотивовано задоволено позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат у повному обсязі.
Таким чином, оцінивши подані докази, враховуючи що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, беручи до уваги встановлені при розгляді даної справи обставини, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі про неможливість стягнення з нього коштів через відсутність включення відповідних витрат до структури тарифів на послуги відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки факт відсутності бюджетного фінансування не може звільняти відповідача від виконання його договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг. Така правава позиція наведена в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №910/1193/22.
При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи апелянта, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позов, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта, наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.
Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 07.07.2025 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі №910/5155/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Матеріали справи №910/5155/25 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.12.2025 після повернення судді Хрипуна О.О. з відрядження
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді К.В. Тарасенко
О.О. Хрипун