ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про закриття апеляційного провадження
01 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5791/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючої судді Принцевської Н.М.;
Суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" - Бондаренко Ю.С.;
від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" - Марченко Д.В.;
від Міністерства розвитку громад та територій України - Ніколаєв О.С.;
від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - Остапов В.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 (повний текст складено 28.04.2025)
по справі №916/5791/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ"
до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства розвитку громад та територій України
про встановлення постійного платного земельного сервітуту,
(суддя першої інстанції Невінгловська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 17.04.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - Відповідач) про встановлення постійного платного земельного сервітуту на частині земельної ділянки державної власності кадастровий номер 5110800000:03:001:0667 та на частині земельної ділянки державної власності кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", а також встановлення істотних умов такого сервітуту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою реалізації проекту з будівництва зернового перевантажувального комплексу пропускною потужністю 2,5 млн. тон вантажів на рік в тилу причалів №№6-8 із виходом транспортної галереї на причали №5-6 Чорноморського морського порту, необхідно встановити постійний оплатний земельний сервітут для Позивача, однак у добровільному порядку позивач не зміг отримати сервітут на земельні ділянки, у зв'язку з чим, вимушений був звернутися до суду з метою встановлення постійного платного земельного сервітуту на земельні ділянки з кадастровими номерами 5110800000:03:001:0667 та 5110800000:03:001:0826 в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у даній справі позов задоволено; встановлено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 2, приміщ. 71-Н; код ЄДРПОУ 41322529) постійний платний земельний сервітут на частині земельної ділянки державної власності площею 0,1129 га (1 129,0м2)(кадастровий номер 5110800000:03:001:0667, загальна площа: 0,5604 га), місце розташування: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Транспортна, 2, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Україна, 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, Код ЄДРПОУ 01125672) з правом влаштування виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу.
Визначено істотні умови сервітуту:
- встановлення земельного сервітуту в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» на право влаштування в'їзду/виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу;
- земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: кадастровий номер 5110800000:03:001:0667, загальна площа: 0,5604 га, місце розташування: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Транспортна, 2, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту; власник: держава в особі Одеської обласної державної адміністрації; володілець: ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»; вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою;
- загальна площа, на яку поширюється земельний сервітут, складає 0,1129 га (1 129,0м2) в межах відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельної ділянки, на які поширюється право сервітуту;
- Вид права земельного сервітуту: інші земельні сервітути (п. «з» ст.99 Земельного кодексу України);
- строк дії земельного сервітуту: постійний;
- встановлення платного земельного сервітуту. Сервітут надається на платній основі, розмір щорічної плати за користування Зоною сервітуту складає 12% (дванадцять процентів) від розміру нормативної грошової оцінки площі земельної ділянки Зони сервітуту:
Sз.с. *? н.г.о.* 12%= розмір оплати за сервітут,
де:
Sз.с. площа Зони сервітуту в м2,
? н.г.о. нормативна грошова оцінка м2 земельної ділянки.
Вартість земельного сервітуту підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції за поточний рік, у випадку якщо він впливає на розмір нормативної грошової оцінки.
Плата за використання Сервітуту справляється Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» щомісячно пропорційними частинами від річного розміру оплати за сервітут.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» вносить щомісячний платіж за цим Договором, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця. Додаткова плата за право проходу необхідної кількості робітників, проїзду транспортних засобів і механізмів, права тимчасового встановлення пристосувань і складування матеріалів, експлуатації та використання потужностей, в межах дії цього Договору не встановлюється.
Встановлено за Товаристом з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 2, приміщ. 71-Н; код ЄДРПОУ 41322529) постійний платний земельний сервітут на частині земельної ділянки державної власності - площа земельного сервітуту - 0,0345га (345,0м2), складається з двох частин площами 0,0077га (77,0м2) та 0,0268га (268,0м2) (кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, загальна площа: 2,9517 га), місце розташування: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Транспортна, 2, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Україна, 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, Код ЄДРПОУ 01125672) з правом прокладання, ремонту та експлуатації транспортної галереї на причали №№ 5,6.
Визначено істотні умови сервітуту:
- встановлення земельного сервітуту в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» на право влаштування в'їзду/виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу;
- земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, загальна площа: 2,9517 га, місце розташування: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Транспортна, 2, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту; власник: держава в особі Одеської обласної державної адміністрації; володілець: ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ»;
вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою;
- загальна площа, на яку поширюється земельний сервітут, становить 0,0345 га та складається з двох частин площами 0,0077 (77,0м2) та 0,0268га (268,0м2) в межах відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельної ділянки, на які поширюється право сервітуту;
- Вид права земельного сервітуту: інші земельні сервітути (п. «з» ст.99 Земельного кодексу України);
- строк дії земельного сервітуту: постійний;
- встановлення платного земельного сервітуту. Сервітут надається на платній основі, розмір щорічної плати за користування Зоною сервітуту складає 12% (дванадцять процентів) від розміру нормативної грошової оцінки площі земельної ділянки Зони сервітуту:
Sз.с. *?н.г.о.* 12%= розмір оплати за сервітут,
де: Sз.с. площа Зони сервітуту в м2.,
? н.г.о. нормативна грошова оцінка м2 земельної ділянки.
Вартість земельного сервітуту підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції за поточний рік, у випадку якщо він впливає на розмір нормативної грошової оцінки.
Плата за використання Сервітуту справляється Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» щомісячно пропорційними частинами від річного розміру оплати за сервітут.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ» вносить щомісячний платіж за цим Договором, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця. Додаткова плата за право проходу необхідної кількості робітників, проїзду транспортних засобів і механізмів, права тимчасового встановлення пристосувань і складування матеріалів, експлуатації та використання потужностей, в межах дії цього Договору не встановлюється.
Стягнуто з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, Код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 2, приміщ. 71-Н; код ЄДРПОУ 41322529) 6056/шість тисяч п'ятдесят шість/грн. 00 коп. судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням, особа, яка не брала участі у справі, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" відмовити в повному обсязі. Також Апелянт просить залучити його до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення безпосередньо впливає на його права та обов'язки як суб'єкта, що здійснює управління стратегічними об'єктами портової інфраструктури, відповідно до Закону України «Про морські порти України», оскільки мова йде про встановлення постійного платного земельного сервітуту щодо земельних ділянок у межах морського порту Чорноморськ, для реалізації проекту будівництва транспортної галереї до причалів які є стратегічними об'єктами портової інфраструктури.
У своїй скарзі Апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» не було залучено до участі у справі, що свідчить про неврахування судом першої інстанції вимог Закону України «Про морські порти України», яким передбачені повноваження ДП «АМПУ» щодо управління інфраструктурою порту, у тому числі, з урахуванням необхідності забезпечення безперешкодного функціонування порту, координації розвитку його об'єктів, а також реалізації проєктів у сфері державно-приватного партнерства.
Як зазначає Апелянт, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, у мотивувальній частині зазначив про план розвитку морського порту Чорноморськ, наявність у якому проекту ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ»», зокрема, стала підставою для задоволення позовних вимог. При цьому, на думку Апелянта, зазначене впливає на права та обов'язки ДП «АМПУ», оскільки розроблення, затвердження та виконання планів розвитку кожного морського порту належить до повноважень ДП «АМПУ» у відповідності до положень статей 7 та 15 Закону України «Про морські порти України».
На переконання Апелянта, наведений у мотивувальній частині висновок суду щодо необхідності встановлення земельного сервітуту ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ»», а також сама резолютивна частина оскаржуваного рішення, безумовно впливає на права та обов'язки ДП «АМПУ», як користувача суміжної земельної ділянки, на якій Позивач також має намір реалізовувати проєкт встановлення транспортної галереї із виходом на причали №№ 5-6 Чорноморського морського порту.
Апелянт вважає, що при прийнятті рішення судом не було враховано положення частини четвертої статті 5 Закону України «Про концесію», а також суд не надав належної правової оцінки тому, що встановлення сервітуту лише на частину проекції майбутньої транспортної галереї без можливості встановлення сервітуту на інші земельні ділянки унеможливлює розташування об'єкта будівництва, на який заявляється вимога про встановлення сервітуту.
За таких обставин, на переконання Апелянта, прийняття оскаржуваного судового рішення без залучення ДП «Адміністрація морських портів України», як учасника процесу, порушує принцип змагальності та рівності сторін у процесі, а також позбавляє підприємство можливості реалізувати своє право на захист, порушуючи положення про справедливий судовий розгляд.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права (у відповідності до положень ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України під неправильним застосуванням норм матеріального права в цій скарзі розуміється: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню).
На переконання Апелянта, встановлення сервітуту є передчасним, оскільки сам факт реалізації проєкту та його параметри ще не визначені остаточно. Позивач, перш ніж звертатися до суду з вимогою про встановлення сервітуту, мав вичерпати адміністративну процедуру узгодження реалізації проекту у всіх компетентних органах, отримати всі необхідні дозволи, погодження та висновки щодо технічної можливості будівництва. Натомість, на момент ухвалення рішення наявна ситуація, коли погодження реалізації проєкту ще не завершено, з огляду (в тому числі) на недослідженість технічної можливості його реалізації, проте сервітут вже встановлено.
Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які посилання на докази, які б підтверджували можливість реалізації проекту з огляду на наявність технічних обмежень у використанні причалів № 5,6 для обробки різних видів вантажів (у тому числі контейнерів), а відтак, задоволення позовних вимог Позивача є передчасними, оскільки встановлення земельного сервітуту відбулось без дослідження дотримання умов, передбачених законодавством та конкретними обставинами справи.
До того ж, Апелянт вважає, що судом не було враховано приписи частини 3 статті 18 Закону України «Про морські порти України», відповідно до яких власники та/або користувачі технологічно пов'язаних об'єктів портової інфраструктури зобов'язані укладати між собою договори, що визначають взаємні права та обов'язки щодо організації та забезпечення безперервності технологічного процесу, і які встановлюють єдиний порядок експлуатації відповідної інфраструктури морського порту.
В провадженні апеляційного господарського суду також перебуває апеляційна скарга Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24.
22.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/5791/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 залишити без руху; встановлено Апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24.
02.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій апелянт надав докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24.
05.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" надійшли відзиви на апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та Міністерства розвитку громад та територій України.
06.06.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та заперечення на клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 прийнято справу №916/5791/24 за апеляційними скаргами Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 до свого провадження колегією суддів у новому складі; продовжено розгляд апеляційних скарг Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 у розумний строк; призначено розгляд апеляційних скарг Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 на 03.09.2025 року о 14-00 год.
29.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Міністерства розвитку громад та територій України надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2025 задоволено клопотання Міністерства розвитку громад та територій України про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
02.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, 03.09.2025 судове засідання з розгляду апеляційних скарг Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії суддів Ярош А.І. з 04.08.2025 по 05.09.2025 у відпустці, про що помічником судді складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду апеляційних скарг Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 відбудеться 17.11.2025 року о 14-00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.12.2025 року о 12-30 год.
01.12.2025 у судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції з'явились представники сторін. В даному судовому засіданні вирішувалось питання щодо наявності підстав для залучення Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/5791/24 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 6 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 09.07.2019 у справі №905/257/18, від 12.09.2019 у справі №905/946/18, від 12.09.2019 у справі №905/947/18.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 зі справи №910/22354/15, від 19.06.2018 зі справи №910/18705/17, від 11.07.2018 зі справи №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.
Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.
Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтями 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №5023/3214/11.
Отже Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд апеляційної інстанції обов'язок з'ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі, та встановити наявність чи відсутність правового зв'язку між особою, яка не брала участі у справі (скаржником), і сторонами у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Відтак, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав, інтересів та (або) обов'язків Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", і лише після встановлення таких обставин вирішити питання про залучення такої особи до розгляду спору як третьої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги про встановлення постійного платного земельного сервітуту на частині земельної ділянки державної власності кадастровий номер 5110800000:03:001:0667 та на частині земельної ділянки державної власності кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", а також встановлення істотних умов такого сервітуту.
За результатами розгляду таких вимог, судом першої інстанції прийнято рішення від 17.04.2025 у даній справі позов задоволено; встановлено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 2, приміщ. 71-Н; код ЄДРПОУ 41322529) постійний платний земельний сервітут на частині земельної ділянки державної власності площею 0,1129 га (1 129,0м2)(кадастровий номер 5110800000:03:001:0667, загальна площа: 0,5604 га), місце розташування: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Транспортна, 2, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Україна, 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, Код ЄДРПОУ 01125672) з правом влаштування виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу; встановлено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 2, приміщ. 71-Н; код ЄДРПОУ 41322529) постійний платний земельний сервітут на частині земельної ділянки державної власності - площа земельного сервітуту - 0,0345га (345,0м2), складається з двох частин площами 0,0077га (77,0м2) та 0,0268га (268,0м2) (кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, загальна площа: 2,9517 га), місце розташування: Одеська область, м. Чорноморськ, вулиця Транспортна, 2, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (Україна, 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, Код ЄДРПОУ 01125672) з правом прокладання, ремонту та експлуатації транспортної галереї на причали №№ 5,6; визначено істотні умови сервітутів; стягнуто з Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, Код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (68001, Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 2, приміщ. 71-Н; код ЄДРПОУ 41322529) 6056/шість тисяч п'ятдесят шість/грн. 00 коп. судового збору.
Як зазначалось раніше, не погодившись з ухваленим рішенням, особа, яка не брала участі у справі, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" відмовити в повному обсязі. Також Апелянт просить залучити його до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Колегія суддів дослідивши зміст, мотиви та резолютивну частину оскаржуваного рішення наголошує на тому, що рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси чи обов'язки Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", оскільки предметом позову у даній справі є вимоги про встановлення постійного платного земельного сервітуту на частині земельної ділянки державної власності кадастровий номер 5110800000:03:001:0667 та на частині земельної ділянки державної власності кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", а також встановлення істотних умов такого сервітуту.
Оскаржуваним рішенням не вирішувалось жодних питань про права, обов'язки та інтереси особисто Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", оскільки як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції по даній справі, ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції у даній справі не містять будь-яких суджень чи висновків суду саме про права, інтереси та (або) обов'язки Скаржника.
Самим Скаржником також не вказано конкретні пункти, абзаци тощо мотивувальної або резолютивної частини оскаржуваного рішення в яких йдеться про його права, інтереси та (або) обов'язки та про які саме, тобто чи повинен Апелянт виконати будь-які зобов'язання, чи утриматись від вчинення певних дій, тощо.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання Апелянта на те, що оскаржуване рішення може вплинути на права та обов'язки Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", оскільки такі посилання не можуть бути підставою для перегляду справи.
Так, Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №924/699/20 зазначив, якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду.
В свою чергу, як вже було вказано вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права / інтереси та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права / інтереси та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права / інтереси та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.
Відтак, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, не порушувалося питання про права і обов'язки Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", і під час вирішення даного спору питання щодо його прав та обов'язків судом не вирішувалось. Ані мотивувальна, ані резолютивні частини оскаржуваного рішення не містять жодних висновків суду про прав/інтересів та обов'язків цієї особи.
Колегія суддів також зазначає, що Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" не надано, а наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що він є учасником саме спірних правовідносин, які були предметом розгляду у суді першої інстанції.
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку Скаржником, як особою яка не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на права і обов'язки Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", і під час вирішення даного спору питання щодо його прав та обов'язків судом не вирішувалось.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважував, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України").
До того ж ЄСПЛ вказував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції у разі якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/7523/15-г, від 12.11.2018 у справі № 21/358-06-11049, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 25.04.2019 у справі № 5004/639/12 , від 18.04 2019 у справі № 916/2179/17, від 12.08.2019 у справі № 909/1190/17 та від 19.09.2019 у справі № 910/17558/18.
З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне провадження по справі № 916/5791/24 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваним рішенням господарського суду питання про права, інтереси та/або обов'язки Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" не вирішувалося.
Відповідно, доводи Скаржника по суті оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 судовою колегією не розглядаються.
Керуючись ст. 233, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 по справі №916/5791/24 - закрити.
Справу №916/5791/24 повернути до Господарського суду Одеської області.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.12.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Суддя: Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош