Справа № 991/10394/25
Провадження №11-п/991/24/25
02 грудня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
прокурора ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяви захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 про відвід членам колегії суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
В провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходяться клопотання захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_15 , захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_16 , захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_17 про направлення кримінального провадження №52016000000000380 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
До початку розгляду вищевказаних клопотань стороною захисту членам колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заявлені відводи.
Захисник ОСОБА_7 вважав, що існують обставини, які виключають участь суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вказаній справі з підстав, встановлених п.5 ч.1 ст.75 КПК України. Порушено порядок розподілу клопотання про підсудність між суддями, оскільки в автоматичному режимі автоматизованою системою було визначено лише головуючого суддю ОСОБА_1 , в той час як відповідно до п.2.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (далі Засади) і інші судді для колегії із п'яти суддів мали бути визначені в автоматичному режимі, а не шляхом застосування механізму постійної та резервної колегії згідно п.п. 2.1-2.4 Засад. Отже, обмеження розподілу лише до складу постійної колегії та двох резервних суддів порушує п.2.2 Засад, Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі Положення), а також статтю 35 КПК України, оскільки призвело до формування складу суду не у спосіб, передбачений законом. Крім того, захисник вказував на недопустимість участі у розгляді клопотання про визначення підсудності кримінального провадження суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки такі вже брали участь у кримінальному провадженні стосовно його підзахисного під час досудового розслідування та в них могло скластися власне внутрішнє переконання щодо його обставин. Також, як на окрему підставу, адвокат ОСОБА_7 посилався на неможливість участі судді ОСОБА_2 у розгляді, тому що той вже був відведений від участі у справі №991/1956/24 щодо ОСОБА_15 після задоволення самовідводу 01 листопада 2024 року. Такий самовідвід був заявлений аби у стороннього спостерігача не склалося враження про упередженість суду після спілкування його помічника з прокурором САП ОСОБА_18 . Ігнорування вказаного рішення про самовідвід суперечить принципам неупередженості й безсторонності.
Доводи заяв захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 про відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зводились до аналогічних за своєю суттю доводів захисника ОСОБА_7 в частині попередньої участі суддів у провадженні щодо ОСОБА_15 на досудовому розслідуванні, а отже їх участь у вирішенні клопотання за ст. 34 КПК України буде означати що вони мають оцінювати власні дії у цьому ж провадженні, що суперечить об'єктивному критерію за ст. 6 Конвенції. Крім того, прояви поведінки судді ОСОБА_2 , його надмірна емоційність і висловлювання про образу на сторону захисту під час розгляду справи №991/1956/24 формують у захисників об'єктивний сумнів у його неупередженості в цьому проваджені.
Захисник ОСОБА_9 в своїй заяві про відвід судді ОСОБА_4 зазначав, що останній має власне свідоме переконання та заперечує право на захист певної категорії осіб, а саме тих щодо яких здійснюється провадження in absentia. Таку позицію він висловив під час розгляду дисциплінарної справи у Вищій раді правосуддя. Обвинувачений ОСОБА_15 , інтереси якого представляє захисник, перебуває за кордоном і ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року надано згоду на проведення відносно нього спеціального досудового розслідування in absentia, а отже такий підхід судді ОСОБА_4 прямо його стосується і є безумовною підставою для відводу.
Заслухавши учасників, обговоривши доводи заяв про відвід, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні з підстав, передбачених ст.75 КПК України, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості та у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Твердження захисника ОСОБА_7 щодо порушення порядку розподілу клопотання про підсудність між суддями, на переконання колегії суддів, не відповідають дійсності.
Частиною 3 ст. 35 КПК України унормовано, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п'яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Пунктом 2.2 Засад визначено, що у разі здійснення автоматизованого розподілу для визначення колегії у складі п'яти суддів, автоматизований розподіл здійснюється на загальних підставах, визначених у Положенні.
Відповідно до п. 2.3.1 Положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням (п.2.3.2).
Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (п.2.3.4 Положень).
Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Після визначення судді-доповідача (головуючого судді) автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності) та з урахуванням складу судових палат (за їх наявності) (п.2.3.21 Положень).
Збори суддів можуть визначити склади постійно діючих колегій суддів (п. 2.3.11 Положень).
Отже, вказаними Положеннями закріплено саме право, а не обов'язок зборів суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду визначати постійно діючі склади колегій, зокрема для розгляду питань в порядку ст. 34 КПК України. При цьому відсутність постійних колегій у кількості п'яти суддів для вирішення питання підсудності не виключає залучення суддів із числа постійної колегії та резервних суддів, адже вірогідність розподілу справи забезпечується шляхом автоматичного визначення судді-доповідача у відповідній справі, що не суперечить ні вимогам КПК України, ні Положення та Засад.
Як вбачається зі Звіту про автоматизований розподіл справа №991/10394/25 (провадження 11-п/991/24/25) розподілялася 26 листопада 2025 року. Обрання судді-доповідача відбувалося з числа 10 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (суддю ОСОБА_19 було виключено з розподілу згідно табелю, у зв'язку із забороною призначення перед тривалим відрядженням) і у автоматизованому режимі головуючим у вказаній справі визначено суддю ОСОБА_1 . Далі до складу колегії в автоматизованому режимі було обрано суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , оскільки суддя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 входили до постійної колегії судді, обраного головуючим судді ОСОБА_1 , а судді ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обирались з числа резервних суддів для вищевказаної постійної колегії.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості участі у розгляді клопотання про визначення підсудності кримінального провадження суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони брали участь у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_15 на стадії досудового розслідування колегія суддів також відхиляє, оскільки такі спростовуються положенням ст. 35 та ст.76 КПК України, в яких не міститься заборон участі судді, що брав участь у розгляді провадження на стадії досудового розслідування, брати участь у розгляді клопотань про визначення підсудності такого кримінального провадження.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що судове провадження це, зокрема, кримінальне провадження з перегляду судових рішень в апеляційному порядку.
Вирішення питань направлення кримінального провадження з одного суду до іншого встановлено ст.34 КПК України і не стосується розгляду кримінального провадження на стадії досудового розслідування або по суті. Відтак, розгляд клопотання про направлення матеріалів провадження до іншого суду не є повторною участю суддів в розумінні ст. 76 КПК України, яка б свідчила про її недопустимість.
Крім того, вирішення відповідно до закону питання підсудності кримінального провадження не є переглядом власного рішення, а задоволення самовідводу судді ОСОБА_2 від участі у справі №991/1956/24 стосовно ОСОБА_15 стосувалося виключення сумнівів про упереджене ставлення головуючого до сторони захисту після спілкування його помічника з прокурором ОСОБА_18 , який є померлим. За таких обставин доводи сторони захисту щодо можливої упередженості судді ОСОБА_2 станом на час вирішення питання підсудності не ґрунтуються на фактичних обставинах, а їх твердження про можливу образу зі сторони судді не є переконливими, адже тривалість часу з моменту розгляду відповідної справи, а також надані суддею ОСОБА_2 в даному засіданні особисті пояснення по суті заявленого відводу переконують колегію у відсутності його упередженості до сторони захисту.
Надаючи оцінку доводам захисника ОСОБА_9 щодо упередженості у вказаному провадженні судді ОСОБА_4 , колегія суддів вважає такі твердження неспроможними, адже думка судді на доведення власного захисту у дисциплінарному провадженні не може вказувати на його упередженість під час розгляду кримінальних справ чи клопотань про вирішення підсудності.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяв сторони захисту про відвід членів колегії суддів. Інших обставин, що виключають можливість суддів брати участь у кримінальному провадженні, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, колегія суддів -
Заяви захисників про відвід суддів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5