Справа № 551/250/25 Номер провадження 33/814/593/25Головуючий у 1-й інстанції Вергун Н. В. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
05 грудня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
при секретарі - Лисенко О.Ю.
за участю:
особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 на постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 09 квітня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дмитров Донецької області, адреса зареєстрованого місця проживання як ВПО: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюю-чого водієм -експедитором у компанії «DEV TRADE» (адреса місця знаходження: м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, 7, офіс 110), РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 08 березня 2025 року, о 20 год. 55 хв. по вул. Соборності, 8 у сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області керував автомобілем марки «Geely MK Cross», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці).Від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у вказаному законом порядку на місці за допомогою технічного приладу «Драгер» та у медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує на те, що призначене судом покарання є надто суворим.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції.
Водночас, відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266174 від 08 березня 2025 року (а.с.1 );відеозаписами, долученими до матеріалів справи (а.с.2);направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 08 березня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у вказаному законом порядку на місці за допомогою технічного приладу «Драгер» та у медичному закладі відмовився ( а.с. 3 ).
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме у відмові від огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично ОСОБА_1 оскаржується накладення на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, однак вказані доводи є необґрунтованими та безпідставними.
В ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив адміністративне стягнення, так як в даному випадку санкція зазначеної статті передбачає безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що правопорушення, пов'язані з керуванням транспортним засобом у стані сп'яніння, мають підвищений суспільний інтерес, та останні зміни до законодавства, як кримінального, так і у справах про адміністративні правопорушення, лише посилюють відповідальність винуватих осіб.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ст. 21, 25 КУпАП не вбачає передбачених законом підстав для того, щоб не застосовувати до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.
Таким чином враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає постанову суду першої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстави для її зміни відсутні, а доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, про накладення стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП без позбавлення права керувати транспортним засобом, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 09 квітня 2025 року, щодо ОСОБА_2 , у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП,- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Захожай