Справа № 159/7214/25
Провадження № 1-кп/159/604/25
05 грудня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025030550001182 від 26.09.2025 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), уродженця с. Підбороччя Камінь-Каширського району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, розлученого, пенсіонера, особи з інвалідністю ІІІ-ї групи (ветеран війни - інвалід війни), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи визнаним винним постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2025 року у справі № 159/295/25, яка набрала законної сили 25.02.2025 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та якою його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та усвідомлюючи, що позбавлений права керування транспортними засобами, з метою невиконання даної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, вчиняв дії щодо умисного невиконання даного судового рішення.
Так, 25.09.2025 року о 13 год. 23 хв., ОСОБА_4 , всупереч постанові суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки «Peugeot», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , рухаючись вул. Сагайдачного у м. Ковелі Волинської області, та був зупинений працівниками відділу реагування патрульної поліції Ковельського РУП ГУНП у Волинській області.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю. Скориставшись своїм безумовним правом, від давання показань відмовився. Відповідаючи на запитання прокурора та суду, підтвердив, що вчинив дане кримінальне правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо не карати.
Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, який підтверджує їх існування. В зв'язку з цим, суд, за погодженням з учасниками судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
З'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 382 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винного у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинено нетяжкий злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України (ст. 12 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд враховує також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, є пенсіонером та особою з інвалідністю (ветеран війни - інвалід війни), в цілому позитивно характеризується по місцю проживання дільничним офіцером поліції, на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває.
Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді штрафу в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину).
Запобіжні заходи щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування не застосовувались.
Цивільного позову не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Речовий доказ - DVD-диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий ОСОБА_1