Справа №: 638/14709/25 Головуючий 1 інстанції: Агапов Р.О.
Провадження №: 33/818/1914/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ч. 5 ст. 212-3 КУпАП
19 листопада 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Гурі В.В., без участі особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю її захисника - Слюсаря А.М., з участю спеціаліста Гранкіної Л.В., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою правопорушниці на постанову Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.10.2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.212-3 КУпАП закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2025 року начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєва Галина Олександрівна відмовила у наданні інформації на адвокатський запит від 25.06.2025 року адвоката Калитки Сергія Олександровича, чим порушила вимоги статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме право адвоката на повне отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 15.06.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.212-3 КУпАП.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються відповідними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ХВ № 5 від 25.07.2025 року; заявою адвоката Калитки С.О. від 25.06.2025 року; письмовими поясненнями адвоката Калитки С.О. від 06.07.2025 року; доповненням до заяви адвоката Калитки С.О. від 14.07.2025 року; витягом з протоколу засідання Ради адвокатів Харківської області № 16 від 08.09.2021 року; роз'ясненням прав вих. № 457 від 16.07.2025 року; поясненнями самої ОСОБА_1 від 15.07.2025 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, подала апеляційну скаргу, у якій міститься прохання скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, Баєва Г.О. зазначає, що при винесенні постанови суд першої інстанції не взяв до уваги зазначені в її власних поясненнях посилання на норми чинного законодавства, а саме те, що передбачено забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом передбачені Законом України «Про захист інформації в інформаційно - комунікаційних системах».
Враховуючи вищевикладене, апелянтка вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
Будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання суду апеляційної інстанції особа, що притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилася.
В судове засідання не прибув і заявник, адвокат Калитка С.О, який не заперечував про розгляд справи без нього.
В судове засідання прибув захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Слюсар А.М.
В судове засідання в якості спеціаліста в галузі надання публічних послуг, за клопотанням сторони захисту, прибула спеціаліст Гранкіна Л.В.
В судовому засіданні захисник Слюсар А.М. підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі, висловлював незгоду з рішенням суду першої інстанції та просив його скасувати і закрити провадження по справі за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді, згідно зі ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про інформацію» використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону України «Про інформацію» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону.
Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.
Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.
Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.
Відповідальність за ч.5 ст.212-3 КУпАП настає у разі неправомірної відмови в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"
Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2025 року начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 відмовила у наданні інформації на адвокатський запит від 25.06.2025 року адвоката Калитки С.О., чим порушила вимоги статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме право адвоката на повне отримання інформації, необхідної для надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 15.06.2025 року.
Своїми діями, на думку суду першої інстанції, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.212-3 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги надав сторонам провадження всі можливості для представлення доказів по справі для підтримання їхньої правової позиції.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції і приймає до уваги доводи, викладені в апелянтом з огляду на наступні обставини.
Як вбачається з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З викладеного слід зробити висновок, що згідно вимогам глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов'язковою.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ХВ № 5 від 25.07.2025 року складався за відсутності ОСОБА_1 , незважаючи на те, що до місця складання відповідного документу в зазначений час вона прибула, що підтверджується письмовими доказами по справі.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вбачає, що адвокату Калитці С.О. на всі його запити було направлено відповіді, в тому числі і про необхідність надання сертифікату шифрування кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) від заявника.
Однак від нього так і не надійшло відповіді із зазначенням сертифікату шифрування кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) від заявника.
Адвокатом Калиткою С.О. було подано лише сертифікат ЕЦП, тому у відповідності до положень п. 10 розділу IV Постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 30.07.2015 року «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» ОСОБА_1 відмовила заявнику у наданні відповіді на вказаний запит.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , поштовим відправленням у письмовому вигляді інформація заявнику не направлялася, оскільки сам ОСОБА_2 заперечував проти цього й, разом з тим, його право порушене жодним чином не було, оскільки заявник мав змогу з використанням власних технічних пристроїв зайти на офіційний сайт Пенсійного фонду України та в персональному кабінеті заявника отримати ті відомості, які в нього й були.
Також під час судового розгляду суд апеляційної інстанції заслухав у якості спеціаліста в галузі надання публічних послуг ОСОБА_3 , яка, у свою чергу, вказала, що, дійсно, відповідно до норм п. 10 розділу IV Постанови № 13-1 від 30.07.2015 року, якщо відповідь на звернення містить інформацію з обмеженим доступом, включаючи відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру або інші повідомлені особою відомості для призначення виплат, що здійснюються органами Пенсійного фонду, то така відповідь надсилається через мережу Інтернет у зашифрованому вигляді з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (у разі надання заявником сертифікату шифрування кваліфікованого електронного підпису заявника, згенерованого будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг).
Або така інформація може бути надана та відправлена поштовим відправленням за адресою, зазначеною у пенсійній справі одержувача, справі одержувача житлової субсидії, пільг, справі про страхові виплати як місце проживання (місцеперебування) таких одержувачів, а у разі розбіжностей у повідомлених заявником відомостях про особу з даними таких справ одержувачів або неможливості ідентифікувати особу заявника на адресу електронної пошти заявника надсилається відмова у задоволенні звернення із зазначенням причин такої відмови.
Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Інші підстави, які б свідчили про наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення.
.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295,296 КУпАП, суд -
Постанову Шевченківського районного суду м Харкова від 20 жовтня 2025 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, - скасувати.
Апеляційну скаргу правопорушниці, - задовольнити.
Провадження по справі щодо ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського Апеляційного суду О.М. Курило