Справа № 686/27286/25
Провадження № 2/686/8691/25
03 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Гайдуку А.С.,
за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики у сумі 60000 доларів США, посилаючись на те, що між сторонами 27 червня 2025 року було укладено договір позики, відповідно до пункту 1 Договору, Позикодавець передала у власність Позичальника, а Позичальник прийняла у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 60000 (шістдесят тисяч) доларів США 00 центів, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 27.06.2025 року сумі у 2500575,60 (два мільйони п'ятсот тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, та зобов'язалась повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а саме 60000 (шістдесят тисяч) доларів США 00 центів, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 27.06.2025 року сумі у 2500575,60 грн. (два мільйони п'ятсот тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, не пізніше ніж до 27.07.2025 (двадцять сьомого липня дві тисячі двадцять п'ятого) року.
Проте в строк, встановлений Договором, відповідачка свого зобов'язання за даним договором не виконала, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду із вимогою про стягнення вищезазначеної заборгованості.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.09.2025 року у зазначеній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог покладався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 червня 2025 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до пункту 1 якого, Позикодавець передала у власність Позичальника, а Позичальник прийняла у власність від Позикодавця грошові кошти в сумі 60000 (шістдесят тисяч) доларів США 00 центів, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 27.06.2025 року сумі у 2500575,60 (два мільйони п'ятсот тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, та зобов'язалась повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а саме 60000 (шістдесят тисяч) доларів США 00 центів, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 27.06.2025 року сумі у 2500575,60 грн. (два мільйони п'ятсот тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 60 копійок, не пізніше ніж до 27.07.2025 (двадцять сьомого липня дві тисячі двадцять п'ятого) року.
Згідно пункту 6 Договору позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання за даним договором.
Відповідно до пункту 14 Договору цей правочин був здійснений за згодою чоловіка позикодавця - ОСОБА_4 , справжність підпису якого була засвідчена нотаріусом на заяві від 27.06.2025 року.
Факт укладення договору позики та передачі вказаних грошових коштів ОСОБА_3 підтверджується особистими підписами позивача та відповідача у договорі позики від 27.06.2025 року.
Проте, після отримання коштів та по сьогоднішній день відповідачка не повернула позивачу жодних грошових коштів на погашення вказаної заборгованості.
Таким чином, ОСОБА_3 має перед ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 60000 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 27.06.2025 року сумі у 2500575,60 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Крім цього, згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з ст.1046 ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов'язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Вказаний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц.
Суд вважає, що волевиявлення відповідача підтверджується власноруч підписаним договором позики від 27.06.2025, яким відповідач засвідчила отримання грошових коштів та погодилася з умовами повернення заборгованості.
Оскільки строк виконання зобов'язання за договором позики настав, відповідачка зобов'язання за договором не виконала, а тому з неї підлягає стягненню борг у розмірі 60000 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З врахуванням наведених вище аргументів суд рахує, що відповідачем та представником не представлено доказів, що спростовують вимогу позивача про стягнення коштів за договором позики.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що знайшли підтвердження, а тому з відповідачки на користь позивачки слід стягнути борг за договором позики у розмірі 60000 доларів США, що станом на 27.06.2025 згідно курсу НБУ еквівалентно сумі 2500575,60 грн.
Також, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 15140 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 524, 526, 533, 626, 627, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , борг за договором позики у розмірі 60000 доларів США, що станом на 27.06.2025 згідно курсу НБУ еквівалентно сумі 2500575,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 15140,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в загальному порядку протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 05.12.2025 року.
Суддя Сергій Стефанишин