Справа № 688/2753/25
Провадження № 2-о/682/80/2025
02 грудня 2025 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючої судді Мотонок Т. Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута цивільну справу окремого провадження № 688/2753/25 за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Васильківської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування на утриманні дітей,
До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області за підсудністю від Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради, про встановлення факту перебування на утриманні дітей.
В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 21 грудня 2023 року. У ОСОБА_2 є четверо дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько дітей, ОСОБА_8 , помер.
На даний час заявник ОСОБА_3 здійснює утримання дітей своєї дружини ОСОБА_9 , у зв'язку із чим він звернувся до суду та просив: встановити факт перебування на його утриманні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою суду від 14.07.2025 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання на 24.09.2025.
24.09.2025 за ухвалою суду у даній справі замінено заінтересовану особу - Службу у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради - на належну - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Васильківської міської ради; залучено до участі у справі як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку із залученням до участі у справі інших учасників, розгляд справи було відкладено на 31.10.2025.
31.10.2025 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника заявника, адвоката Козадаєва В.С.
02.12.2025 під час судового засідання представник заявника, адвокат Козадаєв В.С., підтримав подану заяву із викладених у ній підстав. Додатково зауважив, що заявник здійснює повне утримання дітей своєї дружини ОСОБА_2 , оскільки біологічний батько дітей помер.
Заявник ОСОБА_3 до суду не з'явився.
Заінтересована особа, ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_3 , повідомила, що останній на даний час повністю забезпечує їхню родину матеріально. Батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер. ОСОБА_2 також повідомила, що заявник є біологічним батьком її меншого сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак батьком дитини записаний ОСОБА_8 , оскільки на момент народження дитини вона ще перебувала у шлюбі з попереднім чоловіком. Після народження дитини вони із заявником не вирішували питання про узаконення батьківства ОСОБА_3 відносно його рідного сина, оскільки не було для того часу. Усиновлювати її дітей заявник на даний час не має наміру, оскільки вони ще не обговорювали це питання із дітьми.
Представники Органу опіки та піклування виконавчого комітету Васильківської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_6 до суду не з'явились та про причини неявки не повідомили.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с. 18, 19, 20, 21).
Батько дітей, ОСОБА_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 22).
Заявник ОСОБА_3 та мати дітей, ОСОБА_2 , перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.12.2023, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
Звертаючись до суду із заявою заявник ОСОБА_3 вказував, що він здійснює утримання дітей своєї дружини ОСОБА_2 .
Так, згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: - згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2019 року у справі №320/948/18, від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21.
Варто зауважити, що при зверненні до суду із заявою заявник ОСОБА_3 не вказав мети, для якої йому необхідне встановлення даного факту та які наслідки це матиме для нього.
Однак, правова мета подання цієї заяви була встановлена в ході судового розгляду справи: з пояснень заінтересованої особи стало відомо, що підставою для звернення із заявою є реалізація заявником права на отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Так, відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Загальний порядок здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов'язків закріплено у статтях 14, 15 СК України.
Сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Відповідно до приписів частини 1 та 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ч. 1 ст. 180, ч. 2 ст. 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, Закон покладає на батьків обов'язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 160/11228/23 вказано, що особа, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, має право на участь у вихованні її дітей (за умови проживання однією сім'єю). При цьому обов'язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
На обґрунтування заяви заявником до матеріалів справи додано довідки депутата Васильківської міської ради Підгорецького В.М. від 21.12.2023, Садового товариства «Будівельник 1» від 02.06.2025, Гімназії № 7 Васильківської міської ради Київської області від 29.05.2025 та від 30.05.2025, з яких слідує, що ОСОБА_3 проживає разом із дружиною ОСОБА_2 та її чотирма дітьми за однією адресою та те, що заявник цікавиться навчанням дітей ОСОБА_2 (а.с. 23, 24, 25). В подальшому представником заявника до матеріалів справи було додано Акт обстеження умов проживання від20.10.2025, з якого також слідує, що заявник разом із дружиною та чотирма її дітьми за однією адресою в належних умов, ОСОБА_3 здійснює повне утримання дітей.
Разом із тим, сам по собі факт проживання за однією адресою не може свідчити про перебування на утриманні, а з доказів утримання заявником дітей дружини є лише наведений вище Акт обстеження умов проживання.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Звертаючись до суду із заявою заявник не навів жодних обставин існування перешкод у вирішенні ним питання щодо утримання дітей дружини та участі у їх житті без встановлення цього факту.
Під час розгляду справи з'ясовано, що встановлення факту перебування на утриманні заявника чотирьох неповнолітніх дітей необхідно йому для реалізації права на отримання відстрочки від призову на мобілізацію через сімейні обставини, а саме перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18-ти років (трьох дітей дружини та однієї спільної дитини, згідно даних свідоцтва про народження якої заявник батьком не значиться).
Отже, в судовому засіданні зі слів заінтересованої особи ОСОБА_2 встановлено, що заявник ОСОБА_3 є біологічним батьком ОСОБА_7 , 2020 року народження. Своє батьківство заявник не встановив і таке питання на розгляді не перебуває.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2023 року. Заявник допомагає своїй дружині виховувати та утримувати її чотирьох дітей.
Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім'єю.
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов'язків щодо пасинка, падчерки.
Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 просить встановити факт утримання ним своєї дитини та трьох пасинків.
Законом не заборонено заявнику добровільно утримувати дітей своєї дружини, дбати про їхній всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про його духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який просить заявник.
Як було зазначено вище, законодавство передбачає права та обов'язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст. 268 Сімейного кодексу України).
Отже, заявник матиме обов'язок утримувати дітей своєї дружини лише за сукупності наступних обставин: вказані діти не матимуть одночасно матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж всі ці особи одночасно з поважних причин не матимуть змоги надавати цим дітям належного утримання, і при цьому заявник повинен мати можливість надавати таке утримання дітям.
При цьому, до суду не було надано доказів того, що у заявника, як у вітчима, виник обов'язок утримувати дітей дружини. Надання ж матеріального утримання чужій дитині добровільно (навіть в разі доведення такого факту) не означає, що дитина перебуває на утриманні особи в розумінні сімейного законодавства.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні також будь-які дані щодо відсутності у дітей рідних діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ж неможливості належного утримання дітей ними.
Окрім цього, суд зазначає, у дітей є матір, яка згідно з приписом ст. 180 СК України зобов'язана утримувати дітей до досягнення ними повноліття, доказів про її неможливість належним чином виконувати свій обов'язок щодо належного утримання дітей матеріали справи не містять.
Відсутність у матері дитини доходу не звільняє її покладеного на неї законом обов'язку утримувати своїх дітей, у в тому числі і з допомогою держави у певних випадках.
Виходячи з аналізу вказаних вище норм та обставин суд зазначає, що заявник за згодою матері дітей може добровільно брати участь у вихованні чи навіть утриманні дітей своєї дружини, проте це не породжує юридичного обов'язку щодо утримання заявником цих дітей.
Варто також зауважити, що заявником не подано до суду будь-яких квитанцій, чеків, виписок з рахунків тощо, які б підтвердили факт несення ним витрат на утримання дітей, зокрема і покупку необхідних речей, забезпечення лікуванням, навчанням, дозвіллям, та інших витрат, які є необхідними для дітей.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 293,294, 315, 316, 352-355 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий Славутським РС УДМС України в Хмельницькій області 19 вересня 2012 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, запис № 19880712-14786, документ № НОМЕР_5 , дата видачі - 27.03.2023, орган, що видав - 3214, РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . )
Орган опіки та піклування Васильківської міської ради (адреса: вулиця Покровська, 4, м. Васильків, Київська область, 08602, ЄДРПОУ: 34627780)
ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення складено: 05.12.2025.
Суддя Мотонок Т. Я.