Справа № 947/13236/25
Провадження № 4-с/947/69/25
про залишення скарги без руху
04.12.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшла скарга від ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця відповідно до якої скаржник посилаючись на ст. 39, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 447-451 ЦПК України, просить зобов'язати приватного виконавця Крецул В. А. негайно знати арешт з автомобіля рено кенго ВН2972 КВ на підставі простанови №29684307090 від 19.08.2025 року; зобов'язати приватного виконавця надати до суду та кредитора копію постанови про зняття арешту з вищезазначеного автомобілю; зобов'язати приватного виконавця надати суду та кредиторові постанову про закриття провадження 78810681.
Вивченням матеріалів скарги встановлено недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до суду з такими скаргами і, які перешкоджають її розгляду та дають підстави для залишення зазначеної скарги без руху.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України). Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Частиною 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Враховуючи положення ч. 9ст. 10 ЦПК України до скарги на дії державного виконавця застосовуються загальні правила позовного провадження із врахуванням особливостей, передбачених Розділом VII ЦПК України.
Так, вивченням матеріалів встановлено, що скарга подана в порядку ст.ст. 447-450 ЦПК України, тому до форми та змісту скарги застосовуються вимоги ст.175,177 ЦПК України, які скаржником не дотримано.
За приписами ч. 1, п.п. 2, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Проте, скаржником не зазначено учасників справи, зокрема, відповідного державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, дії чи бездіяльність якого оскаржуються; повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс; виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; змісту оскаржуваних дій чи бездіяльності виконавця. Також, до скарги не додано її копії та копії документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, скаржником не вказано та не долучено виконавчого документу, щодо виконання якого оскаржуються дії чи бездіяльність виконавця, зокрема, відповідного судового наказу для примусового виконання судового рішення, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, чи рішення іншого органу (посадової особи) та ухвали суду про скасування вище зазначеного судового наказу на який посилається скаржник.
Відповідно до вимог ст. 449 ЦПК України,скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
У своїй скарзі скаржник зазначив, що стало відомо про арешт автомобілю на підставі постанови №29684307090 від 19.08.2025 стало відомо 22.10.2025, однак не вказав, чим підтверджується вказана обставина, відповідних доказів до скарги не долучив.
Таким чином суд позбавлений можливості оцінити чи подана ця скарга в межах строків, передбачених ЦПК України.
За нормами ст. 185 ЦПК України, ураховуючи вимоги ч. 9 ст. 10 ЦПК України, скарга подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, де зазначаються недоліки скарги, спосіб і строк їх усунення.
Якщо скаржник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, скарга вважаєтсья поданою в день первісного її подання до суду. Якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення скарги без руху жодним чином не перешкоджає стягувачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків скарги.
За таких обставин, скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення вказаних недоліків, які слід усунути шляхом подання суду належним чином оформленої скарги з примірниками та додатками для усіх заінтересованих осіб.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 447-450 ЦПК України, суддя,-,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити скаржнику, що в разі виконання у встановлений строк вимог ухвали, визначених статтями 175 і 177 цього ЦПК України, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо у вказаний строк недоліки не будуть усунуті, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я. В. Бескровний