Дата документу 19.11.2025
Справа № 334/9654/25
Провадження № 2-н/334/932/25
19 листопада 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ, -
ТОВ «Місто для людей» звернулось до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ за період з 01.05.2024 по 31.08.2025 у розмірі 3674,24 грн.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Місто для людей» заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Адресою місця проживання боржника ОСОБА_1 заявник зазначає АДРЕСА_1 .
З доводів заяви та матеріалів справи, вбачається, що відповідні послуги надавались боржнику за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідно до адміністративно-територіального поділу м. Запоріжжя відноситься до Олександрівського району та, відповідно, підсудності Олександрівському районному суду м. Запоріжжя.
Підсудність заяв про видачу судового наказу визначається за загальними правилами підсудності відповідно до ст. 162 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (загальна територіальна підсудність).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, якою встановлено правила виключної підсудності, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Суд звертає увагу заявника, що згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг ЖКГ. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
За таких обставин заява про видачу судового наказу має подаватись за правилами виключної підсудності, визначених ч. 1 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, а тому дана заява не підсудна Дніпровському районну суду м. Запоріжжя.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
За викладеного у видачі судового наказу необхідно відмовити.
На підставі ч. 2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 165,167,260,353 ЦПК України,
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Запоріжжя» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ - відмовити.
Роз'яснити заявнику що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Філіпова І. М.