Справа №751/3900/25
Провадження №2/751/1317/25
02 грудня 2025 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
секретар судового засідання Курач В.С.
pозглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну спpаву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Встановив:
01.05.2025 року, через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» - Близнюк В.О., який діє на підставі довіреності звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором надання грошових коштів у позику №5981291124 від 09.11.2024 року у розмірі 23 200,00 грн., а також понесені судові витрати.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09 листопада 2024 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику №5981291124, який був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа та за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування на вказаний позичальником банківський рахунок, включаючи використання реквізитів платіжної картки вказаної відповідачем, на умовах строковості, зворотності, платності, строком 360 днів, а відповідач зобов'язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею, стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 Договору. Договір між сторонами був укладений у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених статями 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію». Зазначає, що Товариство свої зобов'язання виконало та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, шляхом перерахування коштів на вказану ним банківську картку, проте відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим станом на день подання позову (включно) виникла заборгованість у розмірі 23 200,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн., заборгованість за процентами - 8 200,00 грн., пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - 10000,00 грн., яку просять стягнути в примусовому порядку та стягнути сплачений судовий збір.
Ухвалою судді від 06.06.2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Позивач в судове засідання не викликався. В позовній заяві просять розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», позовні вимоги підтримують, проти проведення заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач в судове засідання не викликався, про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить зворотнє поштове повідомлення. Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень, у встановлений судом строк не надіслала.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» здійснює діяльність з надання фінансових послуг, зокрема кредитування (а.с.27).
Судом встановлено, що 09.11.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику №5981291124, відповідно до умов якого ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало позичальнику позику в розмірі 5 000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з п. 2,5, 2.6.1 цього договору (а. с. 14-24).
Вказаний договір укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт https://finsfera.ua.
Відповідно до пп. 2.4 та 2.7 вищевказаного договору, тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби.
Згідно з п. 2.5 договору строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів.
Пунктом 2.6.1 Договору визначена стандартна процентна ставка - 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 цього Договору.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №5981291124 від 09.11.2024 року, є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику. (а.с.24 на зв. стор.-25)
В матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту, де вказана інормація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. (а.с.28-30)
Вищезазначені кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та додаток №1 до договору підписано відповідачем ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора (а.с.41).
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (а.с.32-38). Приймаючи умови договору, позичальник підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватись.
Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 107х2pdj, про що свідчить розділ 11 договору реквізити та підписи сторін.
У той же день 09.11.2024 на картку МозговоїН.І. № НОМЕР_1 були перераховані грошові кошти в сумі 9 000,00 грн, що підтверджується копією інформаційної довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» (а.с.8), з яким у ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу коштів від 16.05.2023 року. (а.с.9-13).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №5981291124 від 09.11.2024 року вбачається, що станом на 22.04.2025 загальний розмір заборгованості становить 23 200,00 коп., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за процентами - 8 200,00 грн, пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України - 10000,00 грн. (а.с.42-43)
Станом на час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за вказаним кредитним договором.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року, за № 675-VIII.
Преамбула Закон України «Про електронну комерцію» кореспондує, що цей Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року, за № 851-IV.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувана електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року за № 2155-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналогом власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналогу власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту (траншу), грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення електронного Договору надання грошових коштів у позику №5981291124 від 09.11.2024 року, на таких умовах, шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 107х2pdj.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Стаття 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. (ч. 2 ст. 642 ЦК України)
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктами 1, 2 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаними вище кредитним договором утворилась заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
Водночас суд не погоджується із заявленим розміром заборгованості за вищевказаним кредитним договором у частині пені з огляду на наступне.
Пунктом 7.4 Договору надання грошових коштів у позику №5981291124 від 09.11.2024 року визначено, що за порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми прострочення платежу.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України«Про затвердженняУказу ПрезидентаУкраїни» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено нарахування неустойки.
Таким чином, ураховуючи, що позивачем нараховано пеню за невиконання ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором у сумі 10 000 гривень у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, то заявлена ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» вимога в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 10 000,00 грн є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.ч. 1, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідач ОСОБА_1 , не скористалася своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням/не вчиненням нею процесуальних дій, не подала відзиву на позов, не надала будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не спростувала суми заборгованості, заявленої до стягнення, не надала контррозрахунку у разі незгоди з таким розрахунком.
Враховуючи зазначене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об'єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач порушила зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором позики №5981291124 від 09.11.2024 в сумі 13 200,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн, заборгованості за процентами 8 200,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн (а.с.44), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 378,26 грн (2 422,40 х 13 200,00/23 200,00).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику №5981291124 від 09.11.2024 року у розмірі 13 200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за процентами - 8 200,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 26 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (місцезнаходження: 01104, місто Київ, вул.Болсуновська, буд.8, поверх 9, ЄДРПОУ 44127243).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено 02.12.2025 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач