Провадження № 22-ц/803/7035/25 Справа № 205/13672/23 Суддя у 1-й інстанції - Бізяєва Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
26 листопада 2025 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Триполець В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року, -
18.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, в якій позивач просив суд: - визнати протиправним і скасувати наказ №126/р винесений заступником генерального директора з персоналу та соціальних питань ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» Малий І. - зобов'язати адміністрацію ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» поновити його на посаді слюсаря-ремонтника 5-го розряду ККЦ ПрАТ «ДМЗ»; - стягнути з відповідача судові витрати; - зобов'язати ПрАТ «ДМЗ» відновити його право на працю, честь та гідність перед працівниками компанії ПрАТ «ДМЗ», принести публічні вибачення;- виплатити заробітну плату та всі інші виплати протягом періоду з 06.10.2023 року по період відновлення його невід'ємних прав на працю; -погасити у тисячократному розмірі борги податки в тому числі й по пенсійнім фонді та по картці з відсотками, які також нараховані на карту в період з 06.10.2023 року - які утворилися шляхом, відсторонення його від роботи та невиплати вчасно заробітної плати;- стягнути моральну шкоду у розмірі мінімум річної заробітної плати та інших виплат, а також моральні збитки, які носять субсидіарний характер компанії ПрАТ «ДМЗ», що стали причиною звільнення; -застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафів та інші види відповідальності ЦКУ, ПККУ, ККУ за перевищення повноважень та невиконання посадових обов'язків стосовно порушення його прав та свободи людини у вигляді незаконних обмежень на життєво важливі потреби: харчування, комунальні виплати, лікування, відсторонення від роботи без збереження заробітної плати та інші обмеження.
Вточнивши позовну заяву просить суд: визнати протиправним і скасувати наказ №126/р винесений заступником генерального директора з персоналу та соціальних питань ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» Малий І.; -зобов'язати адміністрацію ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» поновити його на посаді слюсаря-ремонтника 5-го розряду ККЦ ПрАТ «ДМЗ»; -виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату та всі інші виплати протягом періоду з 06.10.2023 року по період відновлення його невід'ємних прав на працю; -стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.12.2023 року заступником генерального директора з персоналу та соціальних питань ПрАТ «ДМЗ» І.Малий підписано Наказ №126/1р про звільнення ОСОБА_1 , слюсаря ремонтника з ремонту дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП. При розгляді справи необхідно врахувати Наказ №28-с від 31.10.2023 року про відсторонення від роботи та застосування заходів дисциплінарного стягнення до слюсаря ремонтника 5 розряду ККЦ. В наказі зазначено відсторонення від роботи з 01.11.2023 року по 08.11.2023 року без збереження заробітної плати та заблоковано персональну перепустку. В строк з 01.11.2023 року по 09.11.2023 року забезпечити надання слюсарю 5 роряду ККЦ ОСОБА_1 інструкції та білети для проведення самостійного навчання з питань охорони праці. Розблокувати персональну перепустку на час очного навчання та проведення 06.11.2023 року з 12.00 год. в приміщенні механічного майстерні ККЦ очне навчання ОСОБА_1 за інструкцією з охорони праці «Інструкція по охороні труда №ІОТП-39 для слюсаря - ремонтника 5 р. ККЦ», затвердженої приказом №649 від 30.11.2021 року. Розблокувати персональну перепустку та провести 09.11.2023 року перевірку знань з питань охорони праці. При ознайомленні з Наказом №28/с від 31.10.2023 року, у позивача виникли питання та він потребував у начальника киснево-конверторного цеху Русакова Р.Ю. надати йому приказ №649 від 30.11.2021 року за підписом ОСОБА_2 з усіма зазначеними в наказі додатками. Начальником Русаковим Р.Ю. був наданий приказ №549 від 30.11.2021 року, проте на російській мові. Мові окупанта. Вивчати накази на російській мові категорично відмовився. Конституційний Суд України констатує, що всі трудові відносини повинні ґрунтуватися на принципах соціального захисту та рівності для всіх підприємств, установ тощо. Позивач зазнав протиправного втручання в його права на працю, через примушення до мовної ознаки визначеної в ст.. 10 Конституції України. Щодо права на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач позбавлений можливості працювати з моменту його незаконного відсторонення від роботи і до моменту прийняття належним судом рішення про його допуск до роботи. Правила обрахунку середнього заробітку визначені постановою Кабінету Міністрів України 08.02.1995 року №100. Відповідно до довідки надісланої позивачу на телефон від 01 червня та 01 липня 2023 року заробітна плата позивача за 2 місяці до відсторонення становила 15 962,08 грн. Середня заробітна плата за місяць складає 15 962,08 грн. / 2 =7 981,04 грн. Власний розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу буде надано після початку розгляду справи. На підставі ч. 2 ст. 233 КЗпП, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу - відмовлено (том 3 а.с.72-82).
Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття помилкового рішення суду, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким, задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі (том 3 а.с.89-97).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом ВАТ ДМЗ ім. Петровського від 08.04.2005 ОСОБА_1 було прийнято на посаду слюсар-ремонтник 4 розряду киснево-конверторного цеху з 08.04.2005 (том 1 а.с. 82).
Вказаний наказ сторонами не оспорюється, підставою прийняття ОСОБА_1 на посаду слюсар-ремонтник 4 розряду киснево-конверторного цеху згідно з вказаним наказом слугувала заява ОСОБА_1 про прийняття його на роботу.
Наказом (розпорядженням) №153 від 19.02.2010 року про переведення на іншу роботу ОСОБА_1 був переведений з 01.04.2010 року слюсарем-ремонтником 5 розряду Цеху ремонту та обслуговування металургійного обладнання сервісного центру (том 1 а.с. 83).
Наказом (розпорядженням) №1174 від 20.03.2018 рокупро переведення на іншу роботу ОСОБА_1 був переведений з 02.04.2018 року слюсарем-ремонтником 5 розряду механослужби киснеко-конверторного цеху (том 1 а.с. 84).
Наказом (розпорядженням) №105 від 07.11.2022 року про переведення на іншу роботу ОСОБА_1 був переведений з 07.11.2022 року слюсарем-ремонтником 5 розряду дільниці забезпечення збереження устаткування синяво-конверторного цеху, система оплати праці: поврем-премиальна, з тривалістю робочого дня 11,5 год (том 1 а.с. 85).
При переведені на роботу ОСОБА_1 на посаду слюсаря-ремонтника 5 розряду дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху, його було ознайомлено під особистий підпис з Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, Колективним договором, Положенням про пропускний і внутрішньообєктний режим, з посадовою (робочою) інструкцією, про що міститься відповідний запис на заяві ОСОБА_1 від 04.11.2022 року щодо переведення на постійну посаду (том 1 а.с. 111).
За умовами розділу І «Загальні положення» Колективного договору, укладеного між ПрАТ «ДМЗ» в особі генерального директора (підписаний тимч. в.о. генерального директора ПрАТ «ДМЗ» В.О. Баш) та трудовим колективом ПрАТ «ДМЗ», представництво якого здійснює профспілковий комітет первинної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості Ураїни ПрАТ «ДМЗ, в особі голови профспілкового комітету С.Л. Крамарчук, визначено, що сторони визнають Договір нормативним актом, на підставі якого здійснюватиметься регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин на підприємстві під час дії Договору. Дія Договору поширюється на працівників, які уклали договір про трудові відносини з підприємством.
За умовами п. 1.4 Работодавець та трудовий колектив визнають Профспілковий комітет органом трудового колективу, який веде переговори від імені працівників ПрАТ «ДМЗ», з урахуванням чинного законодавства України.
Умовами п. 3.2.4 Договору передбачено, організація не рідше одного разу на квартал навчання громадських інспекторів з питань охорони праці структурних підрозділів, звільняючи їх від основної роботи зі збереженням середнього заробітку (не більше 2 годин).
За умовами п. 4.2.1 Застосовувати до порушників трудової дисципліни заходи дисциплінарного стягнення, матеріального та суспільного впливу з урахуванням рішення трудових колективів, чинного законодавства, Правил Внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
За умовами п. 5.2.2 Розділу 5 режим роботи. Вводити роботу змінами, підсумований облік робочого часу на безперервно діючих виробництвах, а також в коремих виробництвах, цехах, ділянках, відділеннях та на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для цієї категорії працівників щоденна чи щотижнева тривалість робочого часу.
Згідно з п.5.2.4 Допускати, за згодою працівників, у разі виробничої необхідності запровадження, зміну графіків роботи, режимів роботи окремих працівників (ділянок, структурних підрозділів), раніше строків, передбачених чинним законодавством (том 2 а.с. 37-67).
Відповідно до Статуту ПрАТ «ДМЗ» у новій редакції, затверджений рішенням річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ДМЗ» протоколом від 16.10.2020 року, в Загальних положеннях п. 1.2. зазначено, що Приватне акціонере товариство «Дніпровський металургійний завод» (інн 05393056), до зміни найменування мало назву - Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод», до зміни типу та зміни найменування мало назву Публічне акціонерне товариство «Євраз Дніпропетровськй металургійний завод ім. Петровського». Товариство є повним правонаступником всього майна прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», яке до приведення своєї діяльності у відповідність з Законом України «Про акціонерне товариства» мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод ім. Петровського» (том 1 а.с. 101-105).
На конференції трудового колективу ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського» 05.04.2011 року затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського», п. 2.4. Розділу 2 «Порядок прийому та звільнення працівників» якого визначено, що розірвання трудового договору з ініціативи Роботодавця не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету, за винятків випадків, передбачених законодавством України. Також п. 4.2. Розділу 4 «Робочий час та його використання» визначено, що на підприємстві встановлюється п'ятиденний робочий тиждень із нормальною тривалістю робочого часу 40 годин на тиждень та двома вихідними днями - суботою та неділею. На безперервно діючих виробництвах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях та на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, запроваджується робота змінами, підсумований облік робочого часу. Тривалість щоденної роботи (зімни), час початку та закінчення роботи, тривалість перерв для відпочинку та прийому їжі, перерв між змінами, кількість змін протягом доби, порядок чергування працівників за змінами, вихідні дні, тривалість облікового періоду під час підсумованого обліку робочого часу (місяць, квартал, півріччя, рік), визначається графіками виходів на роботу (змінності), що затверджується Роботодавцем (директором з персоналу та соціальних питань) за погодженням з профспілковим комітетом. Графіки виходів (змінностей) переглядаються на початок кожного календарного року і доводяться до відома працівників, зазвичай, не пізніше ніж за місяць до набуття чинності (тот 2 а.с. 76-90).
Так, ОСОБА_1 встановлений двозмінний, перервний графік роботи тривалістю робочої зміни та робочого часу 11 годин 30 хв., з яким останній ознайомлений, що підтверджується особистим підписом на заяві про переведення від 04.11.2022 року.
Враховуючи вказане в сукупності, а також факт ознайомлення Позивача при переведені його на постійне місце слюсаря-ремонтника 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування ККЦ, під особистий підпис з умовами Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, Колективним договором, Положенням про пропускний і внутрішньооб'єктовий режим, а також з умовами посадовою (робочою) інструкцією, про що свідчить його особистий підпис, слід констатувати, що слюсар-ремонтник 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування ККЦ ОСОБА_1 був ознайомлений і обізнаний як з умовами Правил внутрішнього трудового розпорядку, Колективного договору, Посадової інструкції, так і з визначеним для нього позмінним графіком, 2 зміни, тривалістю зміни 11,5 год., які припали: у жовтні 2023 року на числа 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28,30; у листопаді 2023 року на числа 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29; у грудні 2023 року на числа 1, 3, 5, 7 (том 2 а.с. 112-114).
Відповідно до Робочої інструкції №РІ 05.23/017, затвердженої директором з виробництва ПрАТ «ДМЗ» Ю.Михайлів 01.11.2022 року та погодженої начальником киснево-конверторного цеху Р. Русаковим, головою профспілкового комітету киснево-конверторного цеху ОСОБА_3 , директором з правових питань ОСОБА_4 та начальником відділу охорони праці і промислової безпеки В. Калиниченко (надалі - Робоча інструкція), з якою слюсар- ремонтник 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування ККЦ ОСОБА_1 також ознайомився під особистий підпис (заява про переведення від 04.11.2022 року), визначено що: - Слюсар-ремонтник 5-го розряду на дільниці забезпечення безпеки обладнання киснево-конверторного цеху (ККЦ), відноситься до професійної групи «Робітники». Слюсар-ремонтник 5-горозрядуц виконує комплекс робіт з усунення несправностей у роботі механічного обладнання ККЦ та закріпленого механічного устаткування у робочому стані (п. 1.1. Загального положення Робочої інструкції); Слюсар-ремонтник 5-го розряду призначається та звільняється з посади наказом директора з персоналу та соціальних питань за поданням начальника киснево-конверторного цеху (п. 1.2. Загального положення Робочої інструкції); слюсар-ремонтник 5 -го розряду у своїй роботі керується чинним законодавство України, колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ПрАТ «ДМЗ», наказами та розпорядженнями вищих керівників, інструкціями та положеннями з охорони праці, промсанітарії та пожежної безпеки; правилами технічної та безпечної експлуатації обладнання, правилами безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин, цією робочою інструкцією та іншими нормативними документами; - слюсар-ремонтник 5-го розряду проходить у встановленому порядку: медичні огляди у встановлений термін, інструктаж з питань охорони праці (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий), стажування (дублювання) на робочому місці під керівництвом кваліфікованого працівника, навчання та перевірку знань з охорони праці, електробезпеки та пожежної безпеки (п. 2.18 «Щодо охорони праці» Робочої інструкції).
Відповідно до діючого трудового законодавства, посадова (робоча) інструкція є організаційно-правовим документом, в якому визначено основні завдання, обов'язки, права і відповідальність працівника при виконанні роботи на певній посаді чи за відповідною професією. Посадова інструкція має бути розроблена для всіх посад, передбачених штатним розписом, при цьому приписи ст. 29 КЗпП України передбачають обов'язок роботодавця ознайомити працівника з посадовою інструкцією. З урахуванням вказаного, слюсар-ремонтник 5-го розряду ОСОБА_1 підпорядковувався начальнику киснево-конверторного цеху, оперативно підпорядкованому майстру з ремонту устаткування дільниці забезпечення безпеки устаткування ККЦ, вказане свідчить, що в своїй роботі позивач повинен був дотримуватись саме їх законних вимог, рішень та вказівок, про що був ознайомлений під особистий підпис в своїй посадовій інструкції.
Відповідно Розпорядження Киснево-конверторного цеху №05/62 від 06.01.2023 року «Про створення комісії для проведення перевірки знань з питань охорони праці киснево-конверторного цеху», для проведення перевірки знань з питань охороні праці у 2023 році у персоналу киснево-конверторного цеху призначено комісію у складі: голова комісії - заступник начальника цеху Орєшкін Д.В.; члени комісії - старший майстер конверторів дільниці збереження устаткування ККЦ ОСОБА_5 , провідний інженер технічного нагляду БТН ВОП та ПБ, представник профспілкового комітету ПрАТ ДМЗ - Терехов В.В. (том 1 а.с. 128).
Так, відповідно Наказу ПрАТ «ДМЗ» №397 від 06.10.2023 року, яким було відсторонено слюсаря-ремонтника 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 від роботи з 07.10.2023 року по 09.10.2023 без збереження заробітної плати. Начальнику киснево-конверторного цеху Русакову Р.Ю.: організувати 10.10.2023 року проведення слюсарню-ремонтнику 5р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 повторного інструктажу та перевірку знань з питань охорони праці, ознайомити слюсаря-ремонтника 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 06.10.2023 року з вказаним наказом під особистий підпис; слюсарю-ремонтнику 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 10.10.2023 року 08:00 з'явитися в приміщення механічної майстерні ККЦ для проведення повторного інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці.
Підстави винесення вищезазначеного наказу, наступні. 02.10.2023 року, після проведення майстром з ремонту устаткування дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_6 повторного інструктажу з питань охорони рпаці, слюсар-ремонтник 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 відмовився від особистого підпису в «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» (том 1 а.с. 18)
Відповідно Наказу ПрАТ «ДМЗ» №399 від 10.10.2023 року, відсторонено слюсаря-ремонтника 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 від роботи з 14:30 10.10.2023 по 19.10.2023 без збереження заробітної плати. Начальнику киснево-конверторного цеху Русакову Р.Ю.: в строк з 11.10.2023 року по 19.10.2023 року забезпечити надання слюсарню-ремонтнику 5р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 інструкції та білетів для проведення самостійного навчання з питань охорони праці. Провести 16.10.2023 з 12:00 год в приміщенні механічної майстерні ККЦ очне навчання ОСОБА_1 за інструкцією з охорони праці «Инструкция по охране №ИОТП-39 для слюсаря-ремонтника Кислородно-конверторного цеха утвержденная приказом генерального директора САО «ДМЗ» 30 ноября 2021 г. №649». Провести 20.10.2023 року перевірку знань з питань охорони рпаці комісією, створеною розпорядженням начальника виснево-конверторного цеху від 06.01.2023 року №05/62. для проведення повторного інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці. Ознайомити слюсаря-ремонтника 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 з даним наказом під особистий підпис. Слюсарю- ремонтнику 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 20.10.2023 о 10:00 з'явитися в приміщення майстерні ККЦ для перевірки знань з питань охорони праці (том 1 а.с. 139-140).
Відповідно Наказу ПрАТ «ДМЗ» №416 від 20.10.2023 року, відсторонено слюсаря-ремонтника 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 від роботи з 16:30 20.10.2023 по 30.10.2023 без збереження заробітної плати та заблоковано персональну перепустку. Начальнику киснево-конверторного цеху Русакову Р.Ю.: в строк з 20.10.2023 року по 30.10.2023 року забезпечити надання слюсарню-ремонтнику 5р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 інструкції та білетів для проведення самостійного навчання з питань охорони праці. Розблокувати персональну перепустку на час очного навчання та провести 25.10.2023 з 12:00 год. в приміщенні механічної майстерні ККЦ очне навчання ОСОБА_1 за інструкцією з охорони рпаці «Инструкция по охране №ИОТП-39 для слюсаря-ремонтника Кислородно-конверторного цеха утвержденная приказом генерального директора САО «ДМЗ» 30 ноября 2021 г. №649». Розблокувати персональну перепустку та провести 31.10.2023 року перевірку знань з питань охорони праці комісією, створеною розпорядженням начальника киснево-конверторного цеху від 06.01.2023 №05/62. Ознайомити слюсаря-ремонтника 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 з даним наказом під особистий підпис. Слюсарю- ремонтнику 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 з'явитися 31.10.2023 року о 10:00 год. в приміщення майстерні ККЦ для перевірки знань з питань охорони праці. Начальнику відділу праці та заробітної плати ДзПтаСп зберегти середню заробітну плату слюсарю-ремонтнику 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху Закорі за зміну08:00 до 16:30 (30 хвилин перерва для відпочинку та прийому їжі) 31.10.2023 (том 1 а.с. 16)
Відповідно Наказу ПрАТ «ДМЗ» №28/С від 31.10.2023 року, слюсарю-ремонтнику 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 , оголошено догану. Відсторонено слюсаря-ремонтника 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 від роботи з 01.11.2023 по 08.11.2023 без збереження заробітної плати та заблоковано персональну перепустку. Начальнику киснево-конверторного цеху Русакову Р.Ю.: в строк з 01.11.2023 року по 09.11.2023 року забезпечити надання слюсарню-ремонтнику 5р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 інструкції та білетів для проведення самостійного навчання з питань охорони праці. Розблокувати персональну перепустку на час очного навчання та провести 06.11.2023 з 12:00 год. в приміщенні механічної майстерні ККЦ очне навчання ОСОБА_1 за інструкцією з охорони праці «Инструкция по охране №ИОТП-39 для слюсаря-ремонтника Кислородно-конверторного цеха утвержденная приказом генерального директора САО «ДМЗ» 30 ноября 2021 г. №649». Розблокувати персональну перепустку та провести 09.11.2023 року перевірку знань з питань охорони праці комісією, створеною розпорядженням начальника киснево-конверторного цеху від 06.01.2023 №05/62. Ознайомити слюсаря-ремонтника 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 з даним наказом під особистий підпис. Слюсарю- ремонтнику 5 р. дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 з'явитися 09.11.2023 року о 10:00 год. в приміщення майстерні ККЦ для перевірки знань з питань охорони праці. Начальнику відділу праці та заробітної плати ДзПтаСп зберегти середню заробітну плату слюсарю-ремонтнику 5 р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху Закорі за зміну 09.11.2023 за фактичний час перевірки знань з питань охорони праці (том 1 а.с. 19)
06.11.2023 року працівниками підприємства складено Акт про відмову працівника киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 щодо ознайомлення з наказом №28/С від 31.10.2023 «Про відсторонення від роботи та застосування заходів дисциплінарного стягнення до слюсаря-ремонтника 5 р. ККЦ ОСОБА_1 ». Копію наказу на руки отримав (том 1 а.с. 126)
09.11.2023 року працівниками підприємства складено Акт про відмову працівника киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 щодо проходження перевірки знань з охорони праці згідно наказу №28/С від 31.10.2023р., комісією створеною на підставі розпорядження від 06.02.2023 №05/62. ОСОБА_1 відмовився від надання письмового пояснення, щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, що полягає у відмові від проходження перевірки знань з питань охорони праці (том 1 а.с. 127)
Інших наказів підприємства, щодо відсторонення ОСОБА_1 від роботи, судом не встановлено.
Також працівниками підприємства 20.11.2023 року складено Акт про відмову працівника киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 щодо надання письмових пояснень відсутності його на робочому місці у період з 08:00, 11.11.2023 до 20-00, 19.11.2023 та надання виправдувальних документів відсутності на робочому місці (том 1 а.с. 129)
Відповідно до графіку (табелю) обліку робочого часу за листопад-грудень 2023 року, ОСОБА_1 починаючи з 11.11.2023 не виходив на роботу, зокрема стоїть відмітка «пр» (прогул) 11.11.2023, 13.11.2023, 15.11.2023, 17.11.2023, 19.11.2023, 21.11.2023, 25.11.2023, 27.11.2023, 29.11.2023 (том 1 а.с.113-114).
Відсутність позивача ОСОБА_1 на роботі також підтверджується Актами про відсутність працівника на роботі, складених комісією з числа працівників дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху з числа працівників киснево конверторного цеху, про те, що починаючи з 11.11.2023 та 13.11.2023, 15.11.2023, 17.11.2023, 19.11.2023, 21.11.2023, 25.11.2023, 27.11.2023, 29.11.2023, 01.12.2023, 03.12.2023, 05.12.2023, 07.12.2023 слюсар-ремонтник 5-го розряду дільниці забезпечення збереження устаткуваня киснево-конверторного цеху був відсутній на робочому місці (том 1 а.с. 115-124).
Рішенням профспілкового комітетуПрАТ "ДМЗ" за №109 від 29.11.2023 надано згоду на звільнення ОСОБА_1 (том 1 а.с. 131)
Наказом ПрАТ «ДМЗ» №126/Р від 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 , слюсаря-ремонтника 5 розряду дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху було звільнено 09.11.2023 за прогули, здійснені з 11.11.2023 та до моменту видання наказу, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (том 1 а.с. 86).
Також судом 1 інстанції був допитаний свідок.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив суду, що він працює на ПрАТ «ДМЗ» з 2007 року по 30.11.2024 рік. З 2022 по 2024 рік був заступником начальника ККЦ. В його обов'язки, крім того, входила перевірка знань по охороні праці, яка проводиться щоквартально. 02.10.2023 року ОСОБА_1 відмовився від підпису від інструктажу. Після чого, було доповідь охороні праці та ОСОБА_1 було призначено 10 денне навчання, з наступним складанням іспиту, про що було ознайомлено ОСОБА_8 . Але від перевірки знань ОСОБА_1 відмовився, відповідно і не був допущений до роботи. Три рази призначався відповідний екзамен та навчання, проте від ОСОБА_8 була відмова. ОСОБА_1 вимагав інструкцію, білети, наказ введення в дію нової інструкції з мокрою печаткою, проте у нього вони є тільки в електронному вигляді у форматі ПДФ файлі, тому йому було запропоновано звернутися з письмовою заявою до адміністрації підприємства з цього приводу. Також повідомив, що ОСОБА_1 прийшов на роботу на підприємство ПрАТ «ДМЗ» 09.11.2023 року, на його питання чи буде він складати екзамен, ОСОБА_8 відмовився, про що було складено відповідний Акт.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що з боку відповідача була дотримана процедура звільнення позивача. При обранні такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення відповідач врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку прогул без поважних причин протягом періоду з 11.11.2023 року до 07.12.2023 року, обставини його вчинення без узгодження відсутності на роботі з безпосереднім керівником, відсутність поважних причин невиходу на роботу та підтверджуючих їх доказів. Будь-яких порушень процедури звільнення, які б тягли визнання наказу незаконним і які б вказували на незаконність звільнення та на порушення прав працівника, не доведено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що звільнення позивача з роботи на підставі наказу від 07.12.2023 року №126/Р за прогул без поважних причин, відповідно до п.4 ч. 1 ст.40 Кодексу законів про працю України, здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Зважаючи на ту обставину, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є похідними від вимоги про поновлення на роботі, у задоволенні яких ОСОБА_1 відмовлено, суд 1 інстанції дійшов висновку, що підстави для стягнення з ПрАТ «ДМЗ» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.10.2023 року по день відновлення його прав відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Так, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно із статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
У відповідності до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. З боку працівника трудова дисципліна забезпечується свідомим ставленням до праці.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов'язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.
Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Примусовий характер полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.
Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов'язки, зазначено у статті 147 КЗпП України.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові лід розписку.
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування всіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Водночас неодержання такого пояснення не є підставою для визнання факту відсутності порушення трудової дисципліни, якщо такий факт підтверджений іншими доказами.
Роботодавець має встановити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай належать: відсутність події або складу дисциплінарного проступку; вина або дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення терміну, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.
Закон не вимагає, щоб порушення обов'язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення, а наявність чи відсутність шкідливих наслідків може бути врахована тільки при визначенні тяжкості проступку та виборі виду дисциплінарного стягнення.
Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна турбота працівника про виконання трудових обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Дисциплінарне стягнення, відповідно до вимог статі 148 КЗпП України, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку вчинення працівником прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Прогулом вважається самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов'язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу. За загальним правилом, прогулом вважається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Відповідно до сталої судової практики визначальним для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності за прогул є не тільки встановлення факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а також встановлення поважності причин відсутності.
Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не передбачено, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності працівника на роботі дається виходячи з конкретних обставин і враховуючи всі надані сторонами докази. До поважних причин відсутності на робочому місці слід відносити такі обставини, як: стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім'ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв'язку з цим на нову роботу. Причини відсутності працівника на роботі можна вважати поважними, якщо вони виключають вину працівника, а явці на роботу перешкоджали істотні, об'єктивні, непереборні, обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником та не залежать від його волі і бажання. Схожі правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від: 26.06.2019 у справі № 572/2944/16-ц, у справі № 519/723/20, 20.10.2020 у справі № 676/2489/19 тощо.
При розгляді даної справи обов'язок по доказуванню законності звільнення, наявності підстав для звільнення та дотримання процедури звільнення покладається на Відповідача. Натомість на Позивача покладається обов'язок по доказуванню відсутності прогулу, а при наявності прогулу - обов'язок довести поважні причини такого прогулу (відсутності на роботі понад визначені законом строки).
Як вбачається з матеріалів справи, з наказом про відсторонення від роботи № 28/С від 31.10.2023 року, яким ОСОБА_1 відсторонено від роботи та заблоковано персональну перепустку період з 01.11.2023 року по 08.11.2023 року без збереження заробітної плати, позивач ознайомлений 06.11.2023 року, що підтверджується Актом складеним комісією з числа працівників киснево конверторного цеху від 06.11.2023 року про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом № 28/С від 31.10.2023 під особистий підпис та отримання ОСОБА_1 на руки копії наказу.
Наказом про відсторонення від роботи № 28/С від 31.10.2023 року визначено розблокувати персональну перепустку та провести 09.11.2023 року перевірку знань з питань охорони праці комісією, створеною розпорядженням начальника киснево конверторного цеху від 06.01.2023 №05/62.
09.11.2023 року позивач з'явився на підприємство та відмовився від проходження перевірки знань з питань охорони праці згідно наказу № 28/С від 31.10.2023 року, також останній відмовився від надання письмових пояснень щодо причин відмови від проходження перевірки знань з питань охорони праці, що підтверджується Актом від 09.11.2023 про відмову працівника киснево конверторного цеху щодо проходження перевірки знань з охорони праці, складеного комісією, створеною на підставі Розпорядження № 05/62 від 06.01.2023 року.
Знаходження Позивача на підприємстві 09.11.2023 року підтверджується довідкою від 08.04.2024 року щодо перетину прохідних заводу, в якій зазначено вхід 09.11.2023 року о 9-52 год. вихід 09.11.2023 року об 11-42 год., при цьому відповідно до заяви позивача з 10.30 до 16.30 ОСОБА_1 було погоджено додатковий час відпочинку, тобто встановлений неповний робочий день відповідно до ст. 56 КЗпП України (том 3 а.с. 60)
Враховуючи обізнаність Позивача з періодом відсторонення від роботи (наказ № 28/С від 31.10.2023 року) та з графіком роботи (особистий підпис на заяві про переведення від 04.11.2022) та відсутність на підприємстві інших наказів щодо відсторонення Позивача від роботи, адже відсторонення є правом роботодавця, а не обов'язком, ОСОБА_1 обізнаний з датою з якої він повинен приступити до роботи.
Так, Позивач починаючи з 11.11.2023 по 07.12.2023 не вийшов на роботу без поважних причин, чим скоїв прогули, за вчинення яких відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачена відповідальність у вигляді звільнення.
Аналіз наданих письмових пояснень ОСОБА_1 свідчить, що сам позивач фактично не оспорює обставин відсутності його на роботі впродовж всього періоду з 11.11.2023 року по 07.12.2023 року, таким чином свою відсутність на роботі він визнає та не заперечує.
Натомість позиція з даного питання зводиться до обставин «не надання йому Робочої інструкції та інших необхідних документів в перекладі на українську мову та відсутності у нього відомостей щодо допуску його до робочого місця».
Дані пояснення не містять відомостей, які б засвідчували поважність причин відсутності на роботі ОСОБА_1 у період з 11.11.2023 року по 07.12.2023 року.
Зміст вказаних пояснень не містить викладу непереборних істотних обставин, які перешкоджали прибуттю, у період з 11.11.2023 року по 07.12.2023 року, на роботу та які не могли бути усунуті працівником не залежно від його волі і бажання.
За результатами з'ясування обставин відсутності слюсаря- ремонтника 5р дільниці забезпечення збереження устаткування киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 на роботі у період з 11.11.2023 року по 07.12.2023 року було встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв своє безпосередне керівництво, про будь-які причини можливого неприбуття на роботу в його робочі зміну (згідно з графіком) у період з 11.11.2023 року по 07.12.2023 року (ні усно, ні письмово).
Щодо посилання позивача на не надання керівництвом ПрАТ ДМЗ, на його вимогу Робочої інструкції з перекладом на українську мову та інших документів, суд 1 інстанції зазначив наступне.
На підприємстві ПрАТ ДМЗ видано Наказ №670 від 07.12.2021 «Про внесення змін до Інструкції з діловодства у ПрАТ ДМЗ», затвердженої наказом від 10.05.2019 року №321, яким з 01.01.2022 року на підприємстві запроваджено діловодство державною мовою (том 3 а.с. 239-240).
Відповідно Листа Уповноваженого із захисту державної мови №1136/04.2-Вих від 07.03.2024, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії керівництва ПрАТ «ДМЗ», зокрема щодо виконання лише недержавною мовою частини внутрішніх документів підприємства, а саме: наказу від 30.11.2021 №649, зазначено наступне. Ч. 1 ст. 13 Закону визначено, що мовою нормативно правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Разом з тим, зауважують, що Законом не встановлено вимог щодо мови нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства та документообігу підприємств, установ та організацій приватної форми власності. Проте враховуючи важливість застосування державної мови, в усіх сферах суспільного життя, Уповноваженим надіслано Лист на адресу ПрАТ ДМЗ з вимогою вжити всіх можливих заходів щодо перекладу на державну мову згаданих документів (том 1 а.с. 171)
Однак, матеріали справи не містять доказів, щодо звернення позивача ОСОБА_1 на підприємство ПрАТ «ДМЗ» про вимогу перекладу на українську мову: наказу від 30.11.2021 №649, яким затверджено заводські нормативні акти з охорони праці, та Інструкції з охорони праці №ИОТП-39 для слюсаря-ремонтника киснево-конверторного цеху, у період з 02.10.2023 по 07.12.2023 року.
Наведене у своїй сукупності свідчить, що між відповідачем та позивачем в будь-якій формі (усно та письмово з прийняттям відповідного розпорядчого документу) не узгоджувалось питання щодо увільнення його від роботи у період з 11.11.2023 року по 07.12.2023 року (згідно графіку, робочих змін), що дає підстави для висновку про самовільне використання позивачем робочого часу на власний розсуд поза межами роботи впродовж періоду з 11.11.2023 року по 07.12.2023 року, що вважається прогулами без поважних причин.
Акти про відсутність працівника ОСОБА_1 на робочому місці, робочою групою підприємства, були складені 11.11.2023 року, 13.11.2023 року, 15.11.2023 року, 17.11.2023 року, 19.11.2023 року, 21.11.2023 року, 23.11.2023 року, 25.11.2023 року, 27.11.2023 року, 29.11.2023 року.
20.11.2023 року працівниками цеху, складено Акт про відмову працівника киснево-конверторного цеху ОСОБА_1 щодо надання письмових пояснень відсутності його на робочому місці у період з 08:00, 11.11.2023 року до 20-00, 19.11.2023 року та надання виправдувальних документів відсутності на робочому місці.
Суд 1 інстанційні дійшов вірного висновку, що надані докази свідчать, що позивачу неодноразово пропонувалось надати пояснення щодо причин невиходу на роботу, а отже позивач мав таку можливість до видання наказу, так і в процесі його звільнення, чим не скористався. Вказане свідчить, що відповідач не допустив порушень права позивача бути вислуханим і почутим. Відповідач не порушив та не обмежив позивача в його праві надати пояснення при накладенні на нього дисциплінарного стягнення.
Суд 1 інстанції вважає, що дії відповідача відповідають вимогам КЗпП України, а посилання позивача на не надання Робочої інструкції та інших документів з перекладом на українську мову - фактично випливає з незгоди позивача з наказом, що є предметом спору. Жодних доказів щодо звернення позивачем до відповідача з цього приводу не надано.
Приймаючи наказ «Про звільнення ОСОБА_1 за прогули» №126/Р від 07.12.2023, про звільнення позивача за прогули, здійсненні з 11.11.2023 року по 07.12.2023, згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України, відповідачем також було враховано й наступні обставини.
Відсутність Позивача на роботі 11.11.2023 року та в інші дні робочих змін (13.11.2023, 15.11.2023, 17.11.2023, 19.11.2023, 21.11.2023, 23.11.2023, 25.11.2023, 27.11.2023, 29.11.2023, 01.12.2023, 03.12.2023, 05.12.2023 та 07.12.2023) протягом усього робочого дня не була обумовлена наявністю поважних причин, які з боку позивача були непереборними та не залежали від його волевиявлення. Така відсутність не була узгоджена з відповідачем, тому є порушенням трудової дисципліни і відповідно підставою для застосування Відповідачем дисциплінарного стягнення.
Апеляційним судом перевірено процедуру звільнення позивачки, порушень такої процедури не встановлено, наказ про звільнення є законним.
Враховуючи вище викладене колегія суддів погоджується зі висновком суду 1 інстанції, що з боку відповідача була дотримана процедура звільнення позивача. Наказ видано керівником, уповноваженим на вчинення таких дій, на підставі сукупності зібраних доказів. При обранні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення Відповідач дотримався вимог ст. ст. 148, 149 КЗпП України, зокрема, застосував дисциплінарне стягнення не пізніше одного місяця з дня його виявлення, до прийняття рішення намагався отримати письмові пояснення позивача, що не заперечується позивачем по справі. При обранні такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення відповідач врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку прогул без поважних причин протягом періоду з 11.11.2023 року до 07.12.2023 року (згідно з графіком, з яким був ознайомлений позивач), обставини його вчинення без узгодження відсутності на роботі з безпосереднім керівником, відсутність поважних причин невиходу на роботу та підтверджуючих їх доказів. Будь-яких порушень процедури звільнення, які б тягли визнання наказу незаконним і які б вказували на незаконність звільнення та на порушення прав працівника, не доведено, у зв'язку з чим, позов в частині скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є не обґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Матеріалами справи встановлено, що в день звільнення ПрАТ «ДМЗ» здійснена виплата всіх належних Позивачу коштів та проведено розрахунок, що підтверджується відомостями про нараховані та виплачені суми при звільненні (том 1 а.с. 138)
В жовтні 2023 року позивач відпрацював 40,5 годин, а в листопаді 2023 року не працював, в інший час останній був відсторонений від роботи без збереження заробітної плати на підставі наказів (Наказа №397 від 06.10.2023, Наказ №399 від 10.10.2023, Наказ №416 від 20.10.2023, Наказ №28/С від 31.10.2023).
Відповідно Листа ПрАТ ДМЗ №16.4/179 від 07.12.2023, підписаного Начальником відділу кадрів Санжаревською С.М., на адресу позивача ОСОБА_1 було направлено Наказ від 07.12.2023 року №126/Р «Про звільнення ОСОБА_1 », повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільнені. Також зазначена Інформація-повідомлення, про необхідність з'явитись у відділ кадрів підприємства для отримання його трудової книжки. (про що свідчить копія Опис вкладення до цінного листа, список відправлень Укрпошти та копія повідомлення, що повернулось з відміткою про вручення 08.12.2023 ОСОБА_1 ) (том 1 а.с. 134-136)
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованості за час вимушеного прогулу починаючи з 06.10.2023 року.
Однак, будь-яких вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача заробітної плати та інших виплати при звільненні не заявлялось, тому вказане питання не є предметом позову та не впливає на законність звільнення позивача за прогули без поважних причин.
Судом 1 інстанції вірно зазначено, що не виконання позивачем з 06.10.2023 року своїх трудових обов'язків, не є вимушеним прогулом у розумінні встановлених обставин.
Також, колегія суддів погоджується із висновком суду 1 інстанції, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про поновлення на роботі, у задоволенні яких ОСОБА_1 відмовлено.
Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають. Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 27 листопада 2025 року.
Судді: