Справа № 615/2957/25
Провадження № 1-кп/615/180/25
04 грудня 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12025221050000284 від 07.09.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Первомайськ Луганської області, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов'язковість судового рішення згідно із ст. 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Як установлено ст. 298 КУпАП, яка кореспондується із ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Постановою Валківського районного суду Харківської області від 24 липня 2025 року по справі № 615/2006/25, яка набрала законної сили 05 серпня 2025 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Незважаючи на це, ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим з даною постановою, знаючи про позбавлення його права керувати транспортними засобами, маючи реальну можливість виконати постанову Валківського районного суду Харківської області від 24 липня 2025 року, що набрала законної сили, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 06 вересня 2025 року о 14 години 35 хвилин ОСОБА_3 , будучи притягнутим 24 липня 2025 року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно, протягом року, керував транспортним засобом - скутером марки «HONDA DIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та по вул. Ков?язькій в м. Валки Харківської області був зупинений працівником СРПП ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області. У ході перевірки було встановлено, що у ОСОБА_3 маються ознаки наркотичного сп'яніння, а саме розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка особи не відповідає обстановці. ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, на що останній погодився. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», згідно висновку № 2066 від 17 вересня 2025 року результат огляду - перебуває в стані наркологічного сп'яніння (метадон). Вказаними діями ОСОБА_3 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП. Стосовно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 475458 від 06 вересня 2025 року за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Також, 06 вересня 2025 року о 14 години 35 хвилин ОСОБА_3 керував транспортним засобом, а саме: скутером «HONDA DIO», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Ков?язькій в м. Валки Харківської області, при цьому, не маючи права керування таким транспортним засобом. Вказаними діями ОСОБА_3 порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП. Стосовно ОСОБА_3 було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5662933 від 06 вересня 2025 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Постановою Валківського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2025 року по справі № 615/2646/25, яка набрала законної сили 18 листопада 2025 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення та висновки суду.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення (дата, місце, спосіб, інші обставини вчинення кримінальних правопорушень) та правову кваліфікацію не оспорює.
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що постановою Валківського районного суду Харківської області від 24 липня 2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. У подальшому, 06 вересня 2025 року він керував скутером у м. Валки Харківської області та був зупинений працівником поліції, який, у ході розмови, повідомив йому про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, на що він погодився. За результатами такого огляду було встановлено, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУаПА, а також винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Постановою Валківського районного суду Харківської області від 06 жовтня 2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо процесуальних витрат, речових доказів, а також матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке кваліфікується судом за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Мотиви суду при призначенні покарання.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 має середню спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштований, неодружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, розуміння наслідків своїх дій.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченогоОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Згідно з принципами співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.
Виходячи з указаної мети й вищезазначених принципів, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є нетяжким злочином, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, у зв'язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, по справі відсутні обставини, які обтяжують покарання, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання можливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі та без його ізоляції від суспільства.
Таким чином, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправним діянням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальну провадженні відсутні.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався та підстави для його обрання відсутні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 04 грудня 2025 року.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: один DVD-R диск із відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів та реєстраторів зі службових транспортних засобів працівників СРПП ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області, на яких зафіксовані факти вчинення адміністративних правопорушень; копії функціональних обов'язків працівників СРПП ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; копії графіку (зі змінами) несення служби особовим складом СРПП ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; копії графіку несення служби особовим складом СРПП ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; копії книги нарядів ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; копії книга нарядів ВП № 1 Богодухівського РВІ ГУНП в Харківській області; копії журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; копії журналу виїздів та повернення транспортних засобів ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; копії журналу обліку інструктажів водіїв ВП № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області; копії матеріалів адміністративної справи № 615/2006/25 (провадження № 3/615/441/25) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1