Справа №295/16972/25
1-кс/295/6213/25
01.12.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12025060600001805 від 27.11.2025 року, -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому вказав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 27.11.2025 близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 перебував у приміщенні магазину «Аврора» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», що за адресою: м. Житомир, вул. Покровська, 129.
В цей же день, час, місці та за вказаних обставин, в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна із вищевказаного магазину.
Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими, шляхом вільного доступу зі стелажу магазину «Аврора» таємно викрав чуже майно, належне магазину «Аврора» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», а саме:
- сумку для покупок з довгою ручкою, в кількості 1 шт., вартістю 82 грн. 50 коп. без ПДВ;
- гаманець жіночий еко шкіра складий на змійці мік., в кількості 1 шт., вартістю 140 грн. 83 коп. без ПДВ;
- гаманець чоловічий еко шкіра складний, в кількості 3 шт., загальною вартістю 497 грн. 50 коп. без ПДВ;
- гаманець чоловічий еко шкіра складний на кнопці чорний, в кількості 1 шт., вартістю 207 грн. 50 коп. без ПДВ;
- гаманець молодіжний розкладний нубук, в кількості 3 шт., загальною вартістю 622 грн. 50 коп. без ПДВ;
- сумка молодіжна через плече, в кількості 2 шт., загальною вартістю 365 грн. без ПДВ;
- гаманець жіночий еко шкіра складний на кнопці, в кількості 1 шт., вартістю 64 грн. 17 коп. без ПДВ;
- гаманець дитячий складний на кнопці 1 шт., вартістю 82 грн. 50 коп. без без ПДВ;
- сумка крос-боді універсальна текстильна з довгою ручкою, в кількості 1 шт., вартістю 107 грн. 50 коп. без ПДВ;
- сумка-бананка текстильного кольору, в кількості 1 шт., вартістю 107 грн. 50 коп. без ПДВ;
- візитниця-книжка на кнопці з принтом Панда, в кількості 3 шт., загальною вартістю 122 грн. 50 коп. без ПДВ;
- шкарпетки чоловічі зимові вис. Lette з принтом мікс, в кількості 2 шт., загальною вартістю 98 грн. 33 коп. без ПДВ;
- сумка-слінг чоловіча текстильна мілітарі, в кількості 1 шт., вартістю 124 грн. 17 коп. без ПДВ;
- сумка-бананка чоловіча текстильна, в кількості 2 шт. без ПДВ, загальною вартістю 248 грн. 33 коп. без ПДВ;
- сумка-барсетка чоловіча текстильна, в кількості 2 шт., загальною вартістю 331 грн. 67 коп. без ПДВ.
В подальшому, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_5 , місце вчинення кримінального правопорушення залишив та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав магазину «Аврора» ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА», майнової шкоди на загальну суму 3202 грн. 50 коп.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленнями на спец. лінію «102» Житомирського РУП №1 ГУНП в області від 27.11.2025; протоколом огляду місця події від 27.11.2025 року; протоколом затримання особо в порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.11.2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.11.2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 27.11.2025 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 27.11.2025 року; протоколом огляду предмету від 28.11.2025 року; повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 28.11.2025 року; іншими матеріалами кримінального провадження.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Мотивуючи наявність ризиків слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому передбачаючи невідворотність покарання підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, потерпілого шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього. Варто зазначити, що з моменту отримання матеріалів вказаного клопотання підозрюваному стала відомою анкетна інформація свідків, та потерпілого, їх місця проживання та роботи, а відтак з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на таких осіб, якщо відносно нього не буде застосовано запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 10.10.2025 року ОСОБА_5 Корольовським районним судом м. Житомира обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 30.11.2025 року, який останній не виконує та вчиняє нові кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення клопотання та просили застосувати цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що 27.11.2025 о 16 год. 05 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
28.11.2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Слідчий суддя зважає і на те, що при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховання від повторного вчинення злочинів.
Зазначене свідчить про те, що на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не може надавати оцінку «обґрунтованості підозри» в розрізі оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину та остаточної кваліфікації її дій, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
На переконання слідчого судді, прокурором та слідчим в судововому засіданні доведені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слід зазначити, що ризиком, у контексті кримінального провадження, є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Слідчий суддя припускає, що ОСОБА_5 під тяжкістю можливого покарання, яке загрожує останньому у разі доведеності його вини може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду ( п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків в даному провадженні обгрунтований тим, що вказані особи відомі підозрювавному та ще не допитані судом.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Крім того, КПК України закріплює принцип безпосередності дослідження доказів судом, за яким доказами є покази, які безпосередньо надали свідки в судовому засіданні.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 09.02.2022 в справі № 991/8808/21.
Враховуючи, що показання свідків досліджуються судом безпосередньо, вказані учасники кримінального провадження в судовому засіданні ще не допитувались, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу свідків, з метою зміни їх показань, побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій та в подальшому уникнення кримінальної відповідальності. (п. п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , обгрунтований тим, що він раніше судимий за корисліві злочини, та перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом за ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 10.10.2025 р., строк дії якої встановлений до 30.11.2025 р., вчинив новий злочин з корисливих мотивів.
Слідчий суддя враховує обставини статті 178 КПК України, що ОСОБА_5 має молодий вік, за станом здоров'я стаціонарного лікування не потребує, не має міцних соціальних зв'язків (неодружений, не маючий на утриманні дітей), офіційно не працює, відсутність постійного місця проживання, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Більше того, характер та послідовність вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 , у поєднанні з попередніми притягненнями до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття підозрюваного.
За наведених обставин слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання доведеним у судовому засіданні ризикам.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, враховуючи майновий стан підозрюваного, визначає розмір застави у розмір 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 60 560 гривень. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та враховує майновий стан підозрюваного.
На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ст. ст. 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16 год. 05 хв. 26.01.2026 року.
Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., яку має право внести підозрюваний або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира (м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, банк ДКС м. Київ).
У разі внесення застави на підозрюваного покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває (м. Житомир);
- прибувати до слідчого та прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у кримінальному провадження № 12025060600001805.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити - два місяці з моменту внесення застави, але не більше закінчення строку досудового розслідування.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.
Встановити строк дії ухвали в частині тримання під вартою до 26.01.2026 року (включно).
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 15-30 год. 03.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1