Апеляційне провадження № 22-з/824/1415/2025
Справа № 824/126/22
Іменем України
01 грудня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про затвердження мирової угоди в процесі виконання ухвали Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
24 жовтня 2022 до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 33 269 600 грн. (тридцять три мільйони двісті шістдесят дев'ять тисяч шістсот гривень). Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн.
10 січня 2023 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Осадчим С.С. отримано виконавчі листи.
22 жовтня 2025 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта І.М. направив на адресу Київського апеляційного суду для затвердження мирову угоду від 20 жовтня 2025 року, укладену ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в процесі виконання ухвали Київського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року.
Відповідно до ст. 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.
Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав,визначених статтею 206 цього Кодексу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та їх представники просили затвердити мирову угоду, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванюта І.М. підтримав питання затвердження мирової угоди.
Відповідно до змісту мирової угоди в процесі виконання виконавчого провадження № НОМЕР_7, 20 жовтня 2025 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_3 , що в подальшому іменуються сторони, укладено мирову угоду наступного змісту.
Сторони підтверджують, що заборгованість боржника перед стягувачем по виконавчому провадженню № НОМЕР_7 від 06 лютого 2023 року на момент укладення цієї мирової угоди становить 21 269 600 грн.
Сторони дійшли згоди про погашення частини суми боргу боржника в розмірі 11 380 000 грн. перед стягувачем по виконавчому провадженню № НОМЕР_7 від 06 лютого 2023 року шляхом передання боржником у власність стягувача нерухомого майна, що належить боржнику на праві приватної власності, а саме частки нежитлового приміщення, загальною площею 293,2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 1351860480000); частки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 0,15 га., кадастровий номер 3222480600:03:003:0012 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 675162332224); земельну ділянку за адресою Київська область, Києво-Святошинський (Фастівський) район, Віто-Поштова с/рада, загальною площею 0,0667 га., кадастровий номер 3222481200:04:006:0101 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 298333732224), садовий будинок загальною площею 156,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1874281532224); гаражний бокс № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 42,7 кв.м., за адресою м. Київ, гаражно-будівельний кооператив «Теремкі-1», АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1785951880000).
Сторони визнають визначену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Іванютою І.М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 оцінку ринкової вартості нерухомого майна, що належить боржнику, вказаного в п. 4 даної мирової угоди, здійсненого у звітах СОД ФОП ОСОБА_4 про незалежну оцінку нерухомості станом на 24 липня 2025 року, та про експертно-грошову оцінку земельних ділянок станом на 24 липня 2025 року.
Залишок суми боргу боржника перед стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 в розмірі 9 889 000 грн. буде погашений боржником на користь стягувача до 31 грудня 2025 року.
Боржник зобов'язаний до 30 листопада 2025 року надати стягувачу письмові гарантії від надійної банківської установи, або від надійного поручителя щодо своєчасного повного погашення боржником перед стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 залишку боргу в розмірі 9 889 000 грн. в строк до 31 грудня 2025 року.
Стягувач набуває право власності на нерухоме майно, зазначене в п. 4 даної мирової угоди, з моменту вступу в законну силу ухвали Київського апеляційного суду про затвердження (визнання) даної мирової угоди.
Оскільки мирова угода у виконавчому провадженні знаходить своє втілення у певній процесуальній формі, а саме в ухвалі суду про визнання мирової угоди, дана мирова угода вступає в силу з моменту її затвердження Київським апеляційним судом та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цією мировою угодою.
Після набрання законної сили відповідної ухвали суду про затвердження цієї мирової угоди борг боржника перед стягувачем в розмірі 11 380 000 грн. вважається сплаченим та погашеним за рахунок переходу права власності на вказане в п. 4 даної мирової угоди нерухоме майно від боржника до стягувача, а зобов'язання боржника перед стягувачем в даній частині погашення боргу вважаються припиненими.
Сторони дійшли згоди про те, що з дня вступу в законну силу ухвали Київського апеляційного суду про затвердження (визнання) даної мирової угоди, виконавче провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року за виконавчим листом № 824/126/22, виданим Київським апеляційним судом 09 січня 2023 року, підлягає закінченню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Сторони дійшли згоди про те, що в разі, якщо боржник не погасить стягувачу залишок боргу в розмірі 9 889 000 грн. в строк до 31 грудня 2025 року, дана мирова угода, яка має статус виконавчого документа, підлягає пред'явленню стягувачем для її примусового виконання протягом 3 років згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Сторони підтверджують, що дана мирова угода стосується лише прав та обов'язків сторін щодо предмету виконавчого провадження № НОМЕР_7 від 06 лютого 2023 року. Одностороння відмова сторін від мирової угоди не допускається.
Дана мирова угода укладена у відповідності до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 434 ЦПК України у кількості 4 екземплярів: по одному для кожної із сторін; один для приватного виконавця та один для направлення приватним виконавцем для затвердження до Київського апеляційного суду.
Дана мирова угода передається сторонами приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Іванюті Івану Миколайовичу для подальшого звернення до Київського апеляційного суду із заявою про визнання і затвердження мирової угоди у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 від 06 лютого 2023 року.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , номер засобу зв'язку НОМЕР_4 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2
Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_4 , номер засобу зв'язку НОМЕР_6 .
05 листопада 2025 року від боржника ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти І.М. від 23 вересня 2025 року, копії звітів про незалежну оцінку нерухомого майна та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_3 .
Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванюти І.М. від 23 вересня 2025 року, 02 вересня 2025 року до виконавця надійшло клопотання ОСОБА_1 від 26 серпня 2025 року про часткове погашення боргу по виконавчому листу від 09 січня 2024 року № 824/126/22, виданого Київським апеляційним судом, на суму 12 000 000 грн., станом на 23 вересня 2025 року залишок боргу на користь стягувача по виконавчому листу складає 21 269 600 грн.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_3 є власником садового будинку за адресою АДРЕСА_3 , гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_7 , нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , земельної ділянки за адресою Київська область, Києво-Святошинський (Фастівський) район, Віто-Поштова с/рада, загальною площею 0,0667 га., кадастровий номер 3222481200:04:006:0101, земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,15 га., кадастровий номер 3222480600:03:003:0012. На зазначене нерухоме майно накладено арешт постановами приватного виконавця виконавчого округу Київської області Іванюти І.М. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_7.
Згідно звіту про незалежну оцінку нерухомості, складеного СОД ФОП ОСОБА_4 станом на 24 липня 2025 року ринкова вартість нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , становить 10 830 000 грн., а вартість частки вказаного нежитлового приміщення, яка належить ОСОБА_3 - 5 415 000 грн.
Згідно звіту СОД ФОП ОСОБА_4 про експертно-грошову оцінку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 0,15 га., ринкова вартість земельної ділянки станом на 24 липня 2025 року становить 1 810 000 грн., а вартість частки вказаної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 - 905 000 грн.
Згідно звіту СОД ФОП ОСОБА_4 про експертно-грошову оцінку земельної ділянки за адресою Київська область, Києво-Святошинський (Фастівський) район, Віто-Поштова с/рада, загальною площею 0,0667 га., загальна вартість земельної ділянки станом на 24 липня 2025 року становить 870 000 грн.
Згідно звіту СОД ФОП ОСОБА_4 про незалежну оцінку нерухомості, станом на 24 липня 2025 року ринкова вартість садового будинку за адресою АДРЕСА_3 становить 3 770 000 грн.
Згідно звіту СОД ФОП ОСОБА_4 про незалежну оцінку нерухомості, станом на 24 липня 2025 року вартість гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 за адресою м. Київ, ГБК «Теремкі-1» АДРЕСА_4 , становить 420 000 грн.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди, суд дійшов наступних висновків.
Сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою (частина сьома статті 49 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 207 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частини першої статті 255 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.
За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз'яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов'язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі. Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 207 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом (пункт 5 частини першої статті 255 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 185/8179/22 (провадження № 14-84цс24) зазначила, що мирова угода є юридичним документом, який створюється сторонами процесу і затверджується судом з метою вирішення спору шляхом досягнення взаємної згоди. Загальний наслідок укладення мирової угоди полягає в тому, що сторони приймають умови, які для них є прийнятними, замість того, щоб покладати вирішення спору на суд. Тому припинення судового процесу та закриття провадження у справі, за змістом частини четвертої статті 207 ЦПК України, є безальтернативним результатом затвердження судом мирової угоди.
За своїм змістом процедура закінчення розгляду справи укладенням мирової угоди складається з декількох послідовних дій, що вчиняються сторонами та судом: 1) сторони справи укладають мирову угоду; 2) сторони повідомляють суд про укладання мирової угоди, подавши до суду спільну письмову заяву про це; 3) суд роз'яснює сторонам наслідки укладення сторонами мирової угоди; 4) суд перевіряє: чи не обмежені представники сторін вчинити дії з укладання мирової угоди; чи мирова угода укладається сторонами на підставі взаємних поступок; чи стосується мирова угода лише прав та обов'язків сторін; якщо у мировій угоді сторони вийшли за межі предмета спору, то чи мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб; 5) суд постановляє ухвалу, якою: затверджує мирову угоду; вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету; закриває провадження у справі. Затвердження мирової угоди змістовно є сукупністю процесуальних дій і рішень суду та сторін справи, які становлять системну послідовність.
Вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із таким затвердженням.
Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов'язані зі спірними правовідносинами.
Мирова угода є різновидом зобов'язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).
Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов'язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.
Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України).
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).
Як вбачається зі змісту мирової угоди, сторони у справі шляхом укладення цієї угоди мають намір відчужити належне боржнику нерухоме майно на користь стягувача. Тобто, умови мирової угоди є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно, тоді як предметом спору, за яким укладена мирова угода, є стягнення боргу за договором позики.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із стягненням боргу, питання щодо визнання права власності на нерухоме майно не було предметом розгляду суду.
Дослідивши матеріали справи та мирової угоди, суд приходить до висновку, що укладення мирової угоди щодо майна, яке не було предметом спору, має на меті перехід права власності на нерухоме майно в значному розмірі загальною вартістю 11 380 000 грн. та може зводитися до способу уникнення учасниками справи від сплати певної суми податків та інших обов'язкових платежів.
Разом із тим, боржник у виконавчому провадженні не позбавлений можливості виконати рішення суду за рахунок грошових коштів, отриманих в результаті відчуження належного йому нерухомого майна, наслідком чого буде закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», і таким чином процесуальна мета укладення мирової угоди, про затвердження якої просять сторони виконавчого провадження, буде досягнута з урахуванням інтересів всіх осіб та не порушуватиме законних інтересів держави.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди, оскільки її умови суперечать чинному законодавству України.
Керуючись ст. 49, 207, 434 ЦПК України, суд,
Відмовити у затвердженні мирової угоди від 20 жовтня 2025 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № НОМЕР_7 на стадії виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 20 жовтня 2022 року у справі № 10-10/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 04 грудня 2025 року.
Суддя: Кашперська Т.Ц.