Справа № 752/16109/25
Провадження № 2/752/8207/25
Іменем України
04 грудня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ "ФК "Ейс") звернулось до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором № 855665938 в розмірі 32 452,20 грн, а також 2422,40 грн. витрат зі оплати судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 19.12.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 855665938 на суму 12 000,00 грн. Договір укладено в електронній формі з використання електронного підпису відповідача.
На виконання умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 12 000,00 грн 19.12.2021 на банківську карту № 5375-41XX-XXXX-0276 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток №12).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (Додаток №15). Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав 6 вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18).
Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка становить 32 452,20 грн, з яких: 12000 грн тіло кредиту, 20 452,20 грн сума нарахованих та несплачених відсотків.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю.
25 липня 2025 року через систему Електронний суд відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд позовну заяву залишити без задоволення. Посилається на те, що позивач не довів переходу до нього права вимоги за договором, а отже порушення його прав з боку відповідача.
Крім того, на підтвердження своїх вимог позивачем надано заяву на отримання коштів в кредит, в якій зазначено анкетні дані відповідача та неповний номер банківської картки, яка не підписана відповідачем. Матеріали справи не містять доказів, що відповідач пройшов ідентифікацію при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
В матеріалах справи також відсутні докази, що рахунок № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 .
Крім того, відповідач не погоджується з розміром нарахованих відсотків за кредитом та вважає, що розмір відсотків має складати 6 804,00 грн, виходячи зі строку кредитування 30 днів та відсоткової ставки 1,89%.
04 серпня 2025 року позивач через систему Електронний суд подав відповідь на відзив, в якому вказує на те, що відповідач ставить під сумнів укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, однак не надає доказів, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, що будь-які сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку, виписки по зазначеному рахунку, доказів повернення коштів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, що 19 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №855665938 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV27M8Z.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 12 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1. договору).
У п. 1.7 договору сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником («Дисконтний період»), до 18 січня 2022 року.
На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ «Універсал Банк» наддало суду інформацію, що платіжна картка, на яку були перераховані кредитні кошти, № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , номер мобільного телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером ОСОБА_1 , а також підтвердило зарахування на вказаний картковий рахунок 19 грудня 2021 року коштів у сумі 12000 грн.
Вказане спростовує доводи відповідача про ненадання позивачем доказів перерахування коштів на його рахунок.
Заперечуючи проти позову, відповідач також вказував, зокрема, на те, що позивач не надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за кредитним договором.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1 (Додаток №12).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (Додаток №15). Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав 6 вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.
29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е (далі - Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18).
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність ТОВ «ФК «ЕЙС» набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 .
Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору були передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.
Також суд не приймає доводи відповідача про стягнення заборгованості в межах строку кредитування - 30 днів, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами у кредитному договорі було погоджено строк кредитування 30 днів, до 18 січня 2022 року.
Згідно з п.1.8 сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.
Відповідно до п.1.12 сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії на наступних умовах:
1.12.1 зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
1.12.2 з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1 087,70 грн процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно з п.1.7. кредитного договору кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 18 січня 2022 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Відповідно до п.4.2 строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.7 договору. Строку дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п.1.12.1. договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до п.1.9 кредитного договору проценти, в розмірі визначеному договором, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.
Відповідно до п.5.2 договору строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до п. 5.3. Договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Також сторони погодили, що закінчення строку дії договору не звільняє їх від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії договору (п.4.6 кредитного договору).
Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором, заборгованість відповідача становить 32 452,20 грн, що складається з: 12 000 грн - сума заборгованості за тілом; 20 452,20 грн - сума заборгованості за відсотками.
З розрахунків заборгованості, наданих позивачем вбачається, що відсотки у розмірі 20 452,20 грн були розраховані за період з 19 грудня 2021 року по 17 квітня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, боржником неналежним чином виконувалися кредитні зобов'язання. При цьому, позичальник добровільно погодився на дані умови кредитного договору, шляхом його підписання. Також боржник своїм підписом засвідчив, що умови цього Договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов'язків кредитодавця та позичальника та відповідає вільному волевиявленню сторін Кредитного договору.
Згідно з ч.1-2ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1.ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 касаційний суд дійшов такого висновку: «проценти за користування кредитом - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплат врегульований ч.1ст.1048 ЦК України.
Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, порядок виплати якого врегульований ч.2 ст.625 ЦК України, у зв'язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».
Як зазначалося вище, сторони в кредитному договорі узгодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України), так як останні нараховані згідно умов кредитного договору.
Враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом не припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування, та проценти стали нараховуватись як проценти за користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості по відсотках у розмірі 20 452,20 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422,40 грн.
Окрім цього, позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу були надані копії: договору про надання правничої допомоги від 29 травня 2025 року, акта прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2025 року на суму 7 000 грн.
Відзив на позовну заяву не містить заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, клопотання про зменшення чи неспівмірність таких витрат до складності справи, тому суд, вважає за можливе стягнути витрати на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача в повному обсязі, а саме в розмірі 7 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610, 612, 626, 628, 629, 639, 634, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредиту № 855665938 від 19 грудня 2021 року у розмірі 32 452 (тридцять дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 04 грудня 2025 року.
Суддя А.В. Слободянюк