cправа № 377/208/23
провадження №: 2/752/579/25
03.12.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», звернувся до Славутицького міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 31.03. 2023, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.01.2015 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №200205118, за умовами якого останній отримав на умовах повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 20350 грн. з встановленим строком користування з 30.01.2015 по 20.05.2017.
20.07.2010 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» за результатами публічних торгів (аукціону) було укладено договір №7_БМ, за умовами якого останнє набуло права кредитора за договорами, укладеними позичальниками з банком.
Банк, правонаступником якого є ТОВ «Діджи Фінанс», свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, в той час як відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків в повному обсязі та в строк, визначений договором.
Станом на 17.03.2023 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 57297,58 грн., з яких заборгованість за кредитом - 18951,57 грн., заборгованість за відсотками - 38346,01 грн.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 30.01.2015 №200205118 в розмірі 57297,58 грн. та судові витрати в розмірі 2684 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2023 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.
Свою позицію обґрунтув тим, що позивачем не доведено укладання ним кредитного договору з ПАТ «Банк Михайлівський» від 30.01.2015 №200205118, перерахування банком йому коштів за цим договором, відступлення прав вимоги ПАТ «Банк Михайлівський» позивачу, наявність будь-якої заборгованості у нього перед позивачем.
Позивач надав лише електронні копії документів, які є сумнівними та достовірність яких неможливо встановити без дослідження оригіналів письмових доказів.
Позивач не надав первинних фінансово-господарських документів, які підтверджують отримання ним грошей.
Вважає, що позивач не довів, що за договором про відступлення прав вимоги від 20.07.2010 №7_БМ було відступлено право вимоги саме до нього. Він має сумніви у достовірності витягу з Додатку №1 до договору від 20.07.2010 №7_БМ, який є електронним, містить не власноручні підписи представників сторін, що його укладали. Крім того, ОСОБА_2 припинив повноваження керівника ТОВ «Діджи Фінанс» 16.03.2021, а 06.11.2020 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», тому цей документ міг бути створений лише до 06.11.2020.
Зазначав, що за кредитним договором від 30.01.2015 №200205118 спливла позовна давність, оскільки строк кредиту закінчився 31.01.2016, отже строк позовної давності сплив 01.02.2019.
Разом з тим від відповідача надійшло клопотання про проведення фототехнічної експертизи електронного доказу Додатку №1 до договору від 20.07.2010 №7_БМ. Від позивача надійшло заперечення на клопотання про проведення експертизи, пояснення щодо застосування строків позовної давності та відповідь на відзив. В свою чергу відповідачем подано заперечення на відповідь позивача.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача Андрущака С.В. про призначення судової фототехнічної експертизи відмовлено.
01.11.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення, а 30.11.2023 клопотання про долучення доказів.
Враховуючи наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
30.01.2015 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №200205118, який складається з заяви (оферти) від 30.01.2015 №200205118, анкети від 30.01.2015 №1187707, довідки про умови кредитування від 30.01.2015 та тарифів, погоджених відповідачем 30.01.2015.
19.02.2015 відповідач отримав в банку платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується копією складеної ним розписки.
За умовами укладеного договору відповідач отримав кредит (кредитний ліміт) до 50000 грн. на 12 місяців, з фіксованою процентною ставкою.
20.07.2010 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» за результатами публічних торгів (аукціону) було укладено договір №7_БМ, за умовами якого останнє набуло права кредитора за договорами, укладеними позичальниками з банком.
Згідно з додатком №1 до Договору №7БМ від 20.07.2020 ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.01.2015 №200205118 зі строком дії до 20.05.2017 має суму видачі кредиту 20350 грн., загальний залишок заборгованості 57297,58 грн., з яких заборгованість за кредитом - 18951,57 грн., заборгованість за відсотками - 38346,01 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд відзначає, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 30.01.2015 №200205118 становить суму, що зазначена у додатку №1 до Договору №7_БМ від 20.07.2020 про відступлення прав вимоги.
Оцінюючи обставини, встановлені під час розгляду справи у сукупності з наданими доказами, судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що дійсно між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» 30.01.2015 був укладений кредитний договір №200205118 про надання кредитних коштів у вигляді встановленого ліміту.
У відзиві відповідач заявив про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором від 30.01.2015 №200205118 та зазначав, що він не отримував повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.
Зазначене дає суду підстави для висновку, що дійсно між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» 30.01.2015 був укладений кредитний договір №200205118 про надання кредитних коштів у вигляді встановленого ліміту. Зазначений висновок суду підтверджується також тим, що відповідач отримав в банку 19.02.2015 платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується копією складеної ним розписки і зазначену обставину він не оспорював.
Суд відзначає, що позивач не довів належними та допустимим доказами наявність кредитної заборгованості, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості.
Суд вважає, що додаток №1 до Договору №7БМ від 20.07.2020 про відступлення прав вимоги без банківської виписки з особового рахунку позичальника (первинного фінансово-господарського документу, який би підтверджував отримання відповідачем грошей) жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач в межах встановленого кредитного ліміту, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, а яка частина сплачена не була стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.
З огляду на зазначене слушними є доводи відповідача, що саме первинні фінансово-господарські документи є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних за день операцій, проте вони суду надані не були.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність підстав для стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором від 30.01.2015 №200205118.
У суду відсутній обов'язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує, оскільки відповідно до приписів ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому суд вважає незмістовними доводи відповідача щодо того, що Додаток №1 до договору від 20.07.2020 №7_БМ, містить не власноручні підписи представників сторін, що його укладали, оскільки ОСОБА_2 припинив повноваження керівника ТОВ «Діджи Фінанс» 16.03.2021, а 06.11.2020 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», тому цей документ міг бути створений лише до 06.11.2020.
Договір про відступлення прав вимоги №7_БМ був укладений 20.07.2020 за результатами відкритих торгів (аукціону), які відбулись 15.06.2020, додаток №1 до договору від 20.07.2020 №7_БМ є реєстром позичальників та/або поручителів, за якими перейшло право вимоги до ТОВ «Діджи Фінанс». Зазначені документи були складені 20.07.2020, тобто до 06.11.2020, що свідчить про те, що уповноважені особи юридичних осіб мали право на їх підписання.
Враховуючи наведене, а також те, що в цій справі не є необхідними спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, і відповідні обставини судом встановлені, підстав для призначення фототехнічної експертизи немає.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, що має наслідком відмову у їх задоволенні. Оскільки суд визнав позовні вимоги необґрунтованими, то строки позовної давності до них не застосовуються.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя Ю.Ю. Мазур