cправа № 752/597/24
провадження №: 2/752/879/25
03.12.2025 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс», в особі представника Підлетейчука М.М., звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15.01.2024 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 03.12.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 0864 - 0080. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 12000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 день, знижена % ставка - 2,00% в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день. Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач порушив умови повернення кредиту і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит , а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед позивачем. У зв'язку з цим станом на 27.11.2023 виникла заборгованість у розмірі 55358,42 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 11049,60 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 44308,82 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 0864 - 0080 від 03.12.2021 в розмірі 55358,42 грн та судові витрати у розмірі 2147,20 грн.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач скористався своїм правом та подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначав, що не визнає позовні вимоги та повністю їх заперечує. Вказував, що кредитний договір дійсно був укладений та позивач виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 12000 грн. у день укладення договору 03.12.2021.
Разом з тим просив звернути увагу, що і відповідач взяті на себе зобов'язання також виконав, повернувши 10.01.2022 суму у розмірі 3800 грн., 20.01.2022 суму у розмірі 11800 грн. та 12.02.2022 суму у розмірі 6000 грн. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 03.12.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 0864 - 0080, який разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Відповідно ч. 1 ст. 13 Законом України «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Також між сторонами погоджено графік платежів.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А606 для підписання кредитного договору № 0864 - 0080 від 03.12.2021, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачеві кредит в сумі 12000,00 грн на особисті потреби, строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 днів, знижена % ставка - 2,00% в день, стандартна % ставка - 3,00 % в день. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі.
Позивачем надано довідку про перерахування суми кредиту № 0864 - 0080 від 03.12.2021, яка здійснювалась за допомогою системи Easypay_api із зазначенням номеру платежу, номеру платіжної картки відповідача, призначення платежу: видача кредитних коштів з договором № 0864 - 0080 від 03.12.2021 у розмірі 12000 грн., чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Таким чином, кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач використав кредитні кошти, однак, умов договору не виконав і не погасив борг.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Разом з тим відповідач зобов'язання взяті на себе виконав частково, повернувши 10.01.2022 суму у розмірі 3800 грн., 20.01.2022 суму у розмірі 11800 грн. та 12.02.2022 суму у розмірі 6000 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Таким чином, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало належні і допустимі докази укладення з ОСОБА_1 кредитного договору № 0864 - 0080 від 03.12.2021 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 12000,00 грн.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 0864 - 0080 від 03.12.2021 становить 55354,42 грн. Дана сума складається з простроченої заборгованості за кредитом - 11049,60 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 44308,82 грн.
Водночас, суд також погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 2147,20 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код: 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 0864 - 0080 від 03.12.2021 в розмірі 55354 (п'ятдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн 42 коп., з яких: прострочена заборгованості за кредитом - 11049 (одинадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 60 коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 44308 (сорок чотири тисячі триста вісім) грн 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ідентифікаційний код: 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Ю.Ю.Мазур