Справа № 953/8443/25
н/п 2/953/3524/25
03 грудня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №953/8443/25 за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією, -
Представник позивача Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - Вірютіна О.В. звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , відповідно до якої просить стягнути з відповідачки на користь КП "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 85248,94 гривні: - 31875,24 гривень заборгованість за договором про постачання теплової енергії з 01.11.2018 по 31.11.2021, - 52381,54 гривень заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.05.2023, - 382,24 гривень абонентська плата за період з 01.12.2021 по 01.11.2023; - 609,92 гривень технічне обслуговування за період з 01.07.2022 по 01.11.2023, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення 1-го поверху № 22-1-1-22-5 загальною площею 46,6 кв.м в літ « А-5», що розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Вищезаначені нежитлові приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опаления, теплопостачания якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об'єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів. Згідно Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі продажу. Регулювання продажу відбувається відносин по постачанню теплової енергії, що призначена для купівлі від Правилами користування тепловою енергією №1198, затвердженими постановою КМУ 03.10.2007р. (далі Правила), що конкретизують норми права загального характеру з метою регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у певній галузі. Відповідно до статті 24 ЗУ «Про теплопостачання» основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Договір Відповідачка не уклала. Відповідно до складеного акту обстеження системи теплоспоживання від 20.12.2018 №174/6534, від 08.01.2020 № 174/7314, № 174/8239 від 05.01.2021, 174/9133 від 11.01.2022- система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача. Постачання теплової енергії відповідачці підтверджується актами про підключення /відключення вбудованого споживача до джерела теплової енергії за 2018-2023pp. Вказані акти підписані балансоутримувачем будинку, зауваження відсутні. На підставі складених актів, КП «Харківські теплові мережі» провели нарахування на користування тепловою енергією без договору з 01.11.2018 по 30.11.2021, відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 . У зв'язку з тим, що житловий будинок, у якому розташовані нежитлові приміщення відповідача, оснащений приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався згідно показань приладу обліку, встановленого у будинку, з урахуванням теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідача. ОСОБА_1 були направлені рахунки про сплату заборгованості. Відповідачка суму нарахувань не сплатила, договір не уклала. Борг за користування тепловою енергією без договору за період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2021 року складає 31875,24 грн.
Щодо користування тепловою енергією за індивідуальним договором (01.12.2021-01.05.2023).
На підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua мережі Інтернет було розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання. складається з: - плати за послуги, що розраховуються виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг; - плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Відкрито особовий рахунок НОМЕР_2 . Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу. факт отримання послуги. Фактом отримания послуги є подача теплової енергії до житлового будинку, в якому розташовані нежитлові приміщення Відповідача, так як є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, що підтверджуються актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалювального сезону. Відповідно до п.5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 (надалі Договір), виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Відповідно до п.32. Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Згідно п.33. Договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію. Заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 52381,54 грн., яка утворилась за період з 01.12.2021 по 01.05.2023.
Також представник позивача вказує, що на виконання вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі Закон) Урядом прийнято постанову від 01 вересня 2021 року № 928 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 808» (далі Постанова). Законом внесено зміни до Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність». Згідно з внесеними змінами, змінено концепцію застосування до споживачів комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та змінено склад витрат, які включаються до плати за абонентське обслуговування. Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування це платіж, який споживач оплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги. Зокрема, абонентська плата включає такі витрати: з укладення договору про надання комунальної послуги; зі здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; з нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги; з обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Відповідно до п.32-Договору, Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Так, відповідно п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-n#Text. Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату. Абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 382,24 грн., яка утворилась за період з 01.12.2022 по 01.11.2023.
Щодо надання послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання. З 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts kharkov.ua 01 червня 2022 року. Відповідно до положень пункту 30 Договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Відповідно до п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги. Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актом готовності до опалювального сезону. Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку. Відповідно п 5 виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором. Відповідно до п. 6 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17.05.2005 № 76. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150. Відповідно до п. 13 Договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду. Заборгованість технічного обслуговувания та поточного внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду ремонту комунальної та інших форм власності складає 609,92 гри, яка утворилась за період з 01.07.2022 по 01.11.2023.
У зв'язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з даним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 14.08.2025, визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 15.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.10.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 03.12.2025, не з'явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Електронним шляхом до суду надійшла заява представника позивача за довіреністю Вірютіної О.В. про розгляд справи без участі представника позивача, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 03.12.2025, не з'явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку. До суду надійшла заява ОСОБА_1 з проханням провести судове засідання ез її участі, зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового засідання, представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за відсутності сторін.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, а саме даними договору дарування від 19 серпня 2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. та зареєстрований в реєстрі за №2194, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 428091071 від 22.05.2025, відповідачці ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення 1 -го поверху №22-1-:-22-5, загальною площею 46,6 кв.м. в літ. А-5, розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі».
Даний факт відповідачкою не заперечується.
Постачання теплової енергії у житловий фонд на потреби опалення здійснюється на підставі розпоряджень місцевих органів влади про початок та закінчення опалювального сезону, а на потреби гарячого водопостачання - протягом року.
Постачання теплової енергії відповідачці підтверджується актами про включення опалення та актами обстеження системи теплоспоживання об'єкту.
Відповідно до складеного акту обстеження системи теплоспоживання від 20.12.2018 №174/6534, від 08.01.2020 № 174/7314, № 174/8239 від 05.01.2021, 174/9133 від 11.01.2022, система опалення зазначених нежитлових приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідачки.
Постачання теплової енергії відповідачці підтверджується актами про підключення /відключення вбудованого споживача до джерела теплової енергії за 2018-2023 роки. Вказані акти підписані балансоутримувачем будинку, зауваження відсутні.
На підставі складених актів, КП «Харківські теплові мережі» провели нарахування на користування тепловою енергією без договору з 01.11.2018 по 30.11.2021, відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 .
У зв'язку з тим, що житловий будинок, у якому розташовані нежитлові приміщення відповідачки, оснащений приладом обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався згідно показань приладу обліку, встановленого з будинку, з урахуванням теплового навантаження на нежитлові приміщення відповідачки.
До грудня 2021 року відповідачка, як власник нежитлових приміщень, фактично споживала поставлену до будинку АДРЕСА_1 теплову енергію без укладення індивідуального договору, проте вартість спожитої енергії не оплачувала.
Вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без договору за період з 01.11.2018 по 30.11.2021 становить 31875,24 гривень, що підтверджується даними розрахунку заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 .
31.10.2021 на офіційному сайті КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Договір), що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України 'Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023), на офіційному сайті КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Даний договір укладався сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Таким чином, з 01.12.2021 по нежитловим приміщенням загальною площею 46,6 кв.м, які розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є відповідачка, укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315.
Позивачем надані розрахунки нарахувань по особовому рахнку № НОМЕР_2 , що належить фізичній особі ОСОБА_1 , що містять основні показники та обгрунтування сум нарахування.
Згідно даних актів виконаних робіт по відпуску теплової енергії, рахунків фактура за період з грудня 2021 по квітень 2024 включно Теплопостачальна організація відпустила ОСОБА_1 теплової енергії на загальну суму 52381,54 гривень.
Доказів оплати спожитої теплової енергії споживачем матеріали справи не містять.
На виконання вимог пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі - Закон) Урядом прийнято постанову від 01.09.2021 № 928 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808» (далі - Постанова).
Законом внесено зміни до Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Згідно з внесеними змінами, змінено концепцію застосування до споживачів комунальних послуг плати за абонентське обслуговування та змінено склад витрат, які включаються до плати за абонентське обслуговування.
Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач оплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги.
Зокрема, абонентська плата включає такі витрати: з укладення договору про надання комунальної послуги; з здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; з нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги; з обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших" функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Так, відповідно п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-n#Text.
Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше. Відповідачам направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.
Станом на 01.11.2023 абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії складає 382,24 гривень, яка утворилася за період з 01.12.2022 по 01.11.2023.
3 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Відповідно до п. 2 Договорів, договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікуванні тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладення договору.
Факт отримання відповідачкою послуги за вказаними нежитловими приміщеннями підтверджується актами готовності до опалювального та актами виконаних робіт по підготовці системи тепло-споживання житлового будинку в осінньо-зимовий період.
Відповідно п. 5 виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.
Відповідно до п. 6 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.
Відповідно до п. 13 Договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідачці направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду.
Станом на 01.11.2023 заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 609,92 гривень, яка утворилася за період з 01.07.2022 по 01.11.2023.
Таким чином, за відповідачкою рахується заборгованість в сумі 85248,94 гривні, з яких: - 31875,24 гривень заборгованість за договором про постачання теплової енергії з 01.11.2018 по 31.11.2021, - 52381,54 гривень заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.05.2023, - 382,24 гривень абонентська плата за період з 01.12.2021 по 01.11.2023; - 609,92 гривень технічне обслуговування за період з 01.07.2022 по 01.11.2023.
КП «ХТМ» на адресу ОСОБА_1 було направлено вимоги про виконання зобов'язання у порядку ст. 530 ЦК України та сплатити заборгованість за надані послуги з теплопостачання.
Правовідносини що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005, Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», Методикою № 315 («Про затвердження Методики розподілу між співвласниками обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.22.2018 № 315), які вірно застосовані судом першої інстанції.
Відповідно до п. 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 (надалі - Договір), виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п. 32 Договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Згідно п. 33 Договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
За правилами ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. У відповідності зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої певні дії ( виконати послугу, сплатити кошти і т. п.), а інша сторона ( кредитор) має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання. Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Законом України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія є товарною продукцією, що призначена для купівлі-продажу.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Так, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач оплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги.
Зокрема, абонентська плата включає такі витрати: з укладення договору про надання комунальної послуги; з здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; з нарахування та стягнення плати за спожиті комунальні послуги; з обслуговування та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших" функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Так, відповідно п. 30 Договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-n#Text.
Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок з моменту укладання індивідуальних договорів, якщо рішенням органів місцевого самоврядування не зазначене інше. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Так, за приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач визначений як фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно положення п. 20 ст.1 ЗУ «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 тепловикористальна установка - комплекс обладнання (пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або комунально-побутових потреб.
Відповідно п. 30 ст.1 ЗУ «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Згідно п. 8 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з'єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору.
Відповідно п. 9 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Згідно п. 11 ст. 3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» тепловикористальне обладнання - комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого
водопостачання і технологічних потреб.
Пунктом 3 передбачено, що споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору;
У п.23 зазначено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Таким чином, незалежно від того чи використовувалося приміщення за цільовим призначенням чи з метою прибутку чи ні, чи фізична особа чи юридична особа, для споживачів теплової енергії застосовується тариф як для юридичних осіб.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно приписів п. 1 р. ІІ Методики № 315 (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходять у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, о прокладені у цих приміщеннях, відповідно до п. 4 р. V Методики.
У відповідності до п. 4 розділу V Методики № 315 (у відповідній редакції від 22.11.2018) Обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення (Qопінд.ф.с), визначається розрахунково або за результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення.
За відсутності результатів енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, при недопущенні виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу до такого приміщення або перешкоджанні їм у доступі до нього для з'ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводу(ів) обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення (Qопінд.ф.с), розраховується за формулою.
Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитловим приміщенням, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань, які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням.
Наданий суду розрахунок теплового навантаження на опалення по ФО ОСОБА_1 виконаний згідно КТМ 204 України 244-94.
У спірному житловому будинку встановлений загальнобудинковий прилад обліку. Окремий прилад обліку в спірному нежитловому приміщенні відсутній.
Таким чином КТМ 204 України 244-94 може застосовуватися для розрахунку теплового навантаження лише окремої житлової або громадської будівлі (споруди) і не може застосовуватися для визначення теплового навантаження окремо для приміщення, яке немає окремої від будинку системи опалення і є складовою частиною будинку.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги- це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач (індивідуальний споживач) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Прожитлово-комунальніпослуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 683/2743/15-ц, провадження № 61-33787св18; від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19.
Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Теплова енергія- це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Частиною 6 статті 19 вказаного закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Абзацом 8 пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Українивід 21липня 2005року №630 передбачено, що централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Пунктом 8 Правил № 630 передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акту на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
17 вересня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води» (далі - Порядок № 169).
Пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 169 визначає, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до мережі (системи) централізованого опалення (теплопостачання) (далі - ЦО) та системи (мережі) постачання гарячої води (далі - ГВП), мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 169).
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (пункт 4 розділу ІІІ Порядку№ 169).
Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проекту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проекту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил (пункт 7 розділу ІІІ Порядку № 169).
Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.
Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 953/24063/19, провадження № 61-5095 св 21.
Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією» від 03.10.2007 №1198 затверджених Постаново Кабінету Міністрів України, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У періоді з грудня 2021 року до квітня 2023 року розподіл теплової енергії між житловою частиною будинку та нежитловими приміщеннями здійснювався згідно з пунктами 20 и 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198 (далі - Правила № 1198), у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку (юридичні особи у житловому будинку мають єдину систему теплопостачання з житловим будинком, та не мають окремих приладів обліку) обсяг фактично спожитої теплової енергії визначався пропорційно тепловим навантаженням (окремо по житловій частині будинку та по кожному нежитловому приміщенню) з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і кількості годин роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень, загальною площею 46,6 кв.м, які розташовані в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Належні відповідачці приміщення знаходяться у житловому будинку, від системи централізованого опалення не відключені. Система їх опалення є неподільною частиною єдиної системи опалення будинку.
Предметом спору і об'єктом цивільно-правових відносин є надання у належні відповідачці приміщення теплової енергії, яка була фактично отримана нею.
Якщо у приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію. Саме теплоносій передає теплову енергію, і тому його наявність в стояках та трубопроводах, що розташовані в приміщенні, підтверджує факт передачі споживачу теплової енергії і відповідно прийняття ним даної теплової енергії.
З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надавались послуги з теплопостачання до вищевказаного житлового будинку, зокрема, і до приміщень відповідачки, що підтверджується актами підключення/відключення споживача до джерела теплової енергії та переліками споживачів до цих актів.
Належні відповідачці приміщення знаходяться у житловому будинку та відповідно мають загальну систему опалення з житловим будинком. Теплові мережі житлового будинку (у тому числі трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення, та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплопостачання.
Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов'язком його співвласників з метою дотримання, зокрема, санітарних норм.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №317/1636/16-ц, провадження №61-19820св18.
Згідно положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів на підтвердження звернення відповідача до органу місцевого самоврядування із заявою про відключення належних нежитлових приміщень від мережі централізованого опалення матеріали справи не містять.
Отже, відповідачка є споживачами послуг з постачання теплової енергії, які надає позивач, та несе обов'язок зі сплати таких послуг незалежно від факту укладення договору між сторонами.
Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, нею не споживались, відповідачкою не надано.
Акти підключення та відключення до теплопостачання будинку в якому знаходяться нежитлові приміщення споживача є належними доказами надання позивачем послуг, адже ці акти свідчать про подачу теплопостачання до конкретного будинку.
Між тим, відповідачкою не спростовані відомості встановлені в актах обстеження системи теплопостачання об'єкту за змістом яких належні відповідачці нежитлові приміщення знаходяться у тепловому контурі житлового будинку та споживач користується тепловою енергією.
Доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, матеріали справи не містять. Отже, відповідачка має обов'язок оплати позивачу вартість отриманих послуг.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживачі повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
З огляду на зазначене, суд, за результатами розгляду справи, вважає доведеним позивачем факт не виконання відповідачкою обов'язку щодо оплати вартості отриманих послуг з постачання теплової енергії в загальній сумі 85248,94 гривні, з яких: - 31875,24 гривень заборгованість за договором про постачання теплової енергії з 01.11.2018 по 31.11.2021, - 52381,54 гривень заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.05.2023, - 382,24 гривень абонентська плата за період з 01.12.2021 по 01.11.2023; - 609,92 гривень технічне обслуговування за період з 01.07.2022 по 01.11.2023.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 статті 142 передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на зазначене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1514,00 гривень.
На підставі частини 1 статті 142 ЦПК України, частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» з наступними змінами, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1514,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст..2- 5, 12, 13, 77, 81, 141, 174, 178, 191, 211, 223, 247, 259, 263-266, 268, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість в загальному розмірі 85248 (вісімдесят п'ять тисяч двісті сорок вісім) гривень 94 копійки, з яких: - 31875,24 гривень заборгованість за договором про постачання теплової енергії з 01.11.2018 по 31.11.2021, - 52381,54 гривень заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.05.2023, - 382,24 гривень абонентська плата за період з 01.12.2021 по 01.11.2023; - 609,92 гривень технічне обслуговування за період з 01.07.2022 по 01.11.2023.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області повернути Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок, що було сплачено згідно з платіжною інструкцією №18590 від 17 грудня 2024 року (дата складання) в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, призначення платежу: 101 31557119 Судовий збір, за позовом КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», Київський районний суд м.Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_3 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя - С.М. Лисиченко