04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №300/6104/24
адміністративне провадження №К/990/48679/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року
у справі №300/6104/24
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та скасування наказу,-
07 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, скаржник), в якому просив: визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за № 1423 від 11 квітня 2024 року про самовільне залишення ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Касаційну скаргу від імені Військової частини НОМЕР_1 підписано Коцаном Володимиром Ярославовичем, який на підтвердження своїх повноважень додав до матеріалів касаційної скарги довіреність, сформовану через підсистему "Електронний Суд".
Разом з тим, із тексту довіреності, сформованої через підсистему "Електронний Суд" слідує, що її видано в порядку передоручення. Так, Дмітрієв Ігор Олександрович, який діє на підставі довіреності від 19.05.2025, виданої щодо Військової частини НОМЕР_1 , уповноважив Коцана Володимира Ярославовича представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 в порядку передоручення.
Своєю чергою, до касаційної скарги додано довіреність, сформовану через підсистему "Електронний Суд", з якої слідує, що Потєшкін Володимир Олександрович, який діє на підставі Витягу з ЄДР від 08.05.2025 щодо Військової частини НОМЕР_1 , уповноважив у порядку передоручення ОСОБА_2 уповноважив представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 .
З наявної в матеріалах справи копії витягу з наказу вбачається, що ОСОБА_3 є командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Поряд з цим, в матеріалах касаційної скарги відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є особами, які діють відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вони здійснюють представництво інтересів Військової частини НОМЕР_1 у порядку самопредставництва.
Ба більше, документу, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 уповноважувати інших осіб представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 , у тому числі й в порядку передоручення, до матеріалів скарги не додано, що унеможливлює визначення повноважень представника, який підписав касаційну скаргу.
Щодо наданої довіреності, якою уповноважено ОСОБА_4 , Верховний Суд зазначає таке.
Суд, зазначає, що 30.09.2016 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016.
Відповідно до положень частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Положеннями частини 4-статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Отже, з 01.01.2020 представництво органів державної влади у справах, провадження в яких розпочато після 30.09.2016, здійснює виключно адвокат.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: "відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)" (частина третя статті 55 КАС України).
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування) або через представника (частина четверта цієї статті).
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Законодавець розмежував поняття "самопредставництво" та "представництво інтересів", які, відповідно, передбачають участь, зокрема, юридичної особи незалежно від порядку її створення у справі через свого керівника, іншу уповноважену особу відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.
У разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка підписує касаційну скаргу, мають бути підтверджені, зокрема: статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відомостями про займану посаду. При цьому, мається на увазі статут, положення органу (юридичної особи), а не його структурного підрозділу.
Так, Верховний Суд зазначає, відповідно до частини четвертої статті 131-2 Конституції України та процесуального законодавства, у малозначних справах допускається участь у суді не адвокатів, а інших осіб.
У такому випадку керівник може уповноважити працівника через довіреність. Представник, який отримав повноваження в порядку передоручення, не може передоручати їх третім особам
Це випливає зокрема, з:
конструкції статті 59 КАС України,
вимог до довіреності юридичної особи,
структури самопредставництва.
Якщо працівник органу отримав повноваження у передоручення, то він не може їх передавати далі, оскільки:
він не є самопредставником, повноваженим законом чи статутом;
його власні повноваження є похідними, виникають з довіреності,;
КАС не передбачає багаторівневого передоручення для органів державної влади;
Отже, передоручення повноважень у порядку самопредставництва можливе лише один раз і виключно в малозначних справах, причому - від керівника органу до іншого працівника цього ж органу.
Жодна інша особа, яка отримала повноваження у передоручення, не має права передавати їх третім особам.
Разом з цим, слід зазначити, що й витяг з ЄДР, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ, як таку, яка може вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень. Указане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 16.09.2021 у справі №280/8728/20, від 28.04.2022 у справі №160/9003/21, від 04.08.2022 у справі №640/12628/21, від 30.05.2024 у справі №569/21495/23.
Так, пункт 13 частини другої статті 9 Закону №755-IV передбачає, що в ЄДР містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
При цьому, згідно з частиною першою статті 10 Закону №755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Особа, яка бере участь у судовому процесі через самопредставництво, не позбавлена права додатково подати інші документи до тих, які визначені статтею 55 КАС України, у тому числі й витяг з ЄДР.
З урахуванням викладеного, Суд доходить висновку, що скаржником не надано доказів належного уповноваження Коцана Володимира Ярославовича на вчинення процесуальних дій від імені скаржника у розумінні частини четвертої статті 55 КАС України, у тому числі й витягу з ЄДР.
Зважаючи на вищенаведене, наявні в матеріалах касаційної скарги довіреності, сформовані через підсистему "Електронний Суд", не можуть достеменно підтверджувати повноваження означених осіб діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання належних доказів на підтвердження повноважень на вчинення процесуальних дій від імені Військової частини НОМЕР_1 у розумінні частини четвертої статті 55 КАС України та з урахуванням положень, наведених у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі №300/6104/24 - залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- надання належних доказів на підтвердження повноважень на вчинення процесуальних дій від імені Військової частини НОМЕР_1 у розумінні частини четвертої статті 55 КАС України та з урахуванням положень, наведених у мотивувальній частині ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк в іншій частині, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду