04 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/496/24
адміністративне провадження №К/990/38980/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л. В.
суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.
перевірив касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «РЕМБУДЗВ'ЯЗОК» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу,
Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 13 червня 2007 року № 4269, виданого ТОВ «Рембудзв'язок» для видобування корисних копалин (промислова розробка) піску на території Олександрівського родовища.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року, у задоволенні позову відмовив.
Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і 22 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати.
Верховний Суд ухвалою від 13 жовтня 2025 року залишив касаційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги. Скаржник мав надати суду касаційну скарги з уточненням підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі та зазначенням виключних обставин, за яких можливий касаційний перегляд справи (з доказами надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)).
На виконання вимог ухвали від 13 жовтня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху скаржник усунув недоліки, які були в ній зазначені.
Разом з тим, касаційна скарга була подана після закінчення строків, установлених частиною другою статті 329 КАС України.
Серед іншого, скаржник не заперечує, що звертається до Суду з касаційною скаргою несвоєчасно, просить поновити строк на касаційне оскарження. Пояснює, що пропуск строку стався з поважних причин. 29 серпня 2025 року, тобто з дотриманням встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся вперше з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2025 року повернув цю касаційну скаргу прокурору, оскільки вона не відповідала вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України ? касаційна скарга подана особою, посадове становище якої не зазначено. Цю ухвалу Заступник керівника Одеської обласної прокуратури отримав 19 вересня 2025 року і вже 22 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку подав нову касаційну скаргу.
У відображеному в тексті касаційної скарги клопотанні про поновлення строку автор скарги звертає увагу на продемонстроване прокурором добросовісне ставлення до реалізації права на касаційне оскарження, на невеликий відтинок строку, який минув від дати поданої своєчасно первинної касаційної скарги до цієї, нової касаційної скарги, та з посиланням на прописані в Основному Законі та КАС України гарантії забезпечення права на касаційне оскарження, на сталу практику Європейського суду з прав людини просить визнати описані обставини поважними причинами для поновлення строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд зважив на матеріали касаційної скарги, зокрема, на ті з них, які мають юридичне значення для визначення чи з дотриманням строків відбулося касаційне оскарження, і вважає, що названі та наявні в матеріалах касаційної скарги відомості уможливлюють ухвалення рішення про поновлення строків на касаційне оскарження.
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури з касаційною скаргою про перегляд рішень судів попередніх інстанцій у цій справі звертався раніше і подав скаргу вчасно, але таке подання не зовсім відповідало вимогам процесуального закону щодо форми, підстав та порядку звернення зі скаргою до суду касаційної інстанції. Після повернення первинної касаційної скарги і роз'яснення права на повторне подання касаційної скарги на загальних підставах, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури без надмірного зволікання, відразу подав нову касаційну скаргу.
Верховний Суд надає значення й тому, що повторне подання касаційної скарги відбулося впродовж строку, який за розміром є меншим від встановленого законом загального тридцятиденного строку на подання касаційної скарги, і який потенційно міг би бути визнаний дотриманим, якщо би судове рішення про повернення касаційної скарги, приміром, відбулося раніше і дозволяло би трактувати подання (нової) касаційної скарги у межах строку оскарження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
При цьому, у частині п'ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник послався на підпункти «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, вказуючи, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1-4 наведеної вище норми процесуального Закону.
Заявник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 72, 73, 76, 102 КАС України у подібних правовідносинах щодо оцінки висновків експертизи про недостовірність офіційних документів, які сформовані у межах кримінального провадження, за яким на час розгляду справи відсутній вирок суду.
Також заявник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме частину другу статті 26 Кодексу України про надра без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 23 вересня 2025 року у справі № 240/29638/23 та від 19 червня 2025 року у справі № 320/46140/24.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність обставин, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи.
Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, причини пропуску строку на касаційне оскарження визнані поважними, касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Поновити Заступнику керівника Одеської обласної прокуратури строк на подання касаційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі № 420/496/24.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах Держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМБУДЗВ'ЯЗОК» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/496/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л. В. Тацій
Судді А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко