02 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 464/3588/25 пров. № А/857/47726/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Запотічного І.І.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника адвоката Павлюк Оксани Миколаївни, діючої на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 31.10.2025р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Павлюк Оксани Миколаївни, діючої на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (суддя суду І інстанції: Жила В.С., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 12 год. 48 хв. 31.10.2025р., м.Львів),-
27.05.2025р. за допомогою системи «Електронний суд» представник адвокат Павлюк О.М., діюча на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4769006 від 19.05.2025р., на підставі якої притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАПза відсутності події та складу адміністративного правопорушення (а.с.1-4).
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 31.10.2025р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.119-125).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила представник адвоката Павлюк О.М., діюча на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело в своїй сукупності до помилкового вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.128-132).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує неправильною фіксацією поліцейським факту перевищення швидкості керованим позивачем автомобілем, непредставлення під час притягнення до відповідальності належних доказів перевищення швидкості руху, а також документів про повірку технічного приладу, яким проводилося вимірювання швидкості.
Отже, дані, які зафіксовані технічним вимірювальним пристроєм Trucam TC003091, не можуть бути належним доказом по справі. Також поліцейський не мав права використовувати вказаний пристрій, тримаючи його в руках, оскільки такі дії суперечать ст.40 Закону України «Про Національну поліцію»; спірна постанова не містить відомостей про додатки до неї.
Водночас, позивач є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 за № 1560 від 03.05.2025р.
Відповідач Департамент патрульної поліції скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.87-89).
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою поліцейського 2 взводу роти 4 Управління патрульної поліції /УПП/ батальйону патрульної поліції в м.Кременчук УПП в Полтавській обл. Остапович О.В. серії ЕНА № 4769006 від 19.05.2025р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. (а.с.8, 30-31).
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що о 16 год. 47 хв. 19.05.2025р. в с.Кияшки, дорога Полтава - Олександрія 90 км, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ореl Vivaro», номерний знак НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 103 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більше ніж на 50 км/год.; швидкість вимірювалася Trucam TC003091.
Такими діями позивач порушив п.12.4 Правил дорожнього руху /ПДР/, через що був притягнутий до відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, із накладенням штрафу в розмірі 1700 грн.
Із змісту заявленого позову слідує, що ОСОБА_1 не допускав інкримінованих йому порушень ПДР; на нього (як військовослужбовця) не поширюється загальний порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
Приймаючи рішення по справі та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані відповідачем суду докази повністю підтверджують порушення позивачем вимог ПДР, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною та винесеною з дотриманням вимог, встановлених КУпАП.
Окрім цього, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Колегія суддів вважає наведені висновки такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Відповідно до п.12.4 ПДР, затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р., у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.4 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту спірної постанови слідує, що позивачем допущено перевищення установленої швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
При цьому, в складеній постанові серії ЕНА № 4769006 від 19.05.2025р. вказано серійний номер і назву технічного засобу, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху керованого позивачем автомобіля.
Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення як один із можливих доказів по справі не складався, однак відповідачем надані інші беззаперечні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП.
Водночас, під час зупинки поліцейськими автомобіля позивач визнав факт перевищення швидкості руху в населеному пункті, щодо складання інспектором поліції оскаржуваної постанови не заперечував. При цьому, при складанні оскаржуваної постанови позивач будь-яких клопотань, зокрема, щодо надання для ознайомлення доказів правопорушення, не заявляв.
Стосовно представленого під час судового розгляду справи роздрукованого відеофайлу з приладу вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС003091, колегія суддів враховує наступне.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015р. «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з ст.31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні (ч.1).
Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці (ч.2).
Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України (ч.3).
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС003091, стверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31911, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 25.09.2024р. і чинного до 25.09.2025р. (а.с.50).
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/1-2903-2012 від 29.08.2012р. (а.с.49). На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1362 від 02.11.2015р. пристрій TruCam виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.
Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31911 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 до застосування (а.с.51-54).
Належність таких доказів слідує з приписів ст.251 КУпАП, відповідно до яких доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи вказані докази, колегія суддів вважає їх належними, оскільки такі відображені в спірній постанові.
Зафіксовані на них обставини не викликають обґрунтованого сумніву в тому, що саме позивач ОСОБА_1 допустив перевищення швидкості руху керованого ним автомобіля в населеному пункті більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Вказана обставина підтверджується фотознімком та відеозаписом з приладу TruCam LTI 20/20 (а.с.57).
Термін «населений пункт», наведений в п.1.10 ПДР України, має значення як забудована територія, в'їзд на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.49, 5.50. 5.51, 5.52.
Дорожні знаки 5.49, 5.76 розділу 33 ПДР України в с.Кияшки (автодорога М-22 Полтава - Олександрія) відповідають вимогам Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні вимоги. Правила застосування» ДСТУ 4100:2014, не закриті сторонніми предметами та є видимим учасникам дорожнього руху.
Крім того, інформація щодо здійснення патрульними поліцейськими вимірювання швидкості руху транспортних засобів за допомогою технічного приладу TruCam на вказаному вище відрізку шляху знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції.
Під час розгляду справи будь-яких порушень стосовно неправильності встановлення чи невідповідності ДСТУ 4100:2014 дорожніх знаків чи дорожньої розмітки на даній ділянці дороги, де було зафіксоване перевищення позивачем обмеження швидкості руху, не встановлено.
Таким чином, зафіксовані представленими доказами обставини не викликають сумніву в тому, що позивач допустив перевищення швидкості руху керованого ним автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 5.49 «Початок населеного пункту».
Також відповідач надав докази встановлення дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» на спірній ділянці дороги.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCam» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-38/49 від 01.10.2019р. повідомлено, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для тримання в руках під час вимірювань (а.с.54 і на звороті).
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Експертний висновок № 04/05/02-1178/ВС1 від 15.12.2023р. підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ 1SO/IES 10116:2019 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних (термін дії експертного висновку - протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування) (а.с.51).
Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCam» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.
Окрім цього, виробником вищевказаного приладу передбачена система заходів, які нівелюють вібрації та короткочасне переривання лазеру, тому прилад не може здійснювати вимірювання швидкості з більшою похибкою, ніж передбачено виробником та визначено у свідоцтві про повірку.
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Звідси, достовірність інформації про порушення ПДР може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam.
За таких умов доводи апелянта про відсутність належних доказів перевищення швидкості руху в населеному пункті є помилковими.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Спірна постанова серії ЕНА № 4769006 від 19.05.2025р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені в постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Вказана постанова містить посилання на докази вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення, а саме покази вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam.
Відповідно до ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В аспекті наведеного, колегія суддів приходить до переконання про те, що відповідачем представлені належні та допустимі докази вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.
Додатково колегія суддів враховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, за наведених обставин колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що дійсно о 16 год. 47 хв. 19.05.2025р. в с.Кияшки, дорога Полтава - Олександрія 90 км, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ореl Vivaro», номерний знак НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 103 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті більше ніж на 50 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 ПДР.
Швидкість вимірювалася приладом - лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС003091.
На підставі наведеного, відповідач правомірно визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Стосовно особливого порядку притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності колегія суддів враховує приписи ч.1 ст.15 КУпАП, згідно яких за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності (ч.3 ст.15 КУпАП).
Оскільки в розглядуваному випадку позивач не керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, тому застереження ч.3 ст.15 КУпАП на нього не поширюються.
Звідси, за вчинені правопорушення позивач підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах та у визначеному нормами КУпАП порядку.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені представником позивача в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими доводи позивача відхилено.
Таким чином, відповідач правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, а відтак заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.3 ст.268, ст.ст.271, 272, 286, 310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника адвоката Павлюк Оксани Миколаївни, діючої на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 31.10.2025р. в адміністративній справі № 464/3588/25 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
І. І. Запотічний
Дата складання повного судового рішення: 04.12.2025р.