Справа № 580/7345/25 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР
03 грудня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участі секретаря Сова Є.Д.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 вересня 2025 року провадження у справі закрив на підставі п.2 ч.1 ст.238 КАС України.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останню та розглянути справу по суті. В обґрунтування скарги представник позивач зазначив, що рапорт позивача відповідачем належним чином розглянутий не був, оскільки ані наказ про його задоволення, ані обґрунтованої відмови у задоволенні цього рапорту, відповідачем прийнято не було. Зазначені обставини вказують на те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду рапорту.
Натомість, суд першої інстанції, обмежившись посиланням про те, що зникли підстави для оскарження бездіяльності, не звернув уваги та не надав жодної правової оцінки тому, що відповідач не усунув бездіяльність, яка призвела до порушення прав та інтересів позивача і стала підставою для звернення до суду із позовною заявою по теперішній час, а тому законні права та інтереси позивача ніяким чином не відновлено, а суд першої інстанції передчасно та помилково прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження і повинен був зобов'язаний продовжити судовий розгляд справи.
В судове засідання сторони не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції прийняв до уваги заяву позивача про відмову від позову та визнав її такою. що не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси і є достатньою підставою для закриття провадження у справі. При цьому суд зазначив, що оскільки відповідь на рапорт надана 17.06.2025, тобто до звернення позивача з адміністративним позовом (26.06.2025), підстави для закриття провадження згідно п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України відсутні.
Колегія суддів перевірила правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшла таких висновків.
За приписами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Процесуальний порядок вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття відмови від позовної заяви передбачений, зокрема, статтями 47 та 189 КАС України.
Згідно ч.1 ст. 47 КАС України позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до ч.6 ст. 47 КАС України суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
Аналогічні, водночас, більш уточнені положення містяться у статті 189 КАС України.
Згідно статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Аналізуючи положення статті 189 КАС України Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 640/26219/20 вказав, що відмова від позову - це спеціальне процесуальне право позивача. Водночас, відмова від позову має не лише процесуальні, але й матеріально-правові наслідки у вигляді неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге. Суд під час розгляду заяви про відмову від позову повинен з'ясувати дійсні обставини, які спонукали позивача до такого кроку.
У постанові від 20 червня 2019 року у справі № 826/14042/16 Верховний Суд також зауважив, що положення статті 189 КАС України зобов'язують суд, при розгляді заяви про відмову від позову, перевірити можливість впливу закриття провадження на правове становище інших осіб, які можуть зазнати порушення прав, свобод та законних інтересів у результаті закриття провадження в адміністративній справі на підставі прийнятої судом заяви про відмову від позову.
Враховуючи вищевикладені положення, колегія суддів зазначає, що наведеними нормами КАС України передбачено право позивача, як учасника справи, з урахуванням приписів цього Кодексу та керуючись наявною у нього метою, вільно обирати вид власної процесуальної поведінки, в тому числі шляхом відмови від позову на будь-якій стадії судового процесу. Водночас, із огляду на вагомість процесуальних та матеріально-правових наслідків відмови від позову у вигляді неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге, складністю однозначно ідентифікувати при власноручному підписі особу-підписанта, а також з метою запобігання вчинення іншими особами умисних дискредитуючих дій, обов'язковою передумовою прийняття такої відмови судом є роз'яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, а також ретельної/якісної перевірки дійсної відсутності в діях позивача порушень закону чи чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, зокрема учасників справи, що можливо здійснити, за умови наявності раціональних сумнівів та проявляючи розумну обачність (due diligence), зокрема, у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Подібний підхід стосовно необхідності розгляду заяви про відмову від позову у судовому засіданні з викликом сторін висловлений Верховним Судом, зокрема у постановах від 15 лютого 2022 року у справі № 640/8497/21 та від 18 серпня 2023 року у справі № 300/5465/22, де суд вказав, що вирішення заяви про відмову позивача від позову, зокрема з метою роз'яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, потребує виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Як убачається з матеріалів справи, 26.06.2025 представником позивача було надіслано через систему «Електронний Суд» позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в адміністративні справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за матеріалами справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
03.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подано до суду відзив на позовну заяву.
03.09.2025 представником позивача подано до суду заяву про відмову ОСОБА_1 від позовної заяви на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.
05.09.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній просив задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача в повному обсязі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 прийнято відмову від позову. Закрито провадження у справі.
Як убачається з оскаржуваної ухвали суду, розгляд судом поданої представником позивача заяви про відмову від позову відбувався в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Зазначене свідчить про те, що судом першої інстанції під час розгляду вказаної заяви не дотримано обов'язку роз'яснення сторонам наслідків відмови від позову, а також не здійснено перевірки відсутності в діях позивача порушень чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, зокрема, учасників справи.
При цьому зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що судом було взято до уваги подану представником позивача через два дні після подання заяви про відмову від позову відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Статтею 8 КАС України визначено, що всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Цей принцип реалізується, зокрема, наданням особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав і обов'язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
Оскільки про розгляд заяви про відмову від позову у встановленому законом порядку інші учасники справи повідомлені не були, тому суд був позбавлений можливості з'ясування думки, зокрема, відповідача з приводу заявленої позивачем заяви. Вказане свідчить про неврахування судом першої інстанції прав та інтересів інших учасників справи при розгляді заяви про відмову від позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 120/4765/21-а.
На переконання колегії суддів, закриваючи провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст.238 КАС України, суд першої інстанції помилково не врахував зазначених обставин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у даній адміністративній справі.
Підсумовуючи встановлені обставини у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання, а тому, враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та його повноваження щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких