Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1594/25
Провадження № 2-п/382/10/25
04 грудня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Нарольського М. М.,
при секретарі Матвієнко Ю. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мартинюк Марії Русланівни про перегляд заочного рішення Яготинського районного суду Київської області від 12.11.2025 року у справі № 382/1594/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 12.11.2025 у справі № 382/1594/25 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 26 116,01 грн, сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
В листопаді 2025 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд цього заочного рішення, просив його скасувати та призначити справу до розгляду.
В обґрунтування заяви вказував, що заочне рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідач про розгляд справи не повідомлявся; відповідач не погоджується із розрахунками позивача; позивачем не доведено прав переходу вимоги; безпідставно нараховано витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 20.11.2025 року прийнято заяву до розгляду, який призначено у судовому засіданні, викликано учасників справи.
Позивач подав заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення, просить в її задоволенні відмовити з мотивів відсутності підстав для скасування цього рішення.
В засідання представники сторін не з'явилися, в поданих заявах містяться клопотання сторін про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за їх відсутності.
Відповідно до ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали заяви та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
При вирішенні заяви про перегляд заочного рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з вимогами статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 288 ЦПК України).
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про судові засідання повістками за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 101). Крім цього, відповідач повідомлявся засобами ЄСІТС (відповідні довідки містяться в матеріалах справи). Про засідання 12.11.2025 року сторона відповідача була повідомлена, однак не з'явилася в судове засідання, будь-яких заяв чи клопотань матеріали справи не містять.
Суд також звертає увагу, що саме за адресою, яка зазначена безпосередньо у заяві про перегляд заочного рішення, позивач одержав повістку відповідно до повідомлення про вручення, а відповідно до довідки від 18.09.2025 року відповідач був повідомлений засобами ЄСІТС, що підтверджується також відповідними повідомленнями.
Також, суд враховує, що в поданій заяві заявник зазначених обставин не спростовує, про причини неявки не повідомляє. Суд також враховує, що розгляд справи за відсутності учасника справи, який згідно з положеннями національного законодавства вважається повідомленим належним чином, не може розцінюватись як порушення принципу рівності сторін.
Згідно з параграфом 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Христов проти України" ("Khristov v. Ukraine", заява № 24465/04), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" ("Brumarescu v. Romania", заява №28342/95, п. 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу "res judicata", тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу "Рябих проти Росії" ("Ryabykh v. Russia", заява №52854/99, п. 52).
Враховуючи вищевикладене, у даному випадку доводи заявника не можуть бути розцінені судом в якості достатньої підстави для скасування судового рішення.
Суд також зазначає, що з'ясування причин неявки само по собі не може бути підставою для скасування заочного рішення.
Для цього відповідач має зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин, в силу ч. 1 ст. 288 ЦПК України, повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Станом на день подачі заяви про перегляд заочного рішення на спростування мотивів, викладених у рішенні суду, заявник до поданої заяви не надав суду жодного доказу по суті справи. Тобто, фактично відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення.
Суд вважає, що пояснення та докази, на які посилається сторона відповідача у своїй заяві, фактично зводяться лише до його правової позиції щодо предмету спору та фактичної переоцінки доказів та обставин, які судом оцінені і встановлені при ухвалені рішення, тобто заявник фактично не погоджується з прийнятим рішенням, здійсненою судом оцінкою доказів та встановленими обставинами справи і відповідно застосованими нормами чинного законодавства України.
За таких обставин, посилання сторони відповідача не можна визнати доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи в розумінні положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а вони можуть бути підставою для апеляційного перегляду рішення суду, оскільки суд першої інстанції не може скасувати заочне рішення суду для надання іншої правової оцінки тим самим доказам у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування заочного рішення, а тому заяву необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 259-261, 287, 288, 353-355 ЦПК України,
ЗаявуОСОБА_1 в особі представника адвоката Мартинюк Марії Русланівнипро перегляд заочного рішення Яготинського районного суду Київської області від 12.11.2025 у справі № 382/1594/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст складено 04.12.2025 року.
Суддя М. М. Нарольський