П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30570/25
Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,
повний текст судового рішення
складено 12.09.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Морехідного фахового коледжу ім. О.І. Марінеску Національного університету «Одеська морська академія», третя особа - Національний університет «Одеська морська академія», про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Морехідного фахового коледжу ім. О.І. Марінеску Національного університету «Одеська морська академія», третя особа - Національний університет «Одеська морська академія», та просив:
- відкрити судовий процес “Адміністративного провадження» відповідно вимогам ст.2, п.1, п.2 КАС України;
- згідно ст.ст.191, 364, 365-2, 368, 369-2, КК України за приховування публічної інформації признати дії керівника Морехідного фахового коледжу ім.Марінеско ОСОБА_2 корупційними. Та зобов'язати прокуратуру області відкрити кримінальне провадження з занесенням до ЄРДР;
- зобов'язати керівника Морехідного фахового коледжу ім.Марінеско Жовтяка Кирила Івановича прийняти його на відповідну викладацьку посаду та признати час з 20.08.2025р. - час вимушеного прогулу та оплатити йому кошти за час вимушеного прогулу у повному обсязі;
- у зв'язку з необґрунтованими нервовиматуванями та погрозами канцеляристкою при прийомі заяви за №768 від 20.08.2025р., його стан здоров'я як інваліда ІІ групи різко погіршився та вимагає додаткових коштів на лікування.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Морехідного фахового коледжу ім.О.І. Марінеску Національного університету “Одеська морська академія» про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (далі- КАС України).
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 ч.1 першої ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відтак, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач просить відповідно до приписів ст.ст. 191, 364, 365-2, 368, 369-2 Кримінального Кодексу України за приховування публічної інформації признати дії керівника морехідного фахового коледжу ім. Марінеско Жовтяка Кирила Івановича корупційними та зобов'язати прокуратуру області відкрити кримінальне провадження з занесенням до ЄРДР.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем, прокурором передбаченого ч.1 ст.214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5статті 214 КПК України.
На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що зазначена позовна вимога підлягає розгляду у порядку КПК України та не відноситься до компетенції адміністративних судів.
Звертаючись до суду в позовній заяві ОСОБА_1 також просив:
- зобов'язати керівника морехідного фахового коледжу ім. Марінеско Жовтяка Кирила Івановича прийняти його на відповідну викладацьку посаду та признати час з 20.08.2025р. - час вимушеного прогулу та оплатити йому кошти за час вимушеного прогулу у повному обсязі;
- у зв'язку з необґрунтованими нервовиматуванями та погрозами канцеляристкою при прийомі заяви за №768 від 20.08.2025р., його стан здоров'я як інваліда ІІ групи різко погіршився та вимагає додаткових кошт на лікування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно положень пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому, пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування .
Для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (Закон №889-VIII), згідно з преамбулою якого цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №889-VIII державною службою є публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 вказаного Закону посадою державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону .
Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону №889-VIII установлено, що дія цього Закону поширюється на державних службовців міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
За нормами пункту 15 частини третьої статті 3 Закону №889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.
З огляду на обставини цієї справи, судом першої інстанції вірно наголошено, що з позовних вимог позивача вбачається, що він не претендував на посаду та не перебував на посаді, яка віднесена до публічної служби, та не здійснював службову діяльність пов'язану з нею.
Відтак, перебуваючи у відносинах з Державним центром зайнятості, позивач не має статусу державного службовця.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, із трудових правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, апеляційний суд, як і суд першої інстанції наголошує, що спірні правовідносини не пов'язані з проходженням публічної служби, а тому мають вирішуватись за правилами цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №320/2654/19, № 520/6612/17, № 814/2514/ та № 804/2823/16.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства
Резюмуючи усе вищевикладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Морехідного фахового коледжу ім.О.І. Марінеску Національного університету “Одеська морська академія» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено: 03.12.2025 року.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький