№ 201/11997/16-ц
провадження 2/201/1602/2025
03 грудня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
з секретарем Могиліною Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соборного районного суду міста Дніпра в місті Дніпрі клопотання представника відповідача про призначення експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, грошових коштів і витрат,
ОСОБА_1 23 серпня 2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу, грошових коштів і витрат, позовні вимоги змінювалися, доповнювалися і уточнювалися. Ухвалою судді Соборного (на той час Жовтневого) районного суду міста Дніпра провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення засідання, розглядаються клопотання, справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.
У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення по справі судової комплексної почеркознавчої експертизи стосовно вирішення питання про приналежність підпису сторін (обох) в спірному договорі позики від 31 жовтня 2012, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю.В. і зареєстрованого в реєстрі за номером 1019.
Сторона відповідача наполягала на задоволенні клопотання з урахуванням обставин у справі, сторона позивача заперечувала проти вказаного клопотання.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги ст. 12, 76, 77, 103, 104 ЦПК України, заслухавши думку учасників спору та враховуючи, що для з'ясування обставин, вказаних в клопотанні, потрібні спеціальні пізнання, проти чого не заперечують сторони, суд вважає це клопотання обгрунтованим та підлягаючим задоволенню частково.
Крім того, відповідно ст. 84 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, призначення експертизи не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
При цьому суд звертає увагу також на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може з заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.
Враховуючи, що зупинення провадження у справі, у випадку призначення експертизи, є правом суду, вирішуючи дане питання, суд приходить до висновку про не доцільність такого зупинення.
Дослідивши матеріали справи і заяви, клопотання, проти чого заперечувала сторона позивача, суд вважає за необхідним клопотання задовольнити частково: призначити експертизу, оскільки воно обгрунтоване і основане на законі, сторона заявника не довела необхідність комплексного дослідження і в чому воно полягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 103, 104, 107, 116-118, 182, 222, 252, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Призначити по справі судову почеркознавчу експертизу, виконання якої доручити експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім?ї Бродських, 6).
На вирішення експертів поставити наступні запитання:
1.Чи виконаний підпис від імені позичальника ОСОБА_2 на зворотньому боці першого аркушу договору позики від 31 жовтня 2012 року в розділі «підписи» після слів «позичальник» над прізвищем ОСОБА_2 самою ОСОБА_2 чи іншою особою?
2.Чи виконаний підпис від імені позикодавця ОСОБА_1 на зворотньому боці першого аркушу договору позики від 31 жовтня 2012 року в розділі «підписи» після слів «позикодавець» над прізвищем ОСОБА_1 самим ОСОБА_1 чи іншою особою?
3.Чи виконані вказані підписи від імені позичальника ОСОБА_2 на зворотньому боці першого аркушу договору позики від 31 жовтня 2012 року в розділі «підписи» після слів «позичальник» над прізвищем ОСОБА_2 і від імені позикодавця ОСОБА_1 на зворотньому боці першого аркушу договору позики від 31 жовтня 2012 року в розділі «підписи» після слів «позикодавець» над прізвищем ОСОБА_1 одночасно чи з розривом в часі (в той же день)?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за відмову від дачі висновку та дачу завідомо не правдивого висновку по ст. 384, 385 КК України.
В розпорядження експертів надати цивільну справу. Експертне дослідження провести за матеріалами цієї цивільної справи та наданими документами в найкоротші терміни.
Стороні позивача ОСОБА_1 надати експертам для дослідження оригінал договору позики від 31 жовтня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю.В. і зареєстрованого в реєстрі за номером 1019.
Витрати по проведенню експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 ..
Ухвала набрала законної сили 03 грудня 2025 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя -