справа № 166/1451/19
провадження № 1-кп/166/2/25
28 листопада 2025 року сел. Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016030000000059, відомості про яке внесено до ЄРДР 07.04.2016, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 332 КК України,
установив:
Обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про допит свідка ОСОБА_10 у режимі відеоконференції із суду Грузії. Вказав, що необхідність її допиту зумовлена необхідністю усунення суперечностей досліджених доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту з її участю, протоколу впізнання по фото, показань, наданих слідчому в порядку ст. 225 КПК України. Указав, що точне місце проживання ОСОБА_10 йому невідоме. Із вказаним клопотанням звернувся до суду на стадії закінчення з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами, оскільки про право на заявлення такого клопотання на більш ранній стадії ознайомлений не був.
Захисник ОСОБА_4 клопотання підтримала, пояснила, що на досудовому розслідуванні вона зверталася із клопотанням про допит свідка ОСОБА_10 з огляду на порушення права сторони захисту на її перехресний допит під час її допиту за правилами ст. 225 КПК України. Однак постановою прокурора ОСОБА_11 від 22.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання. Відтак просила визнати протиправною постанову прокурора щодо відмови в задоволенні клопотання. Вважає, що така позиція свідчить про намір сторони захисту допитати вказаного свідка.
Інші обвинувачені та захисники, прокурор не заперечили проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши учасників, дійшов такого висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом (ст. 20 КПК України).
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ст. 22 КПК України).
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді (ст. 92 КПК України).
Згідно із ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 224 КПК України с під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з'ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
Стадіями судового провадження є, зокрема, підготовче провадження, судовий розгляд.
Відповідно до ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд, серед іншого, розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Із ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 31.01.2020 захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні звернулася до суду із скаргою, яку обґрунтовувала тим, що в ході досудового розслідування слідчі істотно порушили конституційні права ОСОБА_7 , зокрема право на перехресний допит свідка ОСОБА_10 , яка була допитана в ході досудового розслідування в порядку ст.225 КПК України без участі ОСОБА_7 . Про допит вказаного свідка вона заявила клопотання прокурору 20 листопада 2019 року. Прокурор ОСОБА_11 постановою від 22.11.2019 відмовив у задоволенні клопотання.
Суд ухвалою від 31.01.20 відмовив у задоволенні скарги з огляду на її передчасність, мотивуючи тим, що оцінка доказів здійнюється судом на стадії судового розгляду.
Аналіз положень ч. 2 ст. 303 КПК України свідчить про те, що ця норма не містить імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказує на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та дотримання правил, передбачених ст. 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядається» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. 314-316 КПК України).
За правилами ст. 349 КПК України з метою визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови, в яких зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови. Право проголосити вступну промову першою надається стороні обвинувачення, після чого вступну промову проголошує сторона захисту. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Станом на дату заявлення вказаного клопотання досліджено усі надані сторонами докази, допитано обвинувачених. Суд перебуває на стадії завершення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Проте ні на стадії підготовчого провадження, ні на стадії визначення порядку дослідження доказів та обсягу доказів, які підлягають дослідженню, обвинувачені та їх захисники клопотань про виклик свідків, у тому числі для їх допиту в режимі відеоконференції за правилами міжнародної правової допомоги, не заявляли. До запровадження в Україні воєнного стану та до припинення дії Мінської конвенції про надання міжнародної правової допомоги в кримінальних і цивільних справах така можливість була і щодо свідків ОСОБА_12 , громадянина рф, і щодо ОСОБА_13 , яка постійно проживає у рб.
Кримінальне провадження було призначено до судового розгляду на 06 лютого 2020 року, тобто перебуває у провадженні суду більше 5 років, при чому судові засідання відкладалися із поважних причин.
Таку позицію обвинуваченого суд розцінює як намагання затягнути судовий розгляд.
Відтак підстав для задоволення клопотання суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 22, 95, 349 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про допит свідка ОСОБА_10 , громадянки Грузії, в режимі відеоконференції в порядку міжнародної правової допомоги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.
Дата проголошення повної ухвали 02 грудня 2025 року о 16 год 00 хв.
Суддя Ратнівського
районного суду ОСОБА_1