Справа №500/3838/25
04 грудня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Тернопільській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 9051,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідача наявний податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 5851,23 грн та по військовому збору в сумі 3200,00 грн, який в добровільному порядку не сплачений, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку за рішенням суду.
Ухвалою суду від 02.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення повернуте на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Копія ухвали про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, тому у силу вимог частини одинадцятої статті 126, пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Судом на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду опубліковано повідомлення про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику осіб та зазначено, що після опублікування повідомлення відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи. У разі не надходження відзиву відповідача, або ж заяви про розгляд справи за участю відповідача, справа буде розглянута за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів.
За наведених обставин суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд цієї адміністративної справи.
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, заяв чи клопотань суду не направляв.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на податковому обліку в Чортківській ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області як платник податків.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Також, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно довідки про наявність податкового боргу у відповідача наявний податковий борг перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 9051,23 грн (основний платіж - 8 711,23 грн, штрафна санкція - 340,00 грн) в т.ч.:
по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 5851,23 грн (основний платіж - 5511,23 грн., штрафна санкція - 340,00 грн);
по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 3200,00 грн (основний платіж).
Дана заборгованість виникла згідно поданої до податкового органу зави про застосування спрощеної системи оподаткування №П605 від 17.12.2018, відповідно до якої фізична особа - підприємець ОСОБА_1 на підставі ст.298 ПК України обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зазначивши відповідно до п.291.4 ст.291 ПК України 1 групу платника єдиного податку та застосовано з 01.01.2019р. ставку 9 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати згідно ст.293 ПК України. ФОП ОСОБА_1 згідно ст.295 ПК України щомісячно зобов'язаний сплачувати єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску в сумі 241,56 грн. не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2023 році, у 2024 році - 272,52 грн, у 2024 році - 272,52 грн, а згідно підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України з 1 січня 2025 року щомісячно зобов'язаний сплачувати військовий збір шляхом здійснення авансового внеску в сумі 800,00 грн не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця у 2025 році.
Однак, відповідачем залишилось фактично не сплачені узгоджені податкові зобов'язання:
по єдиному податку з фізичних осіб починаючи з серпня 2023 року по травень (включно) 2025 року в сумі 5511,23 грн (враховано переплату в сумі 56,89 грн);
по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування за січень, лютий, березень, квітень 2025 року в сумі 3200,00 грн.
Також заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого відповідно до податкового повідомлення - рішення №000/6372/2411 від 13.05.2024, винесеного на підставі акта перевірки №3512/19-00-24-11/ НОМЕР_1 від 09.04.2024, яким встановлено порушення пп.49.18.3 п.49.18 ст.49, п.296.2 ст.296 ПК України: несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік та згідно пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 340,00 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення, відповідачем не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошове зобов'язання визначене в ньому, вважається узгодженим.
У відповідності до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (пункт 295.2 статті 295 ПК України).
Згідно п.293.1, ст.293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пункт 293.2 ст.293 ПК України).
Відповідно до пункту 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (перехідні положення) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп (підпункт 2 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Об'єктом оподаткування збором для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (абзац 3 підпункт 1.2 пункту 16- 1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Ставка збору для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, становить - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (абзац 3 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-ІХ (абзац 5 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Згідно підпункту 1.11 пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платники збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників збору, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюється контролюючими органами.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи (пункт 97.3 статті 97 ПК України).
У відповідності до підпункту 97.4.3 пункту 97.4. статті 97 ПК України, особою відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
За положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 ПК України).
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідачу виставлялась та була надіслана податкова вимога №0004008-1306-1900 від 15.07.2024, з часу виставлення якої податковий борг не переривався.
Виникнення та існування такого податкового боргу також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: випискою з інтегрованої картки платника податку, розрахунком суми боргу.
З наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач належним чином надіслав відповідачу для узгодження податкову вимогу.
Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі на суму 9051,23 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 9051,23 грн:
по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 5851,23 грн.
по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування в сумі 3200,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 04 грудня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ: 44143637);
відповідач:
- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуючий суддя Мартиць О.І.