04 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14443/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 07.07.2025 №930030858746 про відмову в призначенні пенсії у зв?язку з втратою годувальника ОСОБА_1 ;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву від 30.06.2025 про призначення пенсії та прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 у зв?язку з втратою годувальника відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХII.
Підставами позову визначено те, що їй протиправно відмовлено у переведені з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника (дружина), а тому має право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058-IV.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 повторно витребувано докази.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 набула право на державне пенсійне забезпечення та з 06.04.2009 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві.
Відповідно до свідоцтва про шлюб (повторно) серії НОМЕР_1 від 29.01.2025 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 30.04.2025 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до пенсійного фонду із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення від 07.07.2025 №930030858746 про відмову у призначені пенсії, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного страхового стажу.
Відповідачем до страхового стажу позивача зараховано всі періоди та в підсумку такий стаж становить 22 роки 02 місяці 07 днів, в той час як ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"» необхідний страховий стаж визначено не менше 30 років.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 року по 21.02.2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Відповідно ч.3 ст.36 Закону України №1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Згідно до ч.1 ст.38 Закону України №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч.2 ст.36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону - довічно.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що необхідною умовою для призначення особі пенсії у зв'язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення факту непрацездатності такої особи.
Статтею 36 Закону України №1058-IV визначено поняття непрацездатної особи. Так, непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV пенсійний вік становить 60 років.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника вона досягла пенсійного віку, отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а отже набула статусу непрацездатності, а відтак мала право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, щодо відсутності у позивача достатнього страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України №1058-IV спростовуються нормами ст.26 та 38 Закону України №1058-IV, якими визначено, що підставою для відношення члена сім'ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу. Таке поняття, як страховий стаж є обов'язковою умовою стосовно годувальника, який помер, що закріплено у ст.36 Закону України №1058-IV.
Відповідно до положень ч.3 ст.36 Закону України №1058-IV, ОСОБА_1 вважається непрацездатним членом сім'ї померлого годувальника її чоловіка ОСОБА_2 , відтак має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 07.07.2025 №930030858746 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 07.07.2025 №930030858746, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області повторно розглянути заяву позивача від 30.06.2025 про перехід з одного виду пенсії на інший та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 07.07.2025 №930030858746.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2025 про перехід з одного виду пенсії на інший та ухвалити відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко