Справа № 420/5956/25
03 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати протокол комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 лютого 2025 року № 2 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- зобов'язати комісію для розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.02.2025 р., зареєстровану за вхідним № 360, та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.02.2025 р. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". 12.02.2025 р. отримав повідомлення, згідно якого протоколом від 06.02.2025 р. № 2 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період та повідомила, що позивач підлягає призову на військову службу на загальних підставах. Причина відмови - перебування родича за кордоном не є підставою, щодо неможливості догляду. Вважає таку відмову протиправною, оскільки та обставина, що у позивача є сестра, не спростовує факт догляду ОСОБА_1 за батьком, так як сестра знаходиться у Німеччині, де отримала статус біженця та має на утриманні чоловіка, який є інвалідом ІІ групи. Крім того, позивач вже неодноразово отримував відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з тих самих підстав та наданих документів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 р., головуючим у справі № 420/5956/25 визначено суддю Токмілову Л.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
24.03.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що з наданих позивачем до заяви документів вбачається, що батько позивача є інвалідом ІІ групи, який згідно висновку ВЛК потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, та у якого є донька ОСОБА_2 . В розумінні Сімейного кодексу України ОСОБА_2 та позивач мають однакові обов'язки утримувати свого батька. Пункт 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" встановлює дві умови для звільнення від мобілізації: військовозобов'язаний має бути зайнятим постійним доглядом за особою, яка потребує постійного догляду згідно висновку ЛКК. Позивач не надав доказів того, що саме він зайнятий постійним доглядом за своїм батьком. У відповідності до облікової картки "Оберіг" військовозобов'язаного ОСОБА_1 відсутні відомості щодо знаходження когось на його утриманні. Отже, позивач сам не оновив свої персональні дані в ТЦК щодо наявності у нього на утриманні батька, за яким він здійснює постійний догляд, тому у комісії не було правових підстав вважати, що він здійснює постійний догляд за хворим батьком. Крім того, згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а позивач проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 , тобто вони з батьком проживають не спільно, не пов'язані спільним побутом.
Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду Пасічник О.Ю. від 29.05.2025 р. № 199 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку із перебуванням головуючого судді Токмілової Л.М. з 20.05.2025 р. у довготривалій соціальній відпустці.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 р., головуючим у справі № 420/5956/25 визначено суддю Бездрабка О.І.
Ухвалою від 30.05.2025 р. справу № 420/5956/25 прийнято до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
05.02.2025 р. позивачем подано голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання відстрочки від призову на військову під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої долучено копії свідоцтва про народження, висновку ЛКК від 05.02.2025 р. № 58, свідоцтва про народження сестри, пенсійного посвідчення чоловіка сестри, свідоцтва про шлюб, паспорта сестри, довідки про статус біженця сестри, витягів з реєстру територіальної громади.
Повідомленням від 12.02.2025 р. № 1/1/63 доведено до відома позивача, що за результатами розгляду заяви протоколом від 06.02.2025 р. № 2 комісією ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причини відмови: перебування родича за кордоном не є підставою, щодо неможливості здійснення догляду.
Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 1 статті 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами ст.65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно із ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.
Воєнний стан в розумінні положень ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 р. № 389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 р. № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).
За приписами ст.1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 5 ст.4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1); мобілізацію провести, зокрема, на території Херсонської області.
Частиною 1 статті 22 Закону № 3543-ХІІ визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
В свою чергу, ст.23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно п.9 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до пунктів 56-57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 58-1 Порядку № 560 передбачено, що військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір'ю дружини (чоловіка). Військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд.
Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Додаток 5 Порядку № 560 визначає Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, відповідно до додатку 5 Порядку № 560 документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України № 3543-XII:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що зайнятий постійним доглядом за батьком, який є інвалідом ІІ групи, при цьому інші працездатні члени сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ним догляд відсутні, а тому наявні підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 є батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 17.11.1999 р. серії 2-18 ЖК № 016159 ОСОБА_3 (батьку позивача) встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.
Відповідно до висновку Комунального некомерційного підприємства "Білозерський центр медичної допомоги" Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної допомоги з догляду на непрофесійній основі від 05.02.2025 р. № 58 за формою № 080-4/о, рекомендовано ОСОБА_3 (батьку позивача) соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ зазначено "перебування родича за кордоном не є підставою, щодо неможливості здійснення догляду".
В той же час суд вважає таку підставу для відмови неправомірною, оскільки сестра позивача ОСОБА_2 перебуває у Німеччині, про що свідчить довідка про статус біженця, та має на утриманні чоловіка - ОСОБА_4 , який відповідно довідки до акту МСЕК від 28.07.2020 р. серії 12 ААБ № 56779 є інвалідом ІІ групи, яка встановлена безстроково, а тому не може здійснювати догляд за своїм батьком, про що вона повідомила заявою від 17.02.2025 р.
Інших осіб першого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_3 , окрім позивача, немає.
Посилання відповідача у відзиві на положення ст.202 СК України, відповідно до якої повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, суд вважає безпідставним, оскільки за приписами цієї статті зазначений обов'язок виникає, якщо члени сім'ї потребують матеріальної допомоги та непов'язаний зі станом здоров'я, встановленою інвалідністю та нездатністю особи до самообслуговування у зв'язку з чим ця особа потребує постійного догляду.
Також суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач не надав доказів того, що саме він зайнятий постійним доглядом за батьком, та що позивач не проживає спільно з батьком, так як вказані підставі зазначені відповідачем у відзиві та не були підставою для відмови позивачу у наданні відстрочки згідно оскаржуваного рішення.
При цьому, відповідачем не зазначено які саме докази підтверджують факт постійного догляду за батьком конкретною особою, а факт реєстрації позивача та його батька в одному населеному пункті, однак за різними адресами, не свідчить про те, що позивач не проживає з батьком та не здійснює постійного догляду за ним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 06.02.2025 р. № 2, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку, то суд зазначає наступне.
Положеннями ч.3 ст.245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд враховує, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.4 ст.9 КАС України).
Таким чином, враховуючи те, що рішенням комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 06.02.2025 р. № 2, позивачу було протиправно відмовлено в оформленні відстрочки від призову, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахуванням висновків суду.
В той же час позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати відстрочку є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем ще не розглянуто заяву позивача про надання відстрочки з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 лише у зв'язку з неправильним формулюванням способу поновлення порушених прав, що не впливає на розмір судового збору, то сплачений позивачем судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом від 06.02.2025 р. № 2, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати комісію з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) від 05.02.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко