Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 грудня 2025 року Справа№200/6667/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивачки ОСОБА_2 загинув під час участі у бойових діях в м. Маріуполі Донецької області. З цієї дати члени сім'ї, батьки та його утриманці набули право на отримання одноразової грошової допомоги. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату їй вищенаведеної допомоги. В подальшому заяву ОСОБА_1 було передано до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте згідно з витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.07.2025 № 57/д, документи повернуті на доопрацювання з тієї підстави, що позивачка не має права на цю допомогу, так як не відноситься до неповнолітньої дитини або непрацездатною (особою з інвалідністю) і не перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_2 . На переконання позивачки, чинне правове регулювання передбачає право на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, дітьми загиблого захисника України.
З огляду на вказане, позивачка в уточненій позовній яві просить суд:
визнати протиправними дії Міністерства оборони України (в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) щодо повернення на доопрацювання документів про призначення позивачці - члену сім'ї загиблого захисника України ОСОБА_2 водія другого відділення 1 стрілецького взводу 1 роти НОМЕР_1 батальйону, НОМЕР_2 бригади ТРО в/ч НОМЕР_3 , одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», оформлені витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.07.2025 № 57/ Д в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
зобов'язати Міністерства оборони України (в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум) повторно розглянути заяву про призначення ОСОБА_1 - члену сім'ї загиблого захисника України ОСОБА_2 водія другого відділення 1 стрілецького взводу 1 роти НОМЕР_1 батальйону, НОМЕР_2 бригади ТРО в/ч НОМЕР_3 , одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Представником Міністерства Оборони України до суду надано відзив. Так, представник відповідача зауважив, що з документів, які були подані ОСОБА_1 для розгляду Комісією Міноборони, неможливо встановити чи відноситься вона до категорії «члени сім'ї» - відповідно до норм Сімейного кодексу України, або до категорії «утриманці» - відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", загиблого ОСОБА_2 .
Отже, оскільки, Комісія Міноборони об'єктивно не має можливості встановити чи відноситься ОСОБА_1 до категорії «члени сім'ї» - відповідно до норм Сімейного кодексу України або до категорії «утриманці» - відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", але не виключає можливості наявності у неї одного з цих статусів та об'єктивної можливості надання нею відповідних підтверджуючих документів, то Комісія Міноборони прийняла рішення про повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання нею належних документів, які б відповідно до норм Сімейного кодексу України чи норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджували її належність до категорії «члени сім'ї» або до категорії «утриманці» загиблого ОСОБА_2 .
Поряд з цим, відповідач зауважує, що Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не відмовляла ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, а, розглянувши подані нею документи і заяву, які стосувались призначення одноразової грошової допомоги лише з підстав, що вона є дочкою загиблого, дійшла до висновку про повернення цих документів на доопрацювання.
Крім того, відповідач звертає увагу, що дітей, не залежно від умови не досягнення ними повноліття, було включено до складу членів сімей загиблих (померлих) осіб, які (члени сім'ї) мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» № 3515-IX від 09.12.2023, який набрав чинності 29.03.2024, тобто вже після дати загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 , яка (дата загибелі) відповідно до пункту 1.4 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану № 45 є датою, станом на яку визначається право осіб на отримання одноразової грошової допомоги.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 08 вересня 2025 року Донецький окружний адміністративний суд залишив позов ОСОБА_1 без руху.
15 вересня 2025 року суд виніс ухвалу, якою клопотання представника позивачки про витребування доказів - задовольнив. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/6667/25. Розгляд адміністративної справи суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребував у ІНФОРМАЦІЯ_5 матеріали звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення їй одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою від 03.12.2025 суд продовжив строк для надання відповідачем відзиву та прийняв відзив.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану продовжено та станом на день винесення рішення суду він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17 серпня 2022 року є донькою ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 20 червня 2023 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
18 квітня 2025 року позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_2
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18 липня 2025 року (Протокол засідання № 57/д від 18.07.2025, пункт 10) документи для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 були повернуті на доопрацювання з метою надання документів, які підтверджують, що відповідно до Сімейного кодексу України повнолітня дочка була членом сім'ї загиблого військовослужбовця (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебувала на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), без яких (документів) неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо повернення на доопрацювання документів про призначення позивачці - члену сім'ї загиблого захисника України ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 41 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).
Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Суд зауважує, що держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника), а тому виключення із кола осіб, які мають право на отримання допомоги, дитини військовослужбовця з підстав дати її народження не відповідає змісту і меті закону.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначається Порядком № 975.
За приписами пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Аналіз правових норм Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975 свідчать про те, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Отже, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім'ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Ці висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.4 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану № 45 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
Отже, приписами зазначеного порядку чітко визначено, що саме на момент загибелі військовослужбовця (в даному випадку станом на 20 квітня 2022 року) визначається право позивачки на отримання одноразової грошової допомоги.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону № 2011-XII, а саме: право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, обставина, що причина смерті батька позивачки пов'язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечується.
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, які відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів (стаття 1 Сімейного кодексу України).
Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Однак на момент смерті батька заявниці діяла попередня редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII, яка передбачала право, зокрема членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, тому факти належності заявників до членів сімей загиблих військовослужбовців підлягають дослідженню. У такому випадку члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця є окремою категорією осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2024 року в справі № 201/14776/23, що спростовує доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 3 СК України стосовно можливості встановлення факту спільного проживання повнолітньої дочки з батьком однією сім'єю, а також можливості віднесення особи, яка не є дитиною в розумінні статті 6 СК України, до сім'ї батьків.
Отже, на дату виникнення спірних правовідносин для досягнення такої мети, як отримання повнолітньою дочкою загиблого військовослужбовця одноразової виплати відповідно до положень Постанови № 168, статті 16-1 Закону № 2011-XII, підлягав установленню факт того, чи є повнолітня дочка членом сім'ї померлого військовослужбовця.
Суд зауважує, що позивачкою не додано до матеріалів справи рішення суду, яким встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , який загинув під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України, та його дочка ОСОБА_1 , на день смерті ОСОБА_2 проживали однією сім'ю, вели спільне господарство та мали взаємні права й обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача, що комісія Міноборони правомірно прийняла рішення про повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання нею належних документів, які б відповідно до норм Сімейного кодексу України підтверджували її належність до категорії «члени сім'ї».
Крім того, суд звертає увагу, що позивачкою також не було надано доказів на підтвердження того, що на момент смерті батька, позивачка перебувала на його утриманні або одержувала від нього допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про повернення на доопрацювання позивачці заяви з метою надання документів, які підтверджують, що відповідно до Сімейного кодексу України повнолітня дочка була членом сім'ї загиблого військовослужбовця (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебувала на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), без яких (документів) неможливо встановити право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року № 37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати не підлягають розподілу у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 132, 139, 192-193, 242-246, 255-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 6, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 03 грудня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб