02 грудня 2025 рокуСправа №160/12657/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- признати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, періодів: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ»;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України наступні періоди: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» - з 21.01.2025.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відмова пенсійного органу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправною, оскільки відповідач протиправно не зарахував у пільговому обчисленні страховий стаж позивача за Списком № 1, а саме періоди: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», що призвело до порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відкрито провадження у справі № 160/12657/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.06.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що робочі місця у періоди пільгової роботи ОСОБА_1 атестовані наказами по підприємству від 29.12.2006 №992, від 26.12.2012 №658, тобто, наявна перерва в проведенні атестації (більш ніж 5 років).
24.06.2025 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 11.06.2018 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком по Списку №1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058-ІV).
21.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив повідомити правові підстави щодо не включення до його пільгового стажу періодів: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ».
19.02.2025 відповідач листом повідомив, що розмір пенсії позивача обчислено виходячи із загального стажу зарахованого по 31.01.2019, що складає 50 років 0 місяці 10 днів (в т.ч. 25 років 5 місяців 22 дні за списком 1) та заробітної плати за період роботи з 01.12.1991 по 30.11.1996 та з 01.03.2004 по 31.05.2018.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року 1% становить 0,52000.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 2,03984.
Середньомісячний заробіток для обчислення Вашої пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (осучаснення пенсій згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії №2148) із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796 складає 16307,44 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 Ч 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн Ч 2,03984).
Індексації пенсії ОСОБА_1 проведені станом на: 01.03.2021; 01.03.2022; 01.03.2023; 01.03.2024;
Загальний розмір пенсії станом на 01.03.2024 складає 8881,24 грн, у тому числі:
8479,87 грн - основний розмір пенсії (16307,44 грн Ч 0,52000);
401,37 грн - доплата за 17 років понаднормового стажу (2361,00 грн х 1 % х 17 років).
Також, надано форму РС-право згідно до якої, до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ».
Не погоджуючись із не зарахуванням пенсійним органом до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періодів: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ», позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
2) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Щодо доводів пенсійного органу про відсутність наказу про атестацію робочого місця, суд зазначає про таке.
За змістом приписів п. 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці(надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно з п. 2 Порядку № 442 основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 Порядку № 442 визначено, що атестація проводиться атестаційною комісією, складі повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.
Відповідно до п. 10 Порядку № 442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, п. 11 Порядку № 442 передбачено, що контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.
Пунктом 4.2 Порядку № 383 визначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Уразі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов'язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.
Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками), за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку № 442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених п. 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 у справі № 679/774/16-а.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 у спірний період, а саме:
- з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 ОСОБА_1 працював машиністом крану металургійного виробництва в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» (Список №1).
Робоче місце атестоване згідно з постановою по комбінату «Про атестацію робочих місць за умовами праці» №992 від 29.12.2006, листом Головного держексперта області за умовами праці №003/07-1-406 від 29.11.2011 про продовження строку дії постанови №992 від 29.12.2006 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 29.12.2012.
Відтак, суд доходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не враховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».
Щодо періоду проходження позивачем військової служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач з 18.07.1986 по 30.11.1986 працював на посаді, робота на якій віднесена до Списку №1, що не заперечується відповідачем. З 12.12.1986 по 21.11.1988 позивач проходив військову службу.
Таким чином, з огляду на положення абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» період проходження позивачем військової служби підлягає зарахування позивачу до пільгового стажу по Списку №1.
Щодо періоду навчання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» До стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Приймаючи до уваги викладене слід зазначити, що період навчання позивача з 01.09.1983 по 15.07.1986 у СПТУ №22 по спеціальності машиніст крану металургійного виробництва також підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку №1.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи пенсійного органу щодо не зарахування вказаних періодів роботи, служби та навчання до пільгового стажу позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому відмова пенсійного органу у зарахуванні вказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача є протиправною.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із вказаного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України наступні періоди: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» - з 21.01.2025.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 1211,20 грн.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн, належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, періодів: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ».
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України наступні періоди: з 01.09.1983 по 15.07.1986 - навчання в СПТУ №22; з 12.12.1986 по 21.11.1988 - строкова військова служба; періоди з 25.12.2006 по 28.12.2006 та з 29.12.2011 по 25.12.2012 роботи в Публічному акціонерному товаристві «ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» - з 21.01.2025.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко