18 вересня 2025 рокуСправа №160/20269/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
11.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРГІОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, 158-6, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69005, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150030307 від 05.03.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01 січня 1992 року по 20 травня 1992 року, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 23.06.1987 та уточнюючої довідки, виданої Алмаликським шахтобудівельним управлінням №22/2-к від 26.02.1992;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу роботи по Списку №1 за періоди: періоди роботи: з 16 червня 1988 року по 16 серпня 1988 року, з 15 червня 1989 року по 31 липня 1989 року та з 10 серпня 1990 року по 20 травня 1992 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 23.06.1987 та уточнюючої довідки, виданої Алмаликським шахтобудівельним управлінням № 22/2-к від 26.02.1992;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26.02.2025 з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.01.2025 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії. За принципом екстериторіальності мою заяву було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Не погоджуючись з даною відмовою позивач 26.02.2025 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За принципом екстериторіальності мою заяву було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області. 05.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняте рішення №047150030307, щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку згідно із п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ. З рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 047150030307 від 05.03.2025 позивач не погоджується, вважає їх протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області правом на подання відзиву не скористався, надало до суду копію пенсійної справи позивача.
31.07.2025р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 26.02.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, визначеному Законом № 1058 та доданими до заяви документами. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150030307 від 05.03.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058. Оскаржуваним рішенням встановлено, що вік позивача 59 років 00 місяців 26 днів. Відповідно до наданих документів страховий стаж складає 24 роки 08 місяців 10 днів. До пільгового стажу не враховано довідку № 22/2 від 26.02.1992, оскільки довідка не відповідає вимогам п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Додаток 5). Відсутній підпис головного бухгалтера (довідка повинна бути підписана керівником установи, начальником відділу кадрів та головним бухгалтером і містити ініціали та прізвище підписанта). Таким чином, спірний періоди роботи з 10.08.1990 по 20.05.1992 під час звернення з заявою про призначення пенсії не було підтверджено у встановленому законом порядку шляхом надання уточнюючої довідки згідно з вимогами п. 20 Порядку № 637.
Третя особа пояснень по суті спору не надало, до суду було надано копію пенсійної справи позивача.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , 22.01.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Додатково вказано, що вік заявника - 59 років 0 місяців 26 днів. Страховий стаж особи - 23 роки 3 місяці 13 днів, з них на роботах із шкідливими і важкими умовами праці зі Списком №1 - 0 років 0 місяців 0 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 26.02.1992 рожу №22/2-К з 10.08.1990 рожу по 20.05.1992 року, оскільки відсутня інформація щодо нездійснення іншою державою пенсійних виплат за відповідний період роботи.
26.02.2025р. позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії.
05.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняте рішення № 047150030307 про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Додатково зазначено, що відповідно до наданих документів страховий стаж складає 24 роки 08 місяців 10 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.
До пільгового стажу не враховано довідку № 22/2 від 26.02.1992, оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наївного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Відсутній підпис головного бухгалтера та відділу кадрів.
Позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150030307 від 05.03.2025, вважає їх протиправними, що стало підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі по тексту Закон № 1058-ІV).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) (далі по тексту Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З аналізу наведених норм вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 року документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових, до страхового та пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 26.02.1992 рожу №22/2-К з 10.08.1990 рожу по 20.05.1992 року, оскільки відсутня інформація щодо нездійснення іншою державою пенсійних виплат за відповідний період роботи; рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.03.2025 № 047150030307 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, до пільгового стажу не враховано довідку №22/2 від 26.02.1992, оскільки довідка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наївного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Відсутній підпис головного бухгалтера та відділу кадрів.
Суд такі доводи відповідача вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за №1451/11731) (далі по тексту Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі Порядок № 637).
Також, згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 23 Порядку № 637 передбачено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Суд, досліджуючи уточнюючу довідку №22/2 від 26.02.1992, встановив, що вона оформлена у відповідності до Порядку № 637 та містить всю необхідну інформацію про роботу позивача в період з 10.08.1990р. по 20.05.1992р. в умовах, що дають право на отримання пільгової пенсії за Списком №1, а отже має бути врахована пенсійним органом підчас вирішення питання про призначення позивачу пільгової пенсії.
Крім того, копіє трудової книжки серії НОМЕР_3 підтверджено період роботи позивача в період з 10.08.1990р. по 20.05.1992р. (запис № 16, № 17, №18).
Згідно частин 1, 2 статті 24-1 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2025 №562 (далі - Порядок № 562), у разі коли в документах, що подаються особою до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії, зазначено періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, у заяві про призначення пенсії така особа зазначає інформацію про те, що вона отримує або не отримує пенсійні виплати в інших державах.
У разі коли у заяві про призначення пенсії особа зазначила інформацію про те, що вона не отримує пенсійні виплати в іншій державі, особа додає до заяви про призначення пенсії документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, які підтверджують факт неотримання таких виплат.
У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.
До надходження відповідних документів до територіального органу Пенсійного фонду України пенсія особі обчислюється без урахування періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, крім випадків відсутності можливості здійснення обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави та документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.
У разі укладення міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом п'яти робочих днів з дати подання особою заяви про призначення пенсії надсилає до органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запит щодо підтвердження нездійснення пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, а в разі неукладення міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, - до МЗС запит щодо передачі органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запиту щодо підтвердження нездійснення в іншій державі пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для обчислення розміру пенсії.
МЗС протягом п'яти робочих днів з дня отримання зазначеного запиту передає дипломатичними каналами іншій державі та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запит з інформацією про те, що всі особисті дані, які будуть зазначені в наданих документах, є конфіденційними. Після отримання документів до даних, які зазначені в них, будуть застосовані вимоги Законів України Про інформацію та Про захист персональних даних, і такі дані будуть використовуватися виключно для потреб, пов'язаних з питаннями загальнообов'язкового державного соціального страхування, визначених законом.
Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР. У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що пунктом 4 Порядку № 562 передбачено, що якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР.
Суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з Російською Федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 № 140/98-ВР.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 було постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
Відтак наразі відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в Російській Федерації, а тому відповідно до вимог пункту 4 Порядку № 562, періоди роботи в Російській Федерації підлягають врахуванню з метою обчислення пенсії позивачу. Натомість вимоги відповідача щодо надання документального підтвердження про неотримання пенсійних виплат від пенсійних органів Російської Федерації є необґрунтованими.
Варто зауважити, що позивач набув стаж до введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Так, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україною у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації припинено співробітництво та обмін поштою з країною-агресором та неможливістю надати запит на звірку достовірності видачі вищенаведених довідок.
При цьому, не зазначення особою в заяві про призначення пенсії інформації про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди на переконання суду не може бути безумовною підставою для відмови у зарахуванні страхового стажу та як наслідок позбавлення особи в отриманні пенсії.
Як наслідок, слід зобов'язати пенсійний орган зарахувати до пільгового стажу період роботи позивача з 10.08.1990 року по 20 травня 1992 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 23.06.1987 та уточнюючої довідки, виданої Алмаликським шахтобудівельним управлінням №22/2-к від 26.02.1992.
З огляду на наведені обставини, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150030307 від 05.03.2025 є необґрунтованими та підлягають скасуванню судом.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу роботи по Списку №1 періоди роботи з 16 червня 1988 року по 16 серпня 1988 року, з 15 червня 1989 року по 31 липня 1989 року, суд зазначає про таке.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, періоди роботи з 16.06.1988 року по 16.08.1988 року, з 15.06.1989 року по 31.07.1989 року не зазначені як такі, що не були враховані в стаж позивача.
Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_3 , позивач займав наступні посади:
з 16.06.1988 року по 16.08.1988 року - підземний учень прохідника підземного з повним робочим днем під землею;
з 15.06.1989 року по 31.07.1989 року - підземний прохідник 4 розряду з повним робочим днем під землею.
Як вбачається з розрахунку стажу форми РС-право періоди роботи позивача з 16.06.1988 року по 16.08.1988 року, з 15.06.1989 року по 31.07.1989 не були враховані пенсійним органом до пільгового стажу за Списком №1.
З огляду на наведене періоди роботи позивача з 16.06.1988 року по 16.08.1988 року, з 15.06.1989 року по 31.07.1989 мають бути враховані до пільгового стажу за Списком №1.
Щодо неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01 січня 1992 року по 20 травня 1992 року, суд зазначає, що вказаний період охоплюється періодом 10.08.1990 року по 20 травня 1992 року, який вже зарахований судом до пільгового стажу позивача за Списком №1.
Відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн. в рівних частинах з кожного.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №047150030307 від 29.01.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №047150030307 від 05.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу роботи по Списку №1 періоди роботи: з 16 червня 1988 року по 16 серпня 1988 року, з 15 червня 1989 року по 31 липня 1989 року та з 10 серпня 1990 року по 20 травня 1992 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 23.06.1987 та уточнюючої довідки, виданої Алмаликським шахтобудівельним управлінням № 22/2-к від 26.02.1992.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26.02.2025, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна