04 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 680/620/25
Провадження № 33/820/842/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Наталюка Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - адвоката Наталюка Н.М. на постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
За постановою суду, 16 серпня 2025 року о 00 год 34 хв у с. Івашківці на вул. Центральна, 1, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21104», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Своїми діями ОСОБА_1 учинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Наталюк Н.М. просив постанову Новоушицького районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року скасувати та закрити провадження у справі через відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що постанова суду першої інстанції є незаконною, передчасною та такою, що була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Стверджував, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсності, оскільки не повністю було встановлено і перевірено всі обставини справи.
Зазначав, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилався на те, що ОСОБА_3 того ж дня (16 серпня 2025 року) з власної ініціативи пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, результат дослідження показав відсутність вмісту алкоголю в його організмі.
Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з'ясував усіх обставин, що і призвело до прийняття протизаконного рішення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Наталюка Н.М. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №424585 від 16 серпня 2025 року, де зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак він відмовився;
- направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук;
- відеозаписом із нагрудних камер поліцейських, якими було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 та факт дотримання працівниками поліції вимог закону; зокрема, водію упродовж години було неодноразово запропоновано на місці зупинки та в медичному закладі пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився.
Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а також керував транспортним засобом.
З відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 має ознаки сп'яніння, однак, відмовився на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Зокрема, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на місці зупинки чи проїхати до медичного закладу, ОСОБА_1 спочатку відмовився, потім просив трохи зачекати та пропонував варіанти вирішення справи без складання протоколу, що беззаперечно свідчило про відмову останнього від виконання вимог п.2.5. ПДР України.
З огляду на викладене, проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи про те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, повністю спростовуються вищенаведеними дослідженими доказами, зокрема, відеозаписами, на яких видно, як ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі, проте він відмовився.
Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за його, як водія участі, зупинка ТЗ, його розмову з працівником поліції, під час якої з'ясувалося, що ОСОБА_1 їде від друзів з якими пив пиво.
Цим доводам місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Невизнання вини розцінюється як форма умисного уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.
Апеляційним судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст.254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, вимог ст.266 КУпАП, відповідних Порядку та Інструкції які регламентують процедуру проведення огляду.
Суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, уважав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність - достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги про самостійне проходження медичного огляду на наявність алкогольного сп'яніння не спростовує наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що полягала у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.
Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.
Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Новоушицького районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Наталюка Н.М. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак