Справа № 309/654/25
Іменем України
04 грудня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів: Собослоя Г.Г., Кожух О.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року, ухвалене головуючим суддею Довжанин М.М., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів
встановив:
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 06.02.2011 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб з відповідачем ОСОБА_1 , який рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року розірвано. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей у розмірі по 750 гривень щомісяця, починаючи з 07 грудня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2020 року збільшено розмір стягуваних аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дітей у розмірі по 1 800 гривень щомісяця до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка вказувала, що діти проживають разом з нею і раніше визначений розмір аліментів не забезпечує мінімальних потреб, які їм необхідні для харчування, придбання ліків, предметів першої необхідності, одягу, здобуття освіти, позашкільних занять.
Вказувала, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі та не може самотужки забезпечити належний рівень утримання дітей. Відповідач має можливість сплачувати аліменти у більшій сумі, має нерегульований дохід.
З врахуванням наведеного ОСОБА_2 просила суд збільшити розмір аліментів з 1 800 гривень до 4 000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року позов задоволено.
Збільшено розмір аліментів та стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 4 000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1 211,20 грн судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. Посилається при цьому на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам справи.
Зазначає, що судом не врахованого того, що позивачкою не доведено того, що її майновий стан погіршився. Крім того не підтверджено належними доказами витрати на дітей, які потребують значного підвищення аліментів. Вважає, що визначена судом сума у розмірі 4000 грн є значною та не відповідає реальним потребам дітей.
Судом не враховано того, що його матеріальний стан не змінився, крім того він несе систематичні витрати пов'язані з утриманням батьків та нової сім'ї.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що з 06.02.2011 по 16.03.2017 сторони перебували в шлюбі. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей у розмірі по 750 гривень щомісяця, починаючи з 07 грудня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 25 червня 2020 року збільшено розмір стягуваних аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дітей у розмірі по 1 800 гривень щомісяця до досягнення дітьми повноліття.
Обґрунтовуючи вимоги про збільшення розміру аліментів, позивачка посилається на те, що з віком витрати на утримання дітей значно зросли, зокрема, на забезпечення харчування, придбання одягу та інших речей повсякденного вжитку, необхідних дітям шкільного віку, лікування, відпочинку, загального розвитку, тощо.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Згідно з статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що в 2025 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривень.
Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері з якою проживають діти на їх утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, лікування, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дітей, тому, в силу вимог ст. 192 СК України, виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
Збільшуючи розмір стягнутих з відповідача аліментів, суд першої інстанції, враховуючи вимоги статей 182, 192 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, матеріальний стан позивачки та відповідача та виходячи з засад якнайкращого забезпечення інтересів неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правильно дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на їх утримання в розмірі по 4 000 грн щомісячно.
Доводи апелянта про те, що він неспроможній сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, не заслуговують на увагу.
Слід зазначити, що відповідач не надав належних доказів того, що він несе систематичні витрати на утримання матері. Висновок №63 на який посилається апелянт не є належним доказом здійснення догляду та матеріального утримання матері відповідача, як особи похилого віку. Крім того, такому висновку була надана оцінка судом першої інстанції.
Слід також зауважити, що перебування на утриманні ОСОБА_1 іншої сім'ї не є підставою для відмови у збільшенні розміру аліментів.
Інших доказів того, що відповідач не має можливості матеріально утримувати своїх дітей та сплачувати аліменти у визначеному судом розміру, такий не надав.
А тому суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов до вірного висновку про задоволення позову.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов до вірного висновку про задоволення позову, відтак, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 13 травня 2025 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді