Справа № 304/2092/24
Іменем України
14 листопада 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого - Собослоя Г.Г.,
суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2025 року у справі № 304/2092/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі однієї шостої заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2024 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2004 по 2024 роки. Від цього шлюбу у них народилося двоє дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою. На даний час остання навчається в Ужгородському національному університеті на денній формі навчання та відповідно до довідки № 183157 датою завершення здобуття освіти є 30 червня 2026 року. Зазначає, що кожного дня доїжджати з дому до м. Ужгорода є важко, тому вона для доньки ОСОБА_5 винаймає квартиру, що на сьогоднішній день є вкрай дорого. При цьому, доньці необхідно купляти дорого вартісні книги, зошити, продукти харчування, оновлення гардеробу та інших речей, необхідних для дитини відповідного віку. Також зазначає, що покрити всі наведені вище витрати їй самостійно важко, а платежів, які надає відповідач, не вистачає, щоб покрити хоча б частину з необхідного. Відповідач є працездатного віку, здоровий, наразі проходить службу у складі Збройних Сил України, його дохід є сталий та достатній для того щоб надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання. У зв'язку з наведеним позивачка звернулася у суд з цим позовом та просить стягнути аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися.
У відзиві на позов представник відповідача - адвокат Чередниченко Ю.В. просив взяти до уваги при ухваленні рішення те, що після припинення сімейних відносин та при вирішенні питання про розірвання шлюбу сторони домовились про те, що ОСОБА_1 залишає колишній дружині та дітям більшу частину майна, яке належало йому з ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, купляє старшій доньці автомобіль марки «Фольксваґен» та сплачує регулярно щомісячно аліменти на утримання дітей у добровільному порядку, а ОСОБА_2 , в свою чергу, не буде звертатися до суду із заявою про стягнення аліментів як на утримання неповнолітньої дитини, так і на утримання повнолітньої доньки на період навчання. Однак, у порушення цієї домовленості, ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 аліментів, а також з цим позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання старшої повнолітньої доньки ОСОБА_4 на період навчання. Зазначає, що на відміну від позивачки відповідач свою частину вищезазначеної домовленості виконав у повному обсязі, в тому числі, до теперішнього часу надсилає на користь позивачки аліменти на утримання дітей в значних розмірах у добровільному порядку, а також ще окремо надсилає грошові кошти на придбання різноманітних подарунків. При цьому вказує, що є військовослужбовцем і на теперішній час захищає Вітчизну від повномасштабної агресії російської федерації, є учасником бойових дій, йому приходиться нести значні витрати грошових коштів на придбання належної військової амуніції та військового знаряддя, щоб вижити в сучасних бойових реаліях. Крім того, з 16 липня 2024 року відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 і йому потрібно облаштовувати нове сімейне життя, оскільки більшу частину майна, яке належало йому з ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, він залишив останній та дітям Златославі і Ліліані. Також він навчається на заочній формі навчання за контрактом у Донбаському державному педагогічному університеті за спеціальністю «Менеджмент» і йому приходиться нести витрати на оплату навчання. Його теперішня дружина ОСОБА_7 є студенткою денної форми навчання, страждає на хронічне захворювання, яке знаходиться в стадії загострення, а тому йому приходиться утримувати і дружину, в тому числі, нести витрати на придбання лікарських препаратів. 07 вересня 2024 року в результаті бомбардування російськими керованими авіабомбами була зруйнована квартира його дружини, в якій він з нею проживав, і тепер відповідачу необхідно орендувати житло, у зв'язку з чим також буде необхідно нести додаткові витрати.
Представник відповідача також зазначив, що в цій конкретній ситуації матеріальний стан дитини задовільний, колишня дружина працює та регулярно отримує заробіток. Крім того, у зв'язку з наявністю багатьох стресових ситуацій, в яких відповідач знаходиться протягом останнього часу, захищаючи свою вітчизну від повномасштабної агресії російської федерації, йому необхідно хоч якось підтримувати своє здоров'я та застосовувати реабілітаційні заходи відповідно до рекомендацій медичних працівників та психологів-реабілітологів, що також потребує деяких грошових витрат.
Крім цього адвокат Чередниченком Ю.В. було порушено питання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що відповідач у справі є військовослужбовцем та несе службу у лавах Збройних Сил України.
Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі - відмовлено.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї шостої частини заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2024 року і до 30 червня 2026 року, тобто до закінчення повнолітньою дитиною навчання, з індексацією суми аліментів відповідно до закону.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив таке в апеляційному порядку, вважає таке незаконним та необґрунтованим і таким, що підлягає зміні.
У скарзі наводить такі доводи.
Під час судового розгляду справи адвокат апелянта заявляв клопотання про виклик та допит в якості свідків : ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які суд першої інстанції задовольнити, втім так і не були виконані. Крім того суд абсолютно необґрунтовано та незаконно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі, чим грубо порушив процесуальні права апелянта.
Суд першої інстанції не врахував, що на утриманні апелянта знаходяться непрацездатні дружина та батьки.
Зазначає, що позивачкою не були надані суду будь-які належні, допустимі, достовірні докази, які б підтверджували обставини, на які позивачка посилається на підтвердження своїх вимог (копії договору оренди житла, неналежні квитанції тощо).
Позовні вимоги визнає частково, оскільки розмір аліментів є занадто завищеним та таким, що не відповідає обставинам справи. Вважає, що судом можуть бути стягнуті на користь позивачки аліменти у розмірі 1/15 частки усіх видів заробітку доходу на місяць, але не більше ніж 10 прожиткових мінімумів, встановлених державою для громадян України відповідного віку.
Крім цього в апеляційній скарзі наводить обставини, які за своїм змістом ідентичні обставинам, наведеним у відзиві на позов.
З урахуванням наведеного, просив суд апеляційної інстанції рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 15.04.2025 у цивільній справі № 304/2092/24 змінити, задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 частково, стягнувши з апелянта на користь позивачки на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на період навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років, аліменти у розмірі1/15 частки (замість 1/6 частки) всіх видів його заробітку (доходів) на місяць.
Відзиву на апеляційну скаргу позивачка не подавала.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05 червня 2004 року, який розірвано рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 березня 2024 року у справі № 304/2776/23, що набрало законної сили 09 квітня 2024 року (а.с. - 15-16).
Від указаного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на теперішній час досягла повноліття, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11 грудня 2012 року (а.с. 6, 7).
Встановлено, що ОСОБА_4 є студенткою денної форми навчання факультету іноземної філології Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет». Термін закінчення навчання - 30 червня 2026 року, що підтверджується як студентським квитком серії НОМЕР_4 , так і довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 183157 від 13 серпня 2024 року, сформованою в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (а.с. 8, 12).
Довідкою про склад сім'ї № 660 від 07 серпня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_4 фактично проживає разом з позивачкою у АДРЕСА_1 (а.с.13).
Відповідно до довідки про доходи № 80 від 05.08.2024, що видана ОСОБА_2 Відділом освіти, культури, молоді та спорту Тур'я-Реметівської сільської ради ОСОБА_2 , загальна сума її доходу за період з лютого 2024 року по липень 2024 року становила 119 950,50 грн (а.с. 14), а за період березень - серпень 2024 року - 120 716 грн (Довідка про доходи № 89 від 18 вересня 2024 року - а.с. 108).
З Інформації з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування станом на 20 вересня 2024 року відомості про будь-який дохід ОСОБА_4 відсутні.
З інформації, що отримана з Державної податкової служби на запит Великоберезнянського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі судом, встановлено, що ОСОБА_1 нараховано за 1 та 2 квартали 2024 року доходів у розмірі 349 599, 86 грн та 386 693, 40 грн відповідно.
Відповідно до судового наказу від 16.08.2024 у справі № 304/2060/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 14 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.36).
З доданих до відзиву платіжних інструкцій від 11.05.2024, 14.04.2024, 21.07.2024, 14.08.2024 вбачається, що ОСОБА_1 перераховував на рахунок ОСОБА_2 аліменти (призначення платежу) у розмірі 10 050 грн (а.с.53-54).
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати таки заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Також, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, суд першої інстанції уважав, що відповідач зобов'язаний утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання, при цьому дитина, яка підлягає утриманню має вік більше 18 років, але менше 23; продовжує навчання; потребує у зв'язку із цим матеріальної допомоги; а відповідач ОСОБА_1 має можливість надавати таку допомогу.
Висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з наведених причин аліментів на утримання повнолітньої доньки сам по собі вірний, разом з тим, колегія суддів вважає, що розмір аліментів є завищеним та таким, що не відповідає обставинам, що мають значення для даної справи та вимогам закону.
Так, матеріалами справи встановлено, що 16.07.2024 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_10 , про що зроблено відповідний актовий запис № 65 Перечинським відділом ДРАЦС в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 - а.с. 41).
Відповідно до рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 04.03.2025 у справі № 243/1165/25, яке відповідно до відомостей, що містяться в ЄДРСР набрало законної сили 04.04.2025 року, з ОСОБА_1 стягнуто на ОСОБА_6 аліменти на її у тримання у розмірі 1/4, починаючи з 10.02.2025 на весь період вагітності ОСОБА_6 , а у випадку народження дитини до досягнення дитиною трирічного віку (а.с.124, https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/125567935).
З огляду на вищенаведене з ОСОБА_1 на користь доньки від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та на користь дружини ОСОБА_6 стягуються аліменти у розмірі по 1/4 на кожну, тобто загальний розмір виплат, які має нести платник, становить 50 % від його доходів, що само по собі є значним фінансовим навантаженням на апелянта, який також потребує коштів для власного існування, забезпечення мінімальних життєвих потреб, навчання, реабілітації тощо. При цьому відповідач не заперечує проти стягнення з нього аліментів у розмірі 1/15 від всіх видів його доходу, що з урахуванням його середнього заробітку за квартал за мінусом утриманого податку (1 квартал 2024 - 349 599,86 грн доходу - 62 927,96 грн податку та 2 квартал 2024 - 386 693,40 грн доходу - 69 604,8 грн податку) становитиме від 19 111,46 грн до 21 139,24 грн на квартал.
У контексті наведених обставин, правових норм, що регулюють дані правовідносини, обов'язку обох батьків утримувати дитину, наявні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру частки стягнутих аліментів, стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/15 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 20 серпня 2024 року і до закінчення повнолітньою дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Щодо порушення процесуального права, а саме щодо невиконання задоволеного судом клопотання про виклик та допит свідків та відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження слід зазначити наступне.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції процесуального закону у зв'язку з невиконанням ухвали суду про допит свідків є істотною, втім не автоматичною та безумовною підставою для скасування рішення суду, оскільки таке порушення могло бути усунуте під час апеляційного розгляду справи, шляхом заявлення відповідного клопотання про допит свідків. Втім апелянт таким правом не скористався, що свідчить про відсутність істотного значення цих доказів для нього. Тому підстав для скасування рішення суду з цих підстав не має, ураховуючи, зокрема і те, що апелянт не просить скасувати рішення суду першої інстанції, а змінити його.
Щодо зупинення провадження у справі, то з урахуванням того, що відповідач користується правничою допомогою адвоката, був представлений адвокатом на судових засіданнях, через нього подав відзив на позов та беручи до уваги документи, які він надав в суді першої інстанції підстав для зупинення провадження у справі у суду першої інстанції не було.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів зазначає, що не всі доводи апеляційної скарги апелянта заслуговують на увагу та є обґрунтованими.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що апелянт не ставить питання про повне скасування рішення суду першої інстанції, а просить його змінити, погоджуючись із необхідністю сплати аліментів, але у меншому розмірі.
В цій частині доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За наведених обставин, беручи до уваги результат виконання сторонами обов'язку доказування обставин, що мають значення в справі, на підставі ст. 376 ч. 1 п. 4 ЦПК України апеляцію слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення судження про необхідність стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі однієї шостої частини заробітку (доходу) відповідача та виклавши у другий та третій абзаци резолютивної частини рішення в редакції суду апеляційної інстанції, а врешті на підставі ст. 375 цього Кодексу залишити рішення суду без змін.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 375, ст. 376 ч. 1 п. 4, ст. 382 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, задовольнити.
Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2025 року змінити, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини рішення у такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї п'ятнадцятої частини заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 серпня 2024 року і до закінчення повнолітньою дитиною навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років».
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 14 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: