Справа № 303/4413/25
Іменем України
14 листопада 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого: Собослоя Г.Г.,
суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КУ «Мукачівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до КУ «Мукачівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради та просив суд поновити його на роботі, стягнути заборгованість по заробітній платі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.03.205 до поновлення на роботі.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 липня 2025 року подану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу, разом з усіма доданими документами.
Не погодившись у зазначеною ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 оскаржив таку у апеляційному порядку та просить скасувати цю ухвалу, та постановити нову, з питань яке вирішив суд першої інстанції з порушенням цього кодексу. Зазначає, що з усіх трьох позовних вимог лише вимога «В» (стягнення заробітної плату за час вимушеного прогулу) вимагає сплати судового збору. На виконання ухвали ним було сплачено 1% суми, про що є доказ і що не заперечує суд в ухвалі від 09.07.2025. Зазначає, що не знав, що слід сплатити 1 211,20 грн, а не 320 грн, оскільки суд в ухвалі не встановив потрібної суми судового збору, через що апелянт діяв на власний розсуд. Зауважує, що на момент подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 усунув недоліки та доплатив 891 грн 20 коп.
У відзиві на апеляційну скаргу КУ «Мукачівський психоневрологічний інтернат» заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 18.06.2025 і визнав неподаною та повернув позивачу позовну заяву.
Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.2 ст.369 ЦПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи наведене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Вимоги до позовної заяви та документів, що до неї додаються, встановлені ст. ст. 175-177 ЦПК України і покликані забезпечити учасникам процесу можливість належно реалізувати свої процесуальні права та виконати процесуальні обов'язки.
Процесуальний наслідок недодержання особою вимог статей 175, 177 ЦПК України при зверненні з позовною заявою передбачений частиною першою статті 185 ЦПК України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.185 ЦПК України).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 18.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Залишаючи скаргу без руху, суд дійшов висновку, що позивач звільнений від сплати судового збору лише за вимоги про поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі, щодо вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то така підлягає оплаті судовим збором, що узгоджується з правовою позицією, викладено в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 307/3251/16 та ухвалі Верховного суду України від 24.01.2020 № 367/682/18.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції, яке стало наслідком повернення позовної заяви, колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений із порушенням вимог процесуального права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст. 3 ЦПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Статтею 5 вказаного закону визначено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини першої статті 5 Закону).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) вказано, що: «середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи».
Разом з тим, суд першої інстанції вказаного не врахував, та дійшов помилкового висновку, що пільга щодо сплати судового збору, яка передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки така не є вимогою про стягнення заробітної плати або поновлення на роботі, а отже підлягає оплаті судовим збором.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 209/2226/22, від 13 березня 2024 року у справі № 127/15018/23
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відтак, позивач звільнений від сплати судового збору в силу положень 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 367 ЦПК України).
З огляду на вищезазначене, повернення судом першої інстанції позовної заяви позивачеві з наведених в ухвалі підстав є необґрунтованим і таким, що суперечить нормам процесуального права.
Керуючись ст. 368, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Мукачівського міськрайонного суду від 09 липня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: