Справа № 302/372/24
Закарпатський апеляційний суд
06.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Міжгірського районного суду від 18 жовтня 2024 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
Ухвалою Міжгірського районного суду від 18 жовтня 2024 року, закрито кримінальне провадження та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України, у зв'язку із втратою суспільної небезпеки.
Речовий доказ у виді оригіналів документів особової справи ОСОБА_6 повернуто в ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 аркуші справи 119-127), всього на 9 аркушах.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 судові витрати у виді вартості судової експертизи у розмірі 3786 гривень 40 коп. (згідно з довідкою Закарпатського НДЕКЦ № СЕ/19/107-23/1184-ПЧ) на користь держави.
Відповідно до обвинувального акту від 26.03.2024 ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, за таких обставин відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» N69/2022 від 24.02.2023 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено про проведення загальної мобілізації. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період. Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу в Україні» визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць, зобов'язані, у тому числі, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для призову на військову службу. Статтею ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу в Україні» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Встановлено, що до відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНІ в Закарпатській області надійшло звернення з ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та зареєстрований АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , будучи визнаним придатним до проходження військової служби згідно протоколу ВЛК N190 від 22.09.2023 року та належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також, про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу, не маючи права на відстрочку, у цей же день, отримав повістку та мобілізаційне розпорядження на 25 вересня 2023 року про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 з подальшою відправкою до військової частини НОМЕР_1 ОМБР, про що він розписався у розписці (корінці) про отримання повістки, без поважних причин, безпідставно не з'явився на визначену дату до ІНФОРМАЦІЯ_4 . З урахуванням вищенаведеного, ОСОБА_9 , ухилився від виконання свого конституційного обов'язку та призову на військову службу за мобілізацією, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022.
18.11.2024 року під час судового засідання у суді першої інстанції обвинувачений і його захисник подали клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності унаслідок зміни обстановки і втрати особою суспільної небезпечності, у зв'язку з наступним. ОСОБА_6 вперше вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, є одруженим і має на утриманні трьох малолітніх дітей : сина ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньку ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_7 .. Також зазначили, що ОСОБА_6 проживає з сім'єю і всі діти перебувають на його утриманні. Вказали, що обвинувачений перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 і 15.10.2024, де йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіку, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, - на строк до 14 жовтня 2025 року. Сторона захисту вважає, що навколо обвинуваченого змінилась обстановка і його особа втратила суспільну небезпеку, бо після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення у нього під час судового розгляду народилась третя дитина і він у встановленому законом порядку отримав відстрочку від військової служби.
Не погодившись з вироком, начальник Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу. Вказує, що у ході судового розгляду, місцевим судом встановлено, що ОСОБА_6 без поважних причин, безпідставно не з'явився на визначену дату до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначає, що під час реєстрації кримінального правопорушення 02.11.2023 ОСОБА_6 не мав права на відстрочку від мобілізації і допустив дії, які мають ознаки ухилення від військової служби в період мобілізації, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України. Апелянт вказує, що згідно ч. 1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст. 48 КК України це право, а не обов?язок суду. Застосування ст. 48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії. Просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв?язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно вимог ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов?язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Стаття 48 КК України передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Таке звільнення може мати місце, коли внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Матеріалами кримінального провадження встановлено, що в судовому засіданні місцевого суду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_13 заявив клопотання про звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності у зв?язку зі зміною обстановки, оскільки обвинувачений перестав бути суспільно небезпечною особою. Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_9 вперше вчинив нетяжке кримінальне правопорушення, є одруженим і має на утриманні трьох малолітніх дітей: сина ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_6 доньку ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 проживає з сім?єю і всі діти перебувають на йог утриманні. ОСОБА_6 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 із 15.10.2024 і зазначений орган надав ОСОБА_6 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як чоловіку, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, - на строк до 14 жовтня 2025 року. Просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 336 КК України на підставі статті 48 КК України у зв?язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження відносно нього закрити. Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав.
Також встановлено, що ОСОБА_6 будучи визнаним придатним до проходження військової служби згідно протоколу ВЛК №190 від 22.09.2023 року та належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу, не маючи права на відстрочку, у цей же день, отримав повістку та мобілізаційне розпорядження на 25 вересня 2023 року про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 з подальшою відправкою до військової частини НОМЕР_1 ОМБР про що він розписався у розписці (корінці) про отримання повістки. Без поважних причин, безпідставно не з?явився на визначену дату до ІНФОРМАЦІЯ_4 , так і під час реєстрації кримінального правопорушення 02.11.2023 останній не мав права на відстрочку від мобілізації і допустив дії, які мають ознаки ухилення від військової служби в період мобілізації тобто ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.
Згідно зі ч. 1 ст. 285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст. 48 КК України це право, а не обов?язок суду. А застосування ст. 48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Тому, враховуючи ці обставини, висновки місцевого суду про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України у зв'язку зі зміною обстановки є помилковими.
Згідно зі ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
За цих обставин, твердження прокурора, які викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, тому вона підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу начальника Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу Міжгірського районного суду від 18 жовтня 2024 року, якою закрито кримінальне провадження та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України, у зв'язку із втратою суспільної небезпеки - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: