Справа № 522/25713/25
Провадження № 2-а/522/609/25
04 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання бездіяльності протиправною, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання бездіяльності протиправною.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Частиною 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже законодавець пов'язує початок перебігу строку на оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з днем ухвалення відповідного рішення (постанови).
Як слідує з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, вона прийнята відповідачем 01.06.2025, проте до суду позивач звернувся з даним позовом лише 24.11.2025, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 286 КАС України.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.
У позовній заяві міститься клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому строку звернення до суду із указаною позовною заявою.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що у вересні з його банківського рахунку було списано кошти на підставі відкритого виконавчого провадження. Він звернувся з відповідною заявою до виконавчої служби та листом № 98015 від 23.10.2025 виконавча служба повідомила йому про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови № 2085-1 від 01.06.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , та направила йому копії матеріалів виконавчого провадження. З приводу прийнятої постанови він особисто письмово звертався до відповідача, проте його заява була проігнорована.
Дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов висновку, що вказані у ньому підстави для поновлення строку не можна визнати поважними, з огляду на таке.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При цьому, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак посилаючись на те, що оскаржувану постанову він отримав від виконавчої служби листом № 98015 від 23.10.2025, позивач не зазначає коли саме ним було отримано зазначений лист виконавчої служби з доданими до нього документами та не надає доказів на підтвердження цього.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних осіб.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З огляду на наведене, суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені позивачем, є неповажними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, суд пропонує позивачу зазначити інші підстави для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Крім того, статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви.
Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України) позивача та відомості про наявність або відсутність у останнього електронного кабінету, а також не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Крім того, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте позивачем у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Також, відповідно до п. п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач, окрім скасування постанови № 2085/1 від 01.06.2025, просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ігнорування розгляду його заяви, проте, не зазначає яку саме заяву було проігноровано відповідачем, а тому позивачу необхідно уточнити свої вимоги та подати до суду позовну заяву, яка має відповідати вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 248 КАС України, -
Підстави пропуску строку звернення до суду, викладені ОСОБА_1 - визнати неповажними.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА