Справа № 601/3706/25
Провадження № 2-а/601/234/2025
04 грудня 2025 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви представника позивача Черничинець Світлани Петрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
На підставі ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року до Кременецького районного суду Тернопільської області надійшла справа ЄУНСС - 500/4292/25, за позовною заявою Черничинець С.П., що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 і зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2025 справу ЄУНСС - 500/4292/25 передано головуючому судді Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальській В.М. та присвоєно новий ЄУНСС №6013706/25.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У ч. 1 ст. 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
На відміну від адміністративної юрисдикції як компетенції адміністративних судів щодо розгляду справ у публічно-правових спорах, підсудність відповідно до КАС України треба розуміти, як розмежування повноважень адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ, котрі належать до адміністративної юрисдикції. Правила підсудності у своїй сукупності певним чином встановлюють алгоритм обрання компетентного адміністративного суду для розгляду і вирішення конкретної справи. Правильне визначення компетентного суду для розгляду і вирішення адміністративної справи має значення для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення в адміністративній справі.
Аналізуючи главу 2 розділу І КАС України суд вважає, що під підсудністю треба розуміти сукупність предметної (статті 20, 21), інстанційної (стаття 22), територіальної (стаття 25) юрисдикції адміністративних судів. За правилами предметної підсудності визначається, який суд (якої ланки) має розглядати адміністративну справу у першій інстанції: місцевий загальний суд як адміністративний суд або окружний адміністративний суд.
Європейський суд з прав людини в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 року зазначив, що фраза «судом встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Частиною першою статті 20 КАС України визначено виключний перелік категорій справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Частиною другою статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
З ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2025 року вбачається, що виходячи з наведених правових норм суд дійшов висновку, що дана справа не підсудна Тернопільському окружному адміністративного суду, оскільки предметом спору у даній справі є дії відповідача, пов'язані із притягненням позивача до адміністративної відповідальності, тому на переконання суду розгляд даної справи віднесений до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду, а не окружного адміністративного суду.
Проте ст. 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. У цій статті наведений вичерпний перелік рішень, які має право ухвалити місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, обов'язковою умовою для віднесення такої справи до підсудності місцевого загального суду як адміністративного суду є наявність справи про адміністративне правопорушення, розглянутої суб'єктом владних повноважень, та прийнятого ним у цій справі рішення.
Отже, адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення. Адміністративна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, підставою для якої є адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З мотивувальної та прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Оскільки, предметом розгляду та вирішення у цій справі є визнання дій суб'єктів владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, не у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає, що ця справа за правилами предметної підсудності підлягає розгляду окружним адміністративним судом.
Згідно Постанови ВП ВС від 26.08.2019 по справі № 855/364/19, якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб'єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов'язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом.
Враховуючи наведене, підстави для розгляду справи № 500/4292/25 Кременецьким районним судом Тернопільської області відсутні, тому суд вважає, що її необхідно повернути до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 20, 29, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У прийнятті до розгляду за підсудністю адміністративної справи № 500/4292/25 (ЄУНСС Кременецького районного суду Тернопільської області №601/3706/25) за позовом представника позивача Черничинець Світлани Петрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Адміністративну справу № 500/4292/25 за позовом представника позивача Черничинець Світлани Петрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя