3/130/1097/2025
130/3106/25
20.11.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
До суду надішли адміністративні матеріали, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 472691, яким водій ОСОБА_1 притягується до відповідальності за те, що 03.10.2025 року о 22 годині 15 хвилин в м.Жмеринка, по вул.Свободи, Жмеринського району, Вінницької області, керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2170» державний номерний знаку НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 правил дорожнього руху, та його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.
По даному факту працівником Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Карась І.В, був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, просив справу скасувати з підстав та обгрунтувань висвітлених у клопотанні адвокатом, оскільки зазначене порушення не вчиняв та докази у матеріалах справи відсутні.
Представник ОСОБА_1 адвокат Смірнов С.М. в судовому засіданні просив закрити справу за наступних підстав.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вважає незаконним та таким, що складений з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не відповідністю вимогам КУпАП, що підтверджується наступним.
Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП і полягають у тому, що він 03.10.2025 року керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння то відповідно до норми ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керував ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння на момент його виявлення працівниками поліції та чи зафіксовано у встановленому порядку працівниками поліції його відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, матеріали надіслані з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області до суду не містять жодних доказів які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Саме по даній причині ОСОБА_1 не визнає себе винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а тому не порушував вимог ПДР України.
Також потрібно звернути увагу на те, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Чинне законодавство, в т.ч. й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, одним з основних елементів складу даного адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом.
Того дня, ОСОБА_1 їхав до дідуся своєї дружини, за кермом перебувала дружина, в ході руху він посварився з дружиною, по причині його постійних підказок як правильно їхати за кермом, внаслідок чого вона зупинила автомобіль та залишила салон автомобіля. Поїхала додому викликавши таксі, при цьому сам ОСОБА_1 не зумівши її зупинити і помиритися з нею, сів на водійське крісло та сидів в автомобілі, очікуючи що за ним приїдуть знайомі. Дружина забрала з собою всі документи на автомобіль. В цей час ззаду його автомобіля, який був у нерухомому положенні, з вимкнутим двигуном, під'їхали та припаркувалися працівники поліції. Повідомили, що в його автомобілі не працює права фара ближнього світла фар, однак як це було встановлено, якщо працівники поліції під'їхали ззаду до його автомобіля незрозуміло. В процесі розмови, лише через 15 хвилин, працівники поліції почули від нього запах алкоголю та в подальшому склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду. При цьому, після вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, двигун не заводив та не приводив автомобіль у рух, тому за кермом їхала дружина, а після конфлікту, він не продовжив рух.
На доданому відеозаписі до протоколу взагалі не видно в русі автомобіль, обставини конфлікту між ОСОБА_1 та дружиною ОСОБА_2 ) підтверджуються їх поведінкою після того як вона повернулася до чоловіка, що зафіксовано відеозаписом. Відмова від проходження огляду зумовлена саме відсутністю фактичного керування автомобілем.
У п. 2.5 Правил дорожнього руху зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Водій, а не пішохід чи пасажир.
До матеріалів справи додано відеозапис, який також не підтверджує відповідну обставину. З цих підстав відеозапис та решта представлених в справі письмових документів суд повинен визнавати неналежними і недопустимими доказами, оскільки ними не зафіксовано факт керування транспортним засобом особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, варто звернути увагу на наступні обставини на те, що у протоколі зазначено «...03.10.2025 року о 22:15 год. в місті Жмеринка по вул. Свободи водій ОСОБА_1 керував автомобілем». Дане твердження повністю спростовується доданим відеозаписом з нагрудної боді камери працівника патрульної поліції, оскільки відповідний відеозапис розпочинається 03.10.2025 року о 22:04, а відповідно ОСОБА_1 ніяк не міг керувати транспортним засобом «ВАЗ 217030» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » 03.10.2025 року о 22:15, як зазначено в протоколі. В час зазначений у постанові ОСОБА_1 стоїть поряд з працівниками патрульної поліції та службовим автомобілем патрульної поліції, що підтверджується відеозаписом з нагрудної боді камери працівника патрульної поліції, що доданий до відзиву. То яким чином він міг порушити ПДР України у даний час. На те, що фактично відбулася провокація і примушування працівниками поліції ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду. Оскільки запропонувавши пройти огляд на місці зупинки або в медичному закладі, додатково зазначив «лікарня знаходиться лише в місті Вінниці» (час на відеозаписі 22:20:02), що є введенням водія в оману і порушенням Інструкції № 1452/735 від 09.11.2025 року, оскільки відповідно до вимог п. 1 розділу III Інструкції № 1452/735 - Вінницькою ОДА видано наказ № 30 від 04.09.2020 року «Про затвердження закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду на стан сп'яніння», згідно якого КНП «Жмеринська ЦРЛ» має відповідне право, тобто працівники поліції свідомо повідомляли заклад до якого набагато довше їхати.
Крім того, заклад в якій працівники поліції пропонували їхати і куди виписали направлення водію ОСОБА_1 03.10.2025 року офіційно не існує і не функціонує станом на вказану дату, так рішенням 66 сесії 8 скликання Вінницької обласної Ради № 1110 від 25.04.2025 року вирішено реорганізувати юридичну особу КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» Вінницької обласної Ради (код ЄДРПОУ 05483931) шляхом приєднання до КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної Ради».
На відеозаписі доданому до протоколу ззовні не вбачається у водія ОСОБА_1 жодних ознак перебування у стані алкогольного сп'яніння. Обставина яку неможливо оминути, що підтверджує безпідставність звинувачення поліцейського про перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, це факт НЕ відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, точніше повідомити, відсутність доказів вчинення такої дії. Відповідно до п. 1 розділу X Інструкції № 1395 від 07.11.2015 року - водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Працівник поліції Карась І.В., який складав протокол про адміністративне правопорушення, не позбавляв можливості ОСОБА_1 керувати транспортним засобом, хоча повинен був це зробити (підстава вище), оскільки водій перебував з ознаками алкогольного сп'яніння (на його думку), що також свідчить про безпідставність складеного протоколу, тому що інспектор не відчував небезпеки для інших учасників дорожнього руху в тому, що ОСОБА_1 продовжить керувати транспортним засобом того дня. На відеозаписі, в останні його секунди (23:03:56) чути слова «ви відсторонені від керування», однак протокол та інші додані письмові докази не містить таких записів та підтвердження вчинення відповідної дії, а зобов'язані це були зробити за допомогою письмових доказів (розписка особи який передано керування, розписка особи яка відсторонена, акт затримання транспортного засобу та загрузки на евакуатор). При цьому, фактичне відсторонення водія від керування на відеозаписі, що доданий не зафіксовано. Таким чином, поліцейський, який вважав, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння не відсторонив останнього від керування транспортним засобом, у порушення вимог п. 1 Розділу IX Інструкції.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, ще раз зауважую на тому, що саме співробітники поліції мають доводити наявність в діях водія склад адміністративного правопорушення, а не водій свою невинуватість.
У зв'язку із порушенням поліцейськими порядку встановлення факту керування автомобілем водієм з ознаками алкогольного сп'яніння, враховуючи, що крім протоколу про адміністративне правопорушення в матеріалах справи немає інших доказів вини ОСОБА_1 .
Оскільки даних, які б свідчили про керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять, вони навіть не містять доказів взагалі керування ОСОБА_1 транспортним засобом, отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складений на основі спотвореної інформації, яка не доведена доказами, що не відповідає дійсним обставинам справи, а тому провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_3 будучи допитаною у судовому засіданні повідомила, що 03 жовтня 2025 року вона разом із чоловіком ОСОБА_1 їхали до її дідуся, за кермом автомобіля ВАЗ 2170 НОМЕР_1 знаходилася вона як водій. Під час руху вона посварився з чоловіком, по тій причині що вій постійно вказував як правильно керувати за кермом, внаслідок чого вона зупинила автомобіль та залишила салон автомобіля. Далі викликала таксі, та поїхала додому.
Пізніше приблизно через хвилин 20-30 зателефонував чоловік, та повідомив що працівники поліції намагаються скласти на нього протокол за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, чого він фактично робити не міг, тому вона змушена була знову приїхати на місце де його залишила. В її присутності чоловік відмовився проходити освідування у Вінниці, оскільки повідомляв працівників поліції, про те що не керував автомобілем, а керування здійснювала свідок. Однак пояснення чоловіка працівники поліції не прийняли до уваги та склали протокол за ст.130 КУпАП.
Заслухавши пояснення та обґрунтування захисника ОСОБА_4 , особи яка притягується до адміністративної відповідальності, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
В ст. 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства", п.161).
Відповідно до положень ч.1,2 ст.6 Конвенції 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Наведене кореспондується із правилами ст.7 КУпАП, в силу якої ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.6 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.02.2024 року серії ЕПР1 №236409 за викладення суті адміністративного правопорушення та опису встановлених обставин кваліфікуючою ознакою даного адміністративного правопорушення вказано ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 2170» державний номерний знаку НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Тобто, одним з основних елементів складу даного адміністративного правопорушення є керування особою транспортним засобом.
Як було встановлено під час судового розгляду з усних пояснень ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , клопотання захисника та дослідженого відеодоказу, останній не був зупинений працівниками поліції в момент керування ним транспортним засобом. Тому як такі відеодокази при матеріалах справи взагалі відсутні.
У протоколі про адміністративне правопорушення також не зазначені особи, свідки, очевидці чи поняті, які повинні бути присутні про складанні вказаного адміністративного матеріалу.
Згідно п.п.1 п.2 п.5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до вимог п.2,5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Долучений до матеріалів відеозапис, який мав би міститися на наданому правоохоронцями доказі DVD-R диску не містить відомостей щодо зупинки транспортного засобу поліцейськими водія ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом, стосовно роз'яснення поліцейським прав, передбачених ст.63 Конатитуції України та ст.268 КУпАП, особі, яка притягується до адміністративнох відповідальності.
З наведених підстав даний відеозапис та решту представлених в справі письмових документів а також протокол про адміністративне правопорушення, суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони здобуті не у відповідності до порядку, що передбачено як вказаною інструкцією так і нормами КУпАП.
Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що працівниками поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не дотримано у повній мірі порядок проведення такого огляду, про що свідчить відсутність при матеріалах адміністративної справи, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За викладених обставин та у сукупності із іншими фактами по справі суд дійшов висновку щодо недоведеності винуватості особи за критерієм "поза розумним сумнівом" - доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п. 65 рішення "Коробов проти України").
Отже, оскільки документування зазначеного адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, він вважається недійсним, а тому провадження у справ на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 33, 124, 130, 221, 252, 266, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Порощук П.П.