26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 758/15821/24
провадження № 61-6668св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач -Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію
за касаційною скаргою адвоката Дикого Юрія Олеговича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2025 року у складі колегії суддів: Саліхова В. В., Євграфової Є. П., Стрижеуса А. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 4 486,82 грн, 3 % річних у розмірі 404,18 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 709,48 грн, а всього 6 600,48 грн.
Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач ухиляється від виконання умов договору у частині своєчасної сплати вартості за отримані послуги з постачання електричної енергії. Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, наявні підстави для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Подільський районний суд м. Києва рішенням від 14 квітня 2025 року позов задовольнив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційного суду
Київський апеляційний суд ухвалою від 21 травня 2025 року апеляційну скаргу, подану адвокатом Диким Ю. О. в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 14 квітня 2025 року повернув особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що адвокат Дикий Ю. О. не надав належних документів, які підтверджують його повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді відповідно до статті 62 ЦПК України. Договір про надання правничої допомоги не є належним і достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Дикий Ю. О. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2025 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Підставою касаційного оскарження вказував неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Апеляційний суд не врахував позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24, що відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Представник відповідача додав до апеляційної скарги договір про надання правничої допомоги та свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю. Свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, видане Дикому Ю. О., недійсним не визнавалось і не скасовувалось.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 червня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2025 року справу призначено до розгляду.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (стаття 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 (провадження № 61-5803сво24) зауважив, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис).
Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і частиною третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв'язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, представник відповідача на підтвердження своїх повноважень надав суду договір про надання правничої допомоги, укладений із відповідачем, та копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю.
Повертаючи апеляційній скаргу, апеляційний суд не звернув уваги на висновки Об'єднаної палати Верховного Суду та дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги.
З огляду на зазначене, апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу адвоката Дикого Юрія Олеговича як представника ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 травня 2025 року скасувати, справу направити до апеляційного суду для вирішення питання для відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов