26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 759/25054/23
провадження № 61-9674св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Завод 410 ЦА»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Музичко С. Г., Сушко Л. П. від 25 червня 2025 року,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (далі - ДП «Завод 410 ЦА»), у якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 53 931,51 грн; грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 4 446,55 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 364,48 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 жовтня 2023 року по день фактичного розрахунку; завдану моральну шкоду в розмірі 25 256,00 грн.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати в загальному розмірі 53 931,51 грн; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 4 446,55 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 364,48 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 677,72 грн; завдану моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн; сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні скасовано в цій частині ухвалено нове судове рішення. Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 88 781,32 грн. В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610,00 грн.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
16 червня 2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій заявник просив стягнути з ДП «Завод 410 ЦА» витрати на правничу допомогу в розмірі 6 200,00 грн.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року відмовлено представнику ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення.
Ухвала суду мотивована тим, що звертаючись до суду із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, представником ОСОБА_1 не зазначено обґрунтувань поважності причин неподання до апеляційного суду доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат до закінчення судових дебатів у вказаній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 липня 2025 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 - адвокат Дядюра С. В. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та ухвалити нову постанову про задоволення заяви позивача.
У касаційній скарзі заявник підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду вказує на порушення останнім норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 759/25054/23 з Святошинського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2025 року зазначену справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» (далі - ДП «Завод 410 ЦА»), у якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 53 931,51 грн; грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 4 446,55 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 364,48 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 жовтня 2023 року по день фактичного розрахунку; завдану моральну шкоду в розмірі 25 256,00 грн.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати в загальному розмірі 53 931,51 грн; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 4 446,55 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 364,48 грн; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 677,72 грн; завдану моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн; сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні скасовано в цій частині ухвалено нове судове рішення. Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 88 781,32 грн. В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ДП «Завод 410 ЦА» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610,00 грн.
16 червня 2025 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій заявник просив стягнути з ДП «Завод 410 ЦА» витрати на правничу допомогу в розмірі 6 200,00 грн.
До заяви додано: копію договору про надання правничої допомоги від 20 листопада 2023 року; додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 11 липня 2024 року; акту наданих послуг від 13 червня 2025 року; платіжної інструкції; розрахунку судових витрат.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 400 ЦПК України зазначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (стаття 246 ЦПК України).
Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов'язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов'язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але тільки за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду; по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
У цій справі питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу заявлено до апеляційного суду.
Так, звертаючись до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою від 16 січня 2025 року на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 серпня 2024 року, ОСОБА_1 , окрім іншого, просив суд розподілити судові витрати, понесені ним у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
При цьому, у розділі 4 апеляційної скарги заявником було заявлено попередню (орієнтовну) суму судових витрат, а також те, що докази понесення ним судових витрат на про на професійну правничу допомогу будуть подані до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення у даній справі.
Постанову апеляційним судом прийнято 11 червня 2025 року.
16 червня 2025 року, тобто в строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, позивач звернувся із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи, що про розподіл судових витрат пов'язаних з наданням правничої допомоги, позивач заявив до закінчення судових дебатів, а відповідні докази подав у передбачений цивільним процесуальним законодавством строк, висновок апеляційного суду про відмову в ухваленні додаткового рішення ж помилковим.
Отже, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 червня 2025 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов