Справа № 991/5468/25
Провадження 1-кп/991/80/25
28 листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
його захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_9 ,
його захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, та клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -
І. Історія провадження
06.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
У результаті проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді ОСОБА_1 06.06.2025.
Ухвалою судді від 09.06.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 16.06.2025.
Ухвалою суду від 16.06.2025 призначено судовий розгляд кримінального провадження. Постановлено судовий розгляд здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.
30.10.2025 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні шляхом скасування обов'язку носити електронний засіб контролю.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною секретарем судового засідання в журнал судового засідання від 31.10.2025, було постановлено направити запити до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповіді на які надійшли 10.11.2025 та 20.11.2025 відповідно) щодо можливості залучення ОСОБА_6 до проходження військової служби у частинах, що виконують завдання на лінії ведення бойових дій, з урахуванням встановлених йому обов'язків. Розгляд клопотання - відкласти.
Чергове судове засідання, призначене на 07.11.2025, було відкладене у зв'язку з надходженням до суду 06.11.2025 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 , клопотання про перенесення судового засідання з огляду на проходження ним лікування.
27.11.2025 до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
ІІ. Обґрунтування заявлених клопотань
2.1. Обґрунтування заявленого захисником клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 .
В обґрунтування заявленого клопотання захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52024000000000047 від 25.01.2024, у частині скасування обов'язку носити електронний засіб контролю.
Зазначив, що 27.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави. 29.04.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу у розмірі 6 000 000,00 грн, у зв'язку із чим його звільнено з СІЗО та почався відлік строку виконання обов'язків. Судом неодноразово було продовжено строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, встановлених ч. 5 ст. 194 КПК України, останній раз до 29.11.2025 включно. Зокрема, необхідність скасування обов'язку носіння електронного засобу контролю (далі - ЕЗК) захисник обґрунтовує тим, що 19.10.2025 ОСОБА_6 відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом як полковник запасу був зарахований до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаду начальника групи документального забезпечення першого відділу. ОСОБА_6 за рішенням командування може бути направлений для виконання бойових завдань у будь-який час, і такий наказ підлягатиме виконанню у зазначений у ньому термін. Тобто, у разі виконання бойових завдань у безпосередній близькості до лінії фронту, існування у ОСОБА_6 ЕЗК становитиме загрозу його життю, оскільки, зокрема допоможе установити його місце знаходження засобами радіоелектронної боротьби та розвідки. Це може становити загрозу також для інших військовослужбовців, а також озброєння та техніки.
Окрім того, 10.10.2025 у зв'язку із технічним збоєм в роботі вказаного ЕЗК його було знято та направлено на сервісне обслуговування. 14.10.2025 обвинуваченого повторно забезпечено новим комплектом ЕЗК, щодо якого 16.10.2025 на пульт моніторингу знову надійшло повідомлення «Пропущений виклик пристрою спостереження» та було втрачено зв'язок з ЕЗК. Тобто період з 10 по 14 жовтня 2025 року ОСОБА_6 не був забезпечений ЕЗК та, перебуваючи у безпосередній близькості до державного кордону України, не ухилився від суду. Зважаючи на відсутність покриття GSM-сигналу мобільного оператора «Київстар» у місці проживання ОСОБА_6 , ЕЗК не функціонує та не виконує мети, задля якої він був застосований. В умовах застосування аварійних та стабілізаційних відключень електричної енергії та постійного пошуку ЕЗК покриття GSM-сигналу через його відсутність, акумулятор ЕЗК стрімко втрачає заряд і можливість його заряджання істотно ускладнена.
У зв'язку з цим, на переконання сторони захисту, існують підстави для зміни запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, у частині скасування обов'язку носити електронний засіб контролю.
2.2. Обґрунтування заявленого прокурором клопотання про продовження дії процесуальних обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.04.2025 ОСОБА_6 було продовжено встановлений відповідною ухвалою слідчого судді від 27.02.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 000 грн, з покладанням відповідних обов'язків у разі внесення застави строком на 2 місяці з моменту її внесення.
29.04.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу у розмірі 6 000 000 грн, у зв'язку із чим його звільнено з СІЗО та почався відлік строку виконання обов'язків. Востаннє 29.09.2025 судом продовжено строк дії обов'язків до 29.11.2025 включно. Відтак, на теперішній час існує необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 процесуальних обов'язків з урахуванням існування наявних ризиків, які дають підстави вважати можливим переховування обвинуваченого від суду та здійснювати незаконний вплив на свідків.
На переконання сторони обвинувачення, з огляду на тяжкість та невідворотність покарання за вчинення корупційних правопорушень існує можливість планування втечі ОСОБА_6 за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності. На підтвердження цього прокурор вказує, що з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також широкого кола знайомств та зв'язків, зокрема серед службових осіб державних та правоохоронних органів, набутих в період проходження служби в Державній прикордонній службі України та Службі безпеки України, існує можливість переховування обвинуваченого від суду, у тому числі шляхом залишення території України.
У своєму клопотанні прокурор вказує, що зважаючи на необхідність безпосереднього дослідження доказів судом, можливість настання негативних наслідків для кримінального провадження через вплив на свідків зберігається до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх аналізу на стадії судового розгляду та не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування. Метою продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , є забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
ІІІ. Позиції учасників щодо вказаних клопотань
3.1. Позиції учасників щодо заявленого захисником клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 .
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , заявлене клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому. Додатково зазначив, що ОСОБА_6 за рішенням командування у будь-який час може бути направлений для виконання бойових завдань і такий наказ підлягатиме виконанню у зазначений у ньому термін. Установлення місцезнаходження електронного засобу контролю може становити загрозу як для обвинуваченого, так і для інших військовослужбовців, а також озброєння та техніки.
Окрім того, зазначив, що в умовах застосування аварійних та стабілізаційних відключень електричної енергії, прилад втрачає заряд і потребує частішого заряджання, що унеможливлює нормальне використання електронного засобу контролю. Внесена ОСОБА_6 застава у розмірі 6 000 000 грн та контроль з боку військового керівництва є запобіжниками вказаним прокурором ризикам.
У зв'язку з вказаним, просив задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, скасувавши обов'язок носити електронний засіб контролю.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , підтримав вказане клопотання. Зауважив, що з огляду на вихід з ладу електронного засобу контролю, ОСОБА_6 певний час не використовував його, що не спричинило наслідків у виді порушення покладених на обвинуваченого обов'язків. З огляду на мобілізацію обвинуваченого, він має додатково погоджувати з керівництвом необхідність з'являтися до органів Національної поліції України з метою контролю його переміщення під час виходу з ладу засобу електронного контролю. Також, з урахуванням майнового стану ОСОБА_6 , внесена ним застава у розмірі 6 000 000 грн є надійним запобіжником від вчинення порушення покладених обов'язків. Окрім того, з урахуванням попередньо наданих доказів, електронний засіб контролю продовжує створювати дерматитні явища на шкірі.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників та зазначив про наявні технічні несправності електронного засобу контролю у зв'язку з постійним його переходом на перебування у роумінгу. У зв'язку з цим технічні неполадки не дозволяють встановити його місце перебування, що зумовлює постійне прибуття екіпажу поліції, що заважає нормальній життєдіяльності родини обвинуваченого.
Прокурор заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Додатково зазначив, що електронний засіб контролю убезпечує від ризику переховування від суду. Твердження сторони захисту про можливе направлення обвинуваченого у зону бойових дій є виключно посиланнями на статті у медіа. Окрім того, надана відповідними ТЦК та СП інформація підтверджує, що обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід із покладенням на нього певних обов'язків не становить загрозу його життю та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Додатково надав суду лист ГУ НП у Вінницькій області від 29.10.2025, у якому зазначено, що стабільну роботу застосованого до ОСОБА_6 електронного засобу контролю відновлено. Згідно з висновком про технічну можливість застосування ЕЗК за місцем проживання ОСОБА_6 встановлено, що відсутність достатнього покриття GSM-сигналу мобільного оператору «Київстар» та технічні збої в роботі обладнання відбувались не через несправність відповідного електронного засобу контролю. У разі суттєвих збоїв в його роботі, що унеможливлюють здійснення моніторингу місцезнаходження ОСОБА_6 , вживатимуться невідкладні заходи щодо його відновлення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 при вирішенні цього клопотання поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.
3.2. Позиції учасників щодо клопотання прокурора про продовження дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_6 .
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав з підстав, зазначених у ньому. Послався на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме можливість переховування ОСОБА_6 від суду та здійснення з його боку незаконного впливу на свідків. Вказав, що на теперішній час існує необхідність у продовженні обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки ризики, зазначені в клопотанні, не перестали існувати. У зв'язку з цим вбачає необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора у частині продовження обов'язку носити електронний засіб контролю з підстав, зазначених ним у клопотанні про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора у частині продовження обов'язку носити електронний засіб контролю, з огляду на відсутність вказаних прокурором у клопотанні ризиків. Додатково зазначив, що обвинувачений жодного разу не порушив покладені на нього обов'язки та не допустив зриву судових засідань, а також вказував, що сплачена ОСОБА_6 застава у розмірі 6 000 000 грн є достатнім запобіжним заходом для виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 , при вирішенні цього клопотання поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.
ІV. Обставини, встановлені судом
Як зазначено у клопотанні прокурора, 27.02.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання детектива та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.04.2025 включно, у межах строку досудового розслідування. У той же час підозрюваному визначено заставу у розмірі 10 000 000 грн та за умови внесення застави покладено такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива) та прокурора; не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу слідчого (детектива) або прокурора; повідомляти слідчого (детектива) та прокурора про зміни свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_11 та свідками ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52024000000000047; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.04.2025 ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів. При цьому визначено, як альтернативу, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 000 000 грн, з покладенням відповідних обов'язків у разі внесення застави строком на два місяці з дня її внесення, а саме: не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин цього кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
29.04.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу у розмірі 6 000 000 грн, у зв'язку із чим його звільнено з СІЗО та почався відлік строку виконання обов'язків.
29.09.2025 ухвалою Вищого антикорупційного суду продовжено строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , до 29.11.2025 включно, а саме: не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин цього кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо такі не здано), носити електронний засіб контролю.
10.11.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла відповідь на запит суду, де повідомлено, що полковник ОСОБА_6 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не знаходиться у безпосередній близькості до лінії фронту, та не залучається до виконання бойових завдань. У зв?язку з вищевикладеним, існування у ОСОБА_6 електронного засобу контролю, за умови проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 , не становитиме загрози для його життя.
20.11.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшла відповідь на запит, у якій повідомляється, що полковник ОСОБА_6 19.10.2025 був призваний на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де на даний час проходить військову службу на посаді начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №264 від 19.10.2025. Відповідно до доповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказаний РТЦК та СП не знаходиться у визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України районах ведення воєнних (бойових) дій та не виконує бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління визначених, Міністерством оборони України. Відтак, полковник ОСОБА_6 до виконання бойових (спеціальних) завдань у безпосередній близькості до лінії фронту не залучається та зазначене не передбачено його функціональними обов'язками на займаній посаді, наявність обраного запобіжного заходу із покладенням певних обов'язків щодо нього, зокрема обов'язку носіння електронного засобу контролю, та обов'язку не відлучатись із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу прокурора або суду не становить загрозу його життю та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
V. Висновки суду
5.1. Оцінка судом доводів прокурора
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч.2 ст. 131 КПК України).
Частинами 1, 2, 3 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Зі змісту ч.6 ст.182 КПК України слідує, що з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч.4 ст.202 КПК України).
Оцінюючи доводи прокурора, зазначені у поданому клопотанні, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням особливостей, визначених ч.7 ст.194 КПК України, відповідно до яких обов'язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1, 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Враховуючи положення ч.3, 4, 5 ст.199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов'язків.
Водночас, в силу положень ч.2 ст.42 КПК України, ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати наступні заявлені органом досудового розслідування ризики, що визначені у ч.1 ст.177 КПК України: ризик переховування від суду та ризик впливу на свідків.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, для констатації існування ризику має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
5.1.1. Ризик переховування обвинуваченого від суду
В обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду прокурор послався на тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, та зазначив, що в обвинуваченого ОСОБА_6 наявні сталі зв'язки із працівниками правоохоронних органів та інших органів державної влади, які також можуть бути використані ним з метою переховування від суду. ОСОБА_6 має паспорт для виїзду за кордон, яким він може скористатися в будь-який момент та залишити територію України з огляду на військову агресію зі сторони рф, що створює невизначеність на кордонах України та позбавляє відповідальні органи здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону. Розмір неправомірної вигоди у сумі 358 000 доларів США, а також отримані доходи у вигляді заробітної плати, дозволяють ОСОБА_6 залишити територію України, та проживати за кордоном протягом тривалого часу.
Щодо вказаного ризику колегія суддів зазначає таке.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, який відповідно до класифікації злочинів за ступенем тяжкості, закріпленим у ст. 12 КК України, належить до особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також суд враховує, що з огляду на положення ст.45 КК України цей злочин належить до категорії корупційних, що виключає можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, а також призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст.69 КК України.
Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п.33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, сталі зв'язки обвинуваченого ОСОБА_6 із працівниками правоохоронних органів та інших органів державної влади, використовуючи які він може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду, можливість накопичення фінансових ресурсів за попередній час.
Також варто враховувати, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом №2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України продовжено, та він діє дотепер.
Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану, у тому числі й незаконно та через неконтрольовані ділянки державного кордону.
Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді можливого ув'язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі, робить цей ризик достатньо високим.
Зазначені обставини, на думку колегії суддів, дають підстави вважати обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та наведені вище особливості закону про кримінальну відповідальність, є вагомим доводом, що підтверджує існування ризику переховування обвинуваченого від суду.
5.1.2. Ризик незаконного впливу на свідків
Оцінюючи можливість впливу на свідків, колегія суддів виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Наразі триває дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, свідки під час судового розгляду ще не допитувалися. У зв'язку з цим на даному етапі кримінального провадження визначальним є створення умов, за яких показання свідків під час судового розгляду будуть повними, всебічними та достовірними. Враховуючи обізнаність обвинуваченого ОСОБА_6 про те, які особи є свідками в межах цього кримінального провадження, про зміст їх показань та їхні персональні дані, суд приходить до висновку, що ризик впливу обвинуваченого на свідків є реальним та продовжує існувати. Оцінюючи співмірність обов'язків, про продовження строку дії яких прокурор заявив клопотання, з встановленими судом ризиками його переховування від суду та впливу на свідків, колегія суддів дійшла таких висновків.
Покладення зазначених у клопотанні обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_6 становитиме мінімальне втручання у його права, а тому є співмірним меті застосування запобіжного заходу та здатне запобігти ризику його переховування від суду та незаконного впливу на свідків, а отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
5.2. Оцінка доводів сторони захисту
На переконання суду, не є обґрунтованими зазначені у клопотанні про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 , доводи захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , про те, що застосування електронного засобу контролю щодо ОСОБА_6 , мобілізованого на посаду начальника групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_6 , становитиме загрозу для життя ОСОБА_6 та інших військовослужбовців, а також озброєння та техніки.
Вказані твердження сторони захисту спростовуються інформацією, наданою безпосереднім військовим керівництвом обвинуваченого, про те, що ОСОБА_6 до виконання бойових (спеціальних) завдань у безпосередній близькості до лінії фронту не залучається та зазначене не передбачено його функціональними обов'язками на займаній посаді, наявність обраного запобіжного заходу із покладенням певних обов'язків щодо нього, зокрема обов'язку носіння електронного засобу контролю, та обов'язку не відлучатись із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу прокурора або суду не становить загрозу його життю та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Судом також не враховуються твердження та доводи сторони захисту, про те, що, зважаючи на відсутність покриття GSM-сигналу мобільного оператору «Київстар» у місці проживання ОСОБА_6 , електронний засіб контролю не функціонує та не виконує мети, задля якої він був застосований.
Вказане спростовується наданим прокурором листом Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області від 29.10.2025, у якому зазначено, що на даний час відновлено стабільну роботу застосованого до ОСОБА_6 електронного засобу контролю. Згідно з висновком про технічну можливість застосування ЕЗК за місцем проживання ОСОБА_6 встановлено, що відсутність достатнього покриття GSM-сигналу мобільного оператору «Київстар» та технічні збої в роботі обладнання відбувались не через несправність відповідного електронного засобу контролю. У разі суттєвих збоїв в його роботі, що унеможливлюють здійснення моніторингу місцезнаходження ОСОБА_6 , вживатимуться невідкладні заходи щодо його відновлення.
Окрім того, на переконання суду, не є обґрунтованими доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , про те, що саме застосування електронного засобу контролю та його технічні особливості спричиняють обвинуваченому незручності у його носінні та призводить до розладу здоров'я.
Також не є обґрунтованими доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 , щодо скасування обвинуваченому обов'язку носити електронний засіб контролю у зв'язку з сумлінним виконанням ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків, оскільки їх виконання свідчить про дієвість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні шляхом скасування обов'язку носити електронний засіб контролю.
На підставі викладеного, керуючись ч.7 ст.194, ст. ст.331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд
постановиВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25.01.2024, - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:
- не відлучатися із Вінницької області, в якій проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з приводу обставин цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо такі не здано);
- носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 28.01.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25.01.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3